неділя, 19 лютого 2017 р.

Винники у атласі «Atlas geologiczny Galicyi» (1884-1911 рр.)



Атлас «Atlas geologiczny Galicyi» (Геологічний атлас Галичини). 18841911 рр. Масштаб 1:75 000.

Аркуш «Pas 5 slup XI Lwów Zeszyt 10». 1898 р.

Видавництво: Kraków: wyd. nakł. Wydziału Krajowego Królestwa Galicyi i Londomeryi: Drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1898 (Wiedeń: wyk. w Zakładzie Wojskowym Geograficznym).
На карті позначені: Винники (Wіnniki); німецька колонія Вайнберґен   (Weinbergen); німецька колонія Унтерберґен (Unterbergen); урочище Принада (Przenada) між Винниками і Лисиничами; урочище Луки за ставом (Lanki za stawem)в районі вул. Кільцева; урочище Коритина (Korytyna) на північ від урочища Луки за ставом;  р. Марунька (Marunka); потік Чишківський (Czyszkowski); урочище Діброва (Dabrowa); Чортова cкеля 418 м (Czаrtowska skala); Ліс Жупан 303 м н. р. м. (Las Zupan); урочище Приска (Pryska) в районі сучасної вул. Забава; Великий ліс (Wielki Las) між Сиховом і Винниками; урочище Млинівці (Mlynowce); урочище Ялівець (Jalowiec) в районі сучасного дріжджзаводу; між Млинівцями і Ялівцем – урочище Маєрівка (Majerówka); тютюнова фабрика; тютюнові млини на р. Марунька; Ліс Вулька (Las Wólka); поселення — Перша Вулька (Wólka), Друга Вулька, Третя Вулька, Сихівська Вулька і т. д.
З 80-их років XIX ст. на теренах Галичини, у тім числі й Львівщини, розпочались роботи з геологічного знімання у масштабі 1:75 000. Роботи здійснювали польські геологи А. Ломницький та В. Тейсейре. Результати знімання знайшли своє відображення у видаваному впродовж низки літ «Геологічному атласі Галичини» (18951912). Карти атласу виходили окремими зошитами разом з текстом і таблицями. До Першої світової війни в 1914 р. було видано 25 зошитів з 101 аркушем.

За Іваном Франком («Галицьке краєзнавство»): «Окремої згадки заслуговує цінне видання «Геологічного атласу Галичини», яке виходить на гроші краю і здійснюється молодими природознавцями Зубером і Дуніковським».

Під час складання карт «Геологічного атласу Галичини» було зроблено значний крок вперед з вивчення пліоцен-четвертинних відкладів, що в свою чергу, дало можливість використовувати ці дані для робіт з геоморфології Передкарпаття.


Немає коментарів:

Дописати коментар