Фредерік де Віт. Історія існування видавництва, яке заснував Фредерік де Віт-старший (Frederick de Wit; 1610–1698), дуже схожа на попередні: карти та атласи випускалися послідовно протягом трьох поколінь. Відомі син і онук Фредеріка де Віта, що носили те ж ім'я. 1648 р. Фредерік де Віт переїхав з м. Гауда (провінція Південна Голландія) в Амстердам, в цьому ж році відкрив видавничу майстерню під назвою «De Dry Crabben» і магазин (з 1654 р. назва – «De witte Pascaert»). Перше картографічне зображення, які Фредерік де Віт вигравіював, був план Гарлем, який був присвячений до 1648 р., а в 1649 р. вигравіював карти міст Лілль та Турне, які з'явилися в ілюстрованому атласі фламандського історика Антоніус Сандеруса. Перші його карти – детальне переопрацювання карт Н. Вісшера старшого (N. Visscher І). 1659 р. – карта Данії, 1660 р. – карти світу «Nova Orbis Tabula in Lucem Edita» та «Nova Totius Terrarum Orbis Tabula,» 1670 р. разом з сином Фредеріком (Frederick de Wit) видав атлас «Nieut Kaert-boeck vande XVII Nederlandse provinci». З 1675 р. розпочав видавництво морських атласів. Протягом 1680-1690 pp. він видав два атласи з планами і видами міст Бельгії.
1690 р. опубліковано збірний «Atlas», який містив карти батька і сина де Вітів, а також карти Я. Янсона, В. Гондія, Г. Меркатора, X. Аларда та ін. Вітт-старший виготовляв сухопутні та морські карти, а також величезні настінні карти світу.
Після припинення діяльності картографічних видавництв Блау і Янсона він купив на аукціонах їхні гравіювальні дошки і таким чином зміг видати багато карт, планів і панорам. Його роботи характеризувалися високим рівнем гравіювання і розмальовки. Вони були популярні в той час і послужили матеріалом для багатьох перевидань. Віт старший виготовляв сухопутні та морські карти, а також величезні настінні карти світу.
1698 р. майстерню очолив Фредерік де Віт Фредерік син (1629/1630–1706), математик і картограф за освітою, який видавав карти батька з деякими змінами та збірні атласи.
У 1706 р. гравіювальні дошки де Вітів успадкував П'єр Мортьє (Mortier Pieter, Pierre; 1661—1711).
Українські землі на картах Фредеріка де Віта.
1665 р. Карта світу «Nova Orbis Tabula in Lucem Edita». Серед українських міст – Київ та Львів. Українські землі показано ще до «Вічного миру» (1687 р.).
1675 р. Карта світу «Nova Totius Terrarum Orbis Tabula, ex officina F.de Wit». Гравер карти – Ромеїн де Хух (Romeyn de Hooghe). Серед українських міст – Київ. Українські землі показано ще до «Вічного миру» (1687 р.). На карті Каліфорнія показана як острів, узбережжя Австралії та Нової Зеландії - неповні, а також немає слідів Антарктики. Австралія показана з відкриттями, зробленими А. Тасманом під час першого та другого плаваннях 1642-1644 рр.. Форма Австралії на всіх майбутніх картах залишалася незмінною, доки Джеймс Кук не відкрив східне узбережжя в 1769-1770 рр. У кожному куточку карти розташовані великі алегоричні сцени, що являти собою чотири елементи: вогонь, вода, повітря та земля.
1670 р. Карта «Regni Poloniae et Ducatus Lithuaniae Voliniae Podoliae Vcraniae Prussiae Livoniae, et Curlandiae» (Карта Речі Посполитої, князівства Литовського, Волині, Поділля, України, Прусії, Лівонії та Курляндії). Основою для створення карти стала карта Н. Сансона «Estats de la Couronne», опублікована в Парижі 1655 p. Масштаб бл. 1: 2 800 000; мова – латинська та німецька На цій карті територія по обидва боки Дніпра має напис Vkrania (Україна). Назва Vkrania накладається на назву Volhynia. Написи назв Україна, Волинь, Поділля в заголовку карти не збігаються з написами на карті. Територія України позначена на мапі шрифтом великого розміру, що свідчить про увагу автора до цих територій. Західна Україна на карті – Червона Русь (RUBRA RUSSIA) в межах якої виділено Покуття (POKUTIA). У межиріччі Дніпра та Інгульця (Ingulet Maly flu.) подані написи про Дике поле (Dezike Polie) та землі Козаків Запорозьких (Cofac Zaporovié). Карту неодноразово перевидавали 1675, 1680, 1685, 1689, 1690, 1700, 1710 рр. і т. д.
На картах 1690 та 1700 рр. видання з’являється поділ України між Польщею та Московією по Дніпру, можливо, це трапляється вперше. На карті 1690 р. вперше в картографії у підписі Польщі було вжито термін “республіка”.
З’явиться поділ наступного разу на карті Жана-Батиста Нулена (1704) “L'Europe Dressee Sur les Nouvelles observations faites en toutes les parties de la Terre Rectifiee…” (Європа…), а також на карті «Estats de la couronne de Pologne…» (Коронні польські землі…, 1731 р.) Нікола де Фера, але вже на карті 1737 р. у нього ж зникне.
1680 р., в Амстердамі, Фредерік де Віт видав 5 версій цієї карти (в різних кольорах). Формат – 19,37 × 22,44 дюйма / 56 × 48 cм.
1680 р. Фредерік де Віт та Ніколаас Вітсен (Nicolaes Witsen; 1641-1717). Карта «Imperii Russici sive Moscoviae Status Generalis, in ejus Regna, Ducatus, Provincias, Populos que Subjacentes Divisus / et ex Tabula Spectatmi Domini N. Witsen, Urbis Amstelodamensis Consulis etc. ; pro Maiori Parte Excerptus per F. de Witt. – Amst.». Лівобережна Україна (в складі МосковіЇ) – UCRANIA, Правобережна Україна (в складі Польщі) теж – UCRANIA; Задоння – OCRAINA (Окраїна).*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. 640 с.
*Байцар Андрій. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ КАРТАХ. Монографія. Львів: ЗУКЦ, 2022. 328 с.
*Байцар Андрій. (у співавторстві). Сучасні напрямки розвитку географії України: монографія / [за заг. редакцією проф. Лозинського Р. М. Львів, 2022. 367 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар