Вінченцо Марія Коронеллі (Vencenzo Maria Coronelli; 1650–1718), венеціанський історик та географ, генерал ордену міноритів. Вінченцо Марія Коронеллі займався головним чином космографією. Виготовив у Парижі, за дорученням короля Людовика XIV, земний і небесний глобуси, які досі зберігаються в Паризькій національній бібліотеці.
Вінченцо Марія Коронеллі народився у Венеції 16 серпня 1650 року як третя дитина в дуже великій родині. У 1660 році, у віці десяти років, він переїхав до Равенни і тут навчився мистецтву різання по дереву. Під ксилографією (від грецького ξύλον, «дерево» і γράφω, «я пишу») ми маємо на увазі гравіювання зображень й, іноді, коротких текстів на дерев'яних табличках (матрицях), які згодом наносяться чорнилом і використовуються. для створення кількох копій одного і того ж предмета на папері, а іноді й на шовку, шляхом друкування на пресі. Майстерність, отримана тут Коронеллі, стала фундаментальною для його подальшої роботи з картами .
У 1663 році, бувши дуже молодим, він вступив до францисканського ордену Конвентуальних Менших Братів, ставши послушником у 1665 році. Вся церковна кар’єра Коронеллі пройшла в цьому релігійному ордені, генеральним міністром якого він став у 1701 році.
У 1666 році, у віці всього шістнадцяти років, після вивчення математики та географії, він опублікував свою першу працю, «Calendario perpetuo profano» (Профанний вічний календар).
У 1671 році він вступив до монастиря Санта-Марія Глоріоза деі Фрарі у Венеції, а в 1672 році в орден Колегіо Сан Бонавентура в Гроттаферраті, у Римі, де він здобув докторський ступінь з теології в 1674 році. Згодом він також спеціалізувався на астрономії та математиці.
З 1678 року Коронеллі почав займатися географією, і йому було доручено створити глобуси, що представляють Землю та небесні тіла для герцога Пармського Рануччо II Фарнезе. Вони мали діаметр 175 см і були чудової роботи.
У 1681 році Коронеллі переїхав до Парижа, де він залишався протягом двох років. Слава Коронеллі як «майстра у виготовленні глобусів» стала відомою по всій Європі, настільки, що кардинал д'Естре, французький посол Людовика XIV у Римі, замовив у нього два глобуси для Людовика XIV, щоб прикрасити Королівську бібліотеку Версальського палацу. Виготовлені з 1681 по 1683 рік, ці два глобуси, один тераковий (із зображенням світу, відомого на той час), а інший небесний (із зображенням неба під час народження Людовика XIV, намальований Жаном Батистом Корнелем), мають діаметр 382 см і важать приблизно дві тонни кожен. Зараз вони належать до колекцій Національної бібліотеки Франції та виставлені в штаб-квартирі Франсуа Міттерана.
1687 р. Карта “Asia. Divisa nelle sue Parti secondo lo stato presente, Descritta, e Dedicata al P. Rmo: Tirso Gonzalez Preposito Generale della Compagnia di Giesù, dal P. M. Coronelli M. C. Cosmografo Serma: Repub: Di Venezia”. Карта виготовлена для Генерала Товариства Ісуса Тирсо Гонсалеса. Західна Україна на карті – Чорна Русь (Russia Negra).
1688 р. Карта «Le Cours du Danube, Depuis sa source, Iusqu’a ses Embouchures ou sont partie de l’Empire d’Allemagne; et des Estats qui ont esté ou sont encore de l’Empire des Turcs en Europe; Avec Partie des Estats de la Ser.me Republique de Venise» (Русло Дунаю від витоків до гирла…). Українські історико-географічні землі представлені Чорною Руссю, або Руською землею (Russie Noire ou Ruska Ziemia) з виділеними на її землях Холмським (Le Palatinat de Chelm) та Львівським (Le Palatinat de Luwow) воєводства, Поділлям (Podolie), що охоплює Tepeбовлянську (Treboula), Кам’янецьку (Kamieniec) та Брацлавську (Вгасlаu) землі та Волиню (Volnynie). Землі в межиріччі Дністра (Niester fl.) і Росі (Ros Rio.) названі Україною (Ukraine).
Карту прикрашає великий алегоричний картуш, в якому поміщені всі монархи, чиї королівства перетинає Дунай (від його джерела (у Шварцвальді, Німеччина) до його гирла (Чорне море, в сучасній Румунії).
1688 р. Карта «Russia Bianca o Moscovia ...». Мапа видана у Римі, формат – 21,5 × 17,5 дюйма. Середня Наддніпрянщина показана як Vcraina o Paese de Cosacchj (Україна або Земля (Країна) Козаків). На схід від Воронежчини виділена Оcraina (Окраїна). Землі Південної України – Piccola Tartaria (Мала Тартарія). На схід від Каспійського моря – Велика Тартарія (Parte Della Gran Tartaria).
1690 р. Карта «L'Asie selon les memoires les plus nouveaux dressée». Правобережжя та Лівобережжя з Києвом позначені як VKRAINE ou PAYS DES COSAQUES (Україна або Земля (Країна) Козаків). Назва OKRAINA (Окраіна) вжита стосовно Задоння й Рязанщини — московського порубіжжя. Московська (MOSCOVIE) Окраїна до України не має жодного відношення, і, навпаки, Козацька Україна не визначається як чиясь окраїна чи креси (KRESY).
Гравер карти – француз Жан-Батист Нолен (Jean-Baptiste Nolin; 1657–1708).
1690 р. Карта «Parte Orientale Dell' Europa, Descritta, e Dedicata Dal P. Cosmografo Coronelli All Illustrissimo, et Eccellentissimo Signore Giovanni da Mula, Senatore amplissimo Nella Serenissima Republica de Venetia», видана у Венеції. Між Тартарією і Рязанщиною – UKRAINА (Україна).
На карті показано історико-географічні українські регіони: Волинь (Volinia) (простягнулась від р. Прип`яті до Причорномор`я та Сіверського Дінця, включаючи все Середнє Подніпров`я; теперішні Волинська, Рівненська, Житомирська, Хмельницька, Київська, Кіровоградська, Черкаська, Полтавська, Дніпропетровська, Донецька області); Поділля (Podoliа) (територія Північного Придністров`я та Середнього Побужжя; теперішні – Тернопільська, Хмельницька, Вінницька, Кіровоградська, Черкаська області), Чорна Русь (Russia Negra) (територія Прикарпаття та Холмщини; теперішні Львівська, Івано-Франківська області); Полісся (Polesia) (землі у верхів`ях річки р. Прип`ять, навколо Шацьких озер; нині частина Польщі, Білорусі, Волині; теперішня Волинська область); Бессарабія – теперішні Одеська, Миколаївська області; Новгород – теперішня Чернігівська область; Тартарія – теперішні Донецька, Запорізька, Херсонська області та Крим.
Мапа неодноразово перевидавалася (1691 р., 1692 р. і т. д.).
1695 р. Карта “Polonia parte Orientale”, видана у Венеції. Правобережна та Лівобережна Україна позначені як UKRAINA PAESE COSACCHJ (Україна або Земля (Країна) Козаків). На схід від Дніпра – Дике Поле (Dzike Polie). Позначено фортецю Кодак з написом, що її взяли козаки в 1648 р. На карті позначено Чорний шлях.
У період української визвольної війни, 1 жовтня 1648 р., після 4-х місячної облоги, Кодак був взятий за наказом Богдана Хмельницького (який за переказом влучно висловився на адресу цієї фортеці: «Manu facta manu distruo» («руками створене руками й руйнується») козацьким загоном під командуванням полковника Максима Нестеренка (за іншою версією — полковника Ніжинського полку Прокопа Шумейка) та перетворений на опорний пункт українського козацького війська.
*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. 640 с.
*Байцар Андрій. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ КАРТАХ. Монографія. Львів: ЗУКЦ, 2022. 328 с.
*Байцар Андрій. НАЗВИ УКРАЇНИ АБО ЇЇ ЧАСТИН НА ГЕОГРАФІЧНИХ КАРТАХ (XII–XIX ст.) / Сучасні напрямки розвитку географії України: монографія / [за заг. редакцією проф. Лозинського Р. М. Львів, 2022. С. 29-91.
*Байцар Андрій. ГЕОГРАФІЯ ТА КАРТОГРАФІЯ УКРАЇНСЬКИХ ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ ЗЕМЕЛЬ (XII ст. – поч. XX ст.). Монографія. Львів-Винники, 2023. 295 с.
1690 р.Фрагмент карти «Parte Orientale Dell' Europa, Descritta, e Dedicata Dal P. Cosmografo Coronelli All Illustrissimo, et Eccellentissimo Signore Giovanni da Mula, Senatore amplissimo Nella Serenissima Republica de Venetia».
Немає коментарів:
Дописати коментар