Юбер Жайо (Алексіс Юбер Жайо; Hubert Jaillot; 1632-1712), французький гравер, скульптор, видавець і
картограф, упорядник кількох атласів, у тому числі за матеріалами Нікола
Сансона та його синів. З 1657 р. жив і працював у Парижі, кінець XVII
ст. – початок XVII ст. – на службі у короля Людовика XIV.
1670 р. отримав титул Королівського скульптора (Sculpteur du Roi). Після смерті
свого тестя; видавця Нікола Берея І
(Nicolas Berey І) у 1655 р. і шваґра видавця та гравера Нікола Берея II (Nicolas Веrey II) купив від овдовілої своєї сестри
карти колекції Berey. 1667 р. очолив картографічну майстерню, використовуючи
початково плити Береїв. Таким чином, він одержав цінну основу, для майбутньої
видавничої діяльності. Створив картографічну фірму “Les Deux Globes” (сини та
внуки Жайо забезпечили фірмі процвітання аж до 1781 р.). 1670 р. придбав у Г.
Сансона (помер 1703 р.) та Андрієна Сансона (Adrien Sanson; помер 1718 р.) їхні
матеріали та виготовив великий атлас «Atlas nouveau contenant toutes les partiers
du monde...». 1671 р. отримав виключне право на публікацію всіх карт Сансонів.
Початково
майстерня Жейо видавала окремі карти у видовженому форматі folio, тільки у 1681
p., у співпраці з Ґ. Сансоном, вийшло перше видання відомого «Atlas Nouveau...»
(46 карт). Друге видання 1684 р. (72 карти) і третє
видання 1689 р. (80 карт).
Більшість
карт в атласі належали Н. Сансону, проте відсутність його прізвища на
титульному аркуші спричинилася до хибної версії про авторство А. Ю. Жейо, хоча
сам Жейо не мав ні географічної, ні математичної освіти. Створені ним карти були фактично копіями сансонівських карт.
1692
р. атлас (99 карт)
Сансона-Жайо був перевиданий в Амстердамі Георгом Колле і П'єром Мортьє (помер
1724) під назвою «Atlas Royal a l’Usage
de Monseigneur le Duc de Bourgogne…», атлас мав також, як і у французькому
виданні, посвяту герцогу Бургундському; 1696 р. – з 111
картами. У 1707/1708 рр. П'єр
Мортьє видав атлас з 168 картами. Пізніші видання
Мортьє розширили атлас ще більше – 1708 р. –
200 карт; близько 1721 р. – 300 карт; близько 1735 р. – 400 карт.
Юбер
Жайо увійшов у видавничу справу в сприятливий момент. Починаючи з 1668 р.
французький король Людовик XIV почав вигравати свої битви. Територія Франції
постійно розширювалася. Це сприяло високому попиту на карти. 20 липня 1686 р.
одержав від короля титул Géographe du Roy.
Карти,
надруковані в майстерні А. Ю. Жейо, вигідно вирізнялися багатими та ошатними
картушами роботи Шарля Сімоно (Charles Simonneau), П'єра Брісара (Pierre
Brisart), Франсуа Шово (François Chauveau) та точною різьбою Франсуа Кумартена
(François Coumartin) та Луї Кордьє (Louis Cordier).
1672 р. Юбер Жайо в Амстердамі видав мапу по Турецькій імперії
“Estats de L'Empire des Turqs en Europe, ou sont les Beglerbeglicz our Gouvernements...”,
де теж показано українські землі як VKRAINE
OU PAYS DES COSAQUES (Україна Земля (Країна) Козаків). Мапа неодноразово
перевидавалася (1695, 1700 р. і т. д.). Видавали мапу також під назвою “Tabyla Nova Imperii
Turkarum...” (дещо видозмінена).
1684 р. Карта “La Russie Blanche ou Moscovie divisee suivant l’Estendue des Royaumes, Duches,
Principautes, Provinces
et Peuples: qui sont presentement sous la Domination du Czar de la Russie,
cognu sous le Nom de Grand Duc de Moscovie” (Біла Русь, або Московія…). Карта ця перероблена з мапи Нікола
Сансона (1648). Українські історико-географічні землі представлені Поділлям
(Podolie), Чорною (Russie Noire), Волинню (Volhynie), Бессарабією (Bessarabie)
з Тартарією Буджацькою (Tartares de Bvdziak). Наддніпрянщина (Правобережна та
Лівобережна) показана як VKRAINE PAYS
DES COSAQUES (Україна Земля (Країна) Козаків). Написи VKRAINE та Volhynie
на карті розміщені паралельно і займають одну територію. На півночі Лівобережжя
подано межі Чернігівського (Duc de Czernihow) та Новгород-Сіверського (Duché de
Novogorod Sewieski) князівств.
На
схід від VKRAINE, між Воронезьким (Worotin) і Рязанським (Rezan) князівствами,
вказана Okraina (Окраіна), що
відповідає землям донських козаків. Карта охоплює Східну Європу, Європейську
частину Московщини та частину Центральної Азії. Карта неодноразово
перевидавалася.
Входила до багатьох сансонівських
атласів, опрацьованих Ю. Жейо, що видавалися в Парижі у кінці XVII ст. В
атласах початку XVIII ст. (1702, 1710) карта друкувалася без змін у зображенні
географічного простору.
1693 р. Карта “LE COURS DU DANVBE DEPUIS SA SOURCE IUSQU’A SES
EMBOUCHURES DRESSÉ SUR LES MEMOIRES LES PLUS NOUVEAUX
DU P. CORONELI ET AUTRES PAR LE S'. SANSON. PRÉSENTÉ A MONSEIGNEUR LE DAUPHIN. A
PARIS CHEZ H. IAILLOT.” (Русло Дунаю від витоків до гирла, подане паном
Сансоном за новими даними П. Коронеллі та інших. Представлене монсеньйорові
дофіну Юбером Жейо в Парижі). Видавництво Париж. Масштаб бл. 1: 1 000 000; мова
– французька. Українські
історико-географічні землі представлені Чорною Руссю, або Руською землею
(Russie Noire ou Ruska Ziemia) з виділеними на її землях Холмським (Le Palatinat
de Chelm) та Львівським (Le Palatinat de Luwow) воєводства, Поділлям (Podolie),
що охоплює Tepeбовлянську (Treboula), Кам’янецьку (Kamieniec) та Брацлавську
(Вгасlаu) землі та
Волиню (Volnynie). Землі в межиріччі Дністра (Niester fl.) і Росі (Ros Rio.)
названі Україною (Ukraine).
Прямокутний картуш прикрашений алегоричними постатями,
військовою амуніцією та портретами угорського короля Йосифа (Ioseph Roy de
Hongrie), імператора Священної Римської Імперії Леопольда Ігнатія І (Leopold
Ignace І, EMP. Des Romains), папи Інокентія XII (Innocentius XII), польського
короля Яна III (Jеаn III Roy de Pologne),
баварського князя Максиміліана Еммануеля.
Під нижньою рамкою, в окремих однолінійних рамках, —
плани п’яти міст-фортець з короткими нотатками про їхню історію: Вараждін (Varadin), Надьканіжа (Canise),
Тімішоара (Temeswar), Сегед (Sigeth ou Zigeth),
Белград (Belgrade) та карта околиць Константинополя
та протоки Босфор.
Вперше карта була видана в 1688 р., у
Венеції, Вінченцо Марія Коронеллі під
назвою «Le Cours du Danube, Depuis sa source, Iusqu’a ses Embouchures ou sont
partie de l’Empire d’Allemagne; et des Estats qui ont esté ou sont encore de
l’Empire des Turcs en Europe; Avec Partie des Estats de la Ser.me Republique de
Venise».
1694 р. Карта “ESTATS DE LA COURONNE DE POLOGNE, PRÉSENTÉ A
MONSEIGNEUR LE DUC DE BOURGOGNE. PAR SON TRES HUMBLE ET TRES OBEI/SANT
SERVITEUR H. IAILLOT 1696”. Видавництво Амстердам. Масштаб
бл. 1:2 300 000 Мова: французька та латинська.
Українські
землі представлені Поліссям (Polesie) на півдні Великого Литовського князівства
(Grand Duché de Lithuanie), Волинню (Volhynie), що поділяється на Верхню Волинь
(Haute Volhynie) з Луцьким воєводством (Palatinat de Lufuc) і Київським
воєводством (Palatinat de Kiow) та Нижню Волинь (Basse Volhynie); Поділлям
(Podolie), що поділяється на Верхнє Поділля (Haute Podolie), яке охоплює
Кам’янецьке воєводство (Palatinat de Катепіес), та Нижнє Поділля (Basse
Podolie), що охоплює Брацлавське воєводство (Palatinat de Braclaw). На заході
виділена Чорна Русь (Russie Noire). В її межах зображені Холмське (Palatinat de
Chelm), Белзьке (Palatinat de Belcz) та Львівське (Palatinat de Lemberg)
воєводства. Ha півдні Чорної Русі лежить Покуття (Pokutie). Східні українські
землі представлені Чернігівським (Duché de Czer-nihow) та Новгород-Сіверським
(Duché de Novogorod Siwierski) князівствами. У Причорномор’ї — Буджацька орда
(Tartares de Budziak) та Очаківська орда (Tartares d Oczakow). Центральна Наддніпрянщина
(Право- і Лівобережна) названа Україною, або країною козаків (Ukraine ou Pays des Cosaques), y
межиріччі Інгульця (Ingulet Maly Flu.) і Дніпра позначене Дике поле (Dzike Polie ou Campagnes Defertes et
Inhabitées).
На
Дніпрі, в околицях Кодака — напис про розташування порогів (Porowys de Nieper),
нижче за течією зображені острови з написом про перебування і зберігання на них
скарбниці козацького війська (IJles ou eft la Cache ou la Trésor de l'Armée des
Cosaques). Від місць татарських
переправ на Дніпрі відходить Чорний шлях (Czarny flack Chemin que
fuiuent les Tartares pour entrer en Pologne), що проходить через Нижнє та Верхнє
Поділля аж до Львова, та його відгалуження — Кучманський шлях (Kusmanski fiack), який пролягає через Брацлавщину
та Кам’янеччину [Вавричин М. Україна на
стародавніх картах (середина XVII – друга половина XVIII ст. / М. Вавричин, Я.
Дашкевич, У. Кришталович // К.: ДНВП “Картографія”, 2009. – 224 с.].
Перевидана
1696, 1708 р., 1730 р. та ін. (з незначними змінами).
1696 р. Карта “Nova Imperii Turkarum ...” (Турецька імперія).
Видавництво Париж, формат – 44 × 60 cм. Українські землі показано як VKRAINE OU PAYS DES COSAQUES (Україна
Земля (Країна) козаків).
Амстердам
був центром картографії та видавництвом карт протягом кількох століть, міські
картографічні фірми поширювали свою продукцію по всій Європі, їх карти
відрізнялися винятковою якістю виконання відбитків, красою й витонченістю
зображень, особливу фантазію майстри-гравери виявляли в химерності декору карт.
Саме таким майстром був гравер і видавець П'єр Мортьє, який працював у кінці
XVII – першій чверті XVIII ст. Атлас був складений за дорученням французького
короля для герцога Бургундії. Карти Сансона-Жайо-Мортьє мали чудову якість, та
відрізнялися науковою добротністю, що послужило причиною їх
багаторазових перевидань. Мортьє придбав права на карти Сансона, пізніше, у
XVIII ст., вони перевидавалися фірмою «Covens & Mortier» (Ковен і Мортьє).
На всіх перевиданнях вказувалися адреса (сигнатура) видавців.
1708 р. Титулка Атласа
1684 р. "La Russie Blanche ou
Moscovie divisee suivant l’Estendue des Royaumes, Duches, Principautes,
Provinces et Peuples: qui sont presentement sous la Domination du Czar de la
Russie, cognu sous le Nom de Grand Duc de Moscovie" (Біла Русь або Московія). 
Немає коментарів:
Дописати коментар