пʼятниця, 10 лютого 2017 р.

Назва "Україна" на картах голландських картографів Блау (XVII ст.)



1631 р. Віллем Янсзон Блау (Willem Janszoon Blaeu; 1571—1638). Видавнича фірма «Блау». Сімейна фірма «Блау» була заснована 1596 р.  голландським географом, картографом, математиком та астрономом, учнем  данського астронома Тихо Браге (1546—1601), Віллемом Янсзоном Блау. Спеціалізувалася з випуску карт, книг, географічних атласів, а також земних і небесних глобусів. Глобуси фірми «Блау» вирізнялися своєю точністю та вишуканістю. Атласи виробництва Віллема Блау поряд із картами подають розлогий текст географічного та історичного змісту. 1638 р., після смерті батька (Віллема Блау)  Ян Віллем Блау  (Jan (Joan) Willemsz. Blaeu; 1596-1673) разом з братом Корнеліусом  продовжив його справу, а також став наступником свого батька на посаді картографа Голландської Ост-Індської компанії. Після смерті брата в 1648 р. він сам керував створеною батьком компанією.
Від 1631 р. Віллем Блау друкував у своїх атласах копію карти Радзивілла (виконану амстердамським гравером Гесселем Ґеррітцом у 1613 р.).
Гессель Ґеррітц (Hessel Gerritz; 1581-1632)  був гравером і картографом амстердамського видавничого дому «Блау». Гессель Ґеррітц розпочав свою діяльність в Алкмарі учнем Віллема Блау, який був на десять років старший від нього. Ґеррітц переїхав разом з Блау в Амстердам, де продовжував роботу в його майстерні. 1610 р. він заснував свою власну друкарню. Багато з його гравюр і карт, є частиною атласів Блау, Яна Янсона та інших. 1613 р. він вигравіюував і видав в Амстердамі «Карту Росії, званої Московією, виготовлена нами з рукопису, накресленого старанням і коштом Федора, сина царя Бориса, і від річки Двіни до інших місць, які відомі як з карт, так і нами додані». Гессель Ґеррітц позначив такі українські землі: Полісся (Polesie), Волинь (Wolynia), Поділля (Podolia), Сіверщина (Severa), Приазов'я та Крим (Crimea). Ймовірно, що карта була складена на підставі «Великого Креслення» (Большого Чертежа) — офіційної генеральної карти Московської держави. Залишається невідомим, яким чином Ґеррітц, який ніколи не бував у Росії, отримав копію «Великого Креслення» для своєї картки.1614 р. Гессель Ґеррітц виправив і доповнив цю карту, уточнивши фігуру Ладозького озера та ін. (карта теж видана в Амстердамі). Українські краї представлені Поліссям (Polesie); Волинню (Wolynia) – від Західного Бугу до Чорного моря; Поділлям (Podolia) – між Дністром і Південним Бугом; Сіверщиною (Severa) – у верхів’ї Десни. В Приазов’ї та Криму позначено територію кримських, або перекопських татар (Crimea, sev Tartaria Perecopensis). До 1635 р. мідна дошка Ґеррітца перейшла від видавців Атласу Меркатора-Хондіуса до Віллема Блау, який, замінивши ім'я Ґеррітца на своє, включав цю карту в свої атласи. Мапа входила у всі видання Атласу Блау до 1673 р.
Початково, на карті Радзивілла, справа була розміщена карта-врізка нижньої течії Дніпра, але вже в другому видінні «Apendix Theatri» (1631 р.) Віллем Блау помістив ці дві карти, видрукувані на окремих аркушах. В такому вигляді карти входили до атласів «Theatrum Orbis Terrarum» і «Novus Atlas» фірми Блау до 1647 р.
1630-ті рр. Ян Віллем Блау та Корнеліс Віллем Блау (сини Віллема Янсзона Блау). Ян Віллем Блау (Jan (Joan) Willemsz Blaeu; 1596—1673) — голландський гравер, картограф та видавець. 1638 р., після смерті батька, Ян Віллем Блау разом з братом Корнеліусом (CORNELIUS Blaeu; 1610—1648) продовжив його справу, а також став наступником свого батька на посаді картографа Голландської Ост-Індської компанії (в свій час картографом цієї компанії був учень його батька Гессель Ґеррітц). Після смерті брата в 1648 р. він сам керував створеною батьком компанією.
1640 р., 1648 р., 1649 р., 1650 р. і т. д.  Ян Віллем  Блау   перевидає  карту батька "Magni Dvcatvs LITHVANIÆ ..." з написом «Volynia Vlteririor quae tum Vkraina tum Nis ab altis vocitatur» (Східна Волинь, яку звали також Україною та Низом). Карта має густу мережу населених пунктів, особливо на Поліссі і Волині. Позначено державні кордони між Річчю Посполитою, Великим Московським князівством, Курляндським князівством, Лівонією, а також земель, воєводств, князівств.
Нікола Сансона у Франції та Ян Віллем Блау у Голландії працювали майже одночасно, адаптуючи «Спеціальну карту України» для її розміщення в стандартному на той час атласі формату фоліо. На відміну від Н. Сансона, Ян Блау (1670 р.) створив не сім, а чотири карти України на основі карти Боплана:
* «Ukrainae Pаrs, Quae Kiovia palatinatus vulgo dicitur» (Частина України, Київське воєводство);
* «Ukrainae Pаrs, Quae Podolia palatinatus vulgo dicitur» (Частина України, Подільське воєводство);
* "UKRAINAE PARS QVA BARCLAVIA PALATINATUS Vulgo dicitur" (Частина України, Брацлавське воєводство);
* "UKRAINAE PARS QVA POKUTIA Vulgo dictur"  (Частина України, Покуття).
Це — чотири окремі роботи, що в картушах містять крім вказаних назв окреме позначення щодо кожного з них: «Частина України» та посилання на Боплана. Назви кожної з чотирьох карт суттєво відмінні від найменувань, застосованих Сансоном, і, очевидно, відповідають розумінню компанії Блау українських реалій середини XVII ст. Географічна деталізація, художній рівень виконання і оформлення карт Яна Блау значно перевищує рівень робіт Сансона.
1674 р. амстердамський видавець Фредерік де Віт придбав на аукціоні більшу частину плит з майстерні Блау, в тому числі й форми карт чотирьох українських воєводств, і вміщував їх у деяких примірниках «Atlas Minor», не міняючи видавничої примітки Блау. Близько 1710 р. карти видав амстердамський картограф Пітер Мортьє зі своєю видавничою приміткою. Його спадкоємці Йоханнес Ковенс (Johannes Covens) та Корнель Мортьє (Cornelis Mortier), які очолили фірму 1730 p., знову перевидали карти, замінивши видавничу примітку на свою.

Історична довідка. 1634 р. Віллем Блау та його син Ян Блау зробили публічне оголошення в амстердамській газеті, що вони опублікують свій власний атлас. Перший атлас був завершений в 1635 р. і з'явився в чотирьох різних варіантах: «Novus Atlas» (німецьке видання, 208 карт у двох томах), «Theatrum Orbis Terrarum, sive, Atlas Novus» (латинське видання, 207 карт у двох томах), «Toonneel des Aerdrycks» (голландське видання, також 207 карт у двох томах) і, нарешті, «Theatre du Monde ou Nouvel Atlas» (французьке видання, 208 карт у двох томах). Після смерті батька в 1638 р. Ян продовжував переробляти і розширювати атлас. Тритомне видання було опубліковано в 1640 р. Пізніше Ян видав «Атлас Англії» з картами Джона Спіда (John Speed), 1654 р. – «Атлас Шотландії» з картами Тімоті Понта (Timothy Pont) і Роберта Гордона (Robert Gordon). 1655 р. – «Novus Atlas Sinensis» (Атлас Китаю) Мартіно Мартіні (Martino Martini's), який був доданий відповідно до четвертого, п'ятого та шостого томів «Blaeu's Atlas Novus».
Остаточна версія атласу була опублікована як «Atlas Maior» (Великий атлас) і містила 594 карти в одинадцяти (латинське видання: «Geographia qvæ est cosmographiæ Blavianæ»), дванадцяти (французьке видання 1667 р.: «Le grand atlas ou Cosmographie blaviane, en laquelle est exactement descritte la terre, la mer et le ciel»), дев'яти (голландське видання: «Grooten atlas, oft werelt-beschryving, in welcke 't aertryck, de zee en hemel wordt vertoont en beschreven») десяти (німецьке видання) томах. Перші томи були опубліковані в 1662 р., останній том був завершений в 1665 р., хоча Ян продовжував переробляти кілька томів.
Заплановане видання 12 томів «Atlas Maior» Яна Блау іспанською мовою так і залишилося незавершеним (створено 10 томів). Під час великої пожежі в Амстердамі 23 лютого 1672 р. його майстерня повністю згоріла. Загинули друкарські верстати, книжки, папір. Смерть Яна Блау в наступному році з великою ймовірністю можна пояснити тим, що він так і не оговтався від удару, завданого йому пожежею. Він був похований в амстердамському храмі Вестеркерк. Його компанія припинила своє існування в 1698 р.
Проте, цей 9-12-томний атлас був лише як перша частина набагато більшої роботи, про що свідчить повна назва атласу: «Atlas Maior, sive Cosmographia Blaviana, qua solum, salum, coelum, accuratissime describuntur». Друга частина (по берегах, морях та океанах) та третя частина (з картами неба) не були створені.
«Atlas Maior» був наймасштабнішим та найдорожчим виданням XVII ст. Крім мови видання, кожний із надрукованих примірників атласу з 1662 р. до 1672 р. сильно відрізнявся один від одного якістю оформлення та декорування. Це напряму залежало від побажань замовників і суттєво впливало на вартість виробу.
В атласі 1665 р. Яна Блау московити (росіяни) зображені на карті "Asia" (1632 р.) серед мініатюр азіатських народів. На карті "Asia" Джона Спіда за 1626 р. московити теж зображені з азіатськими народами.
Заплановане видання Великого атласу Яна Блау іспанською мовою так і залишилося незавершеним. Під час великої пожежі в Амстердамі 23 лютого 1672 р. його майстерня повністю згоріла. Загинули друкарські верстати, книжки,  папір. Смерть Яна Блау в наступному році з великою ймовірністю можна пояснити тим, що він так і не оговтався від удару, завданого йому пожежею. Він був похований в амстердамському храмі Вестеркерк. Його компанія припинила своє існування в 1698 р.

1635 р.
1636 р.
 1640 р.
 1648 р.
 1649 р.



1670 р. «Ukrainae Pаrs, Quae Kiovia palatinatus vulgo dicitur» (Частина України, Київське воєводство);
1670 р. «Ukrainae Pаrs, Quae Podolia palatinatus vulgo dicitur» (Частина України, Подільське воєводство);
1670 р. "UKRAINAE PARS QVA BARCLAVIA PALATINATUS Vulgo dicitur" (Частина України, Брацлавське воєводство);
1670 р. UKRAINAE PARS QVA POKUTIA Vulgo dictur"  (Частина України, Покуття).

Немає коментарів:

Дописати коментар