Короткі нариси про українців греко-католиків Словаччини, Чехії, Румунії, Угорщини та Балкан

УКРАЇНЦІ греко-католики  Словаччини, Чехії, Румунії, Угорщини, Хорватії, Словенії, Боснії і Герцеґовини, Сербії та Чорногорії входять до складу не УГКЦ, а до адміністративно-територіальних утворень інших Східних Церков свого права. Така сумна реальність.

Словаччина. Словацька греко-католицька церква.На сході країни компактно проживає від 35 до 100 тис. українців-русинів, частково асимільованих. Стосовно Словацької Греко-Католицької Церкви, то у Пряшівській архиєпархії близько 2006 року була посада «синкела для русинів». З 94 парафій Кошицької єпархії тоді ж лише п’ять вважалися русинсько-українськими, хоча сам єпарх є етнічним русином.

Чехія. Русинський католицький апостольський екзархат Чеської Республіки. З близько 10 тис. «офіційних» вірних Апостольського екзархату для католиків візантійського обряду в Чеській Республіці і значно більшого числа непостійних парафіян місцевих церков більшість становлять громадяни України – трудові мігранти як із Закарпаття, так і з Галичини. Також із Закарпаття походив перший очільник екзархату владика Іван (Лявинець), а серед його священників багато українців.

Румунія.  Румунська греко-католицька церква. Український греко-католицький вікаріат Румунії — адміністративна церковна одиниця зі спеціальним місіонерсько-пастирським режимом, який виконує роль координації духовного життя вірян греко-католиків українців з Румунії в межах греко-католицької єпархії Марамуреша Румунської греко-католицької церкви. Наразі український греко-католицький вікаріат у Румунії базується у місті Радівці. Вікаріат очолює єпископ-вікарій Михайло Дубович. Наразі український греко-католицький вікаріат у Румунії організований у два деканати. Ці два деканати поширюють свою юрисдикцію на 22 парафії, розташовані в Буковині, Марамуреші та Банаті. Кількість вірян становить близько 14 000, і вони використовують Юліанський календар. 

Буковинський деканат (базується в Качиці, очолює о. Мікола Николаїшин) — для українських віруючих греко-католиків у жудеці Сучава; складається з 11 парафій: парафії Качика, Кимплунґ, Кліт, Гропени, Майдан, Радівці, Рунку, Садів, Серет, Сучава та Ватра-Дорней. Відповідно до перепису населення 2002 року, всі ці парафії мали 1652 віруючих.

Мармароський деканат (базується в Сиґоті) — для українських греко-католиків повіту Марамуреш.

·  Крім того, є кілька парафій в Банаті. Українські деканати  щоправда, підлягають одному з місцевих єпархів. Треба зауважити, що місцеві вірні-українці вважають себе частиною УГКЦ, поминають її главу під час богослужінь та бажали б мати власного єрарха.

Українські греко-католицькі церкви — це церкви, побудовані українськими віруючими. Церковні служби проводяться українською мовою, але в селах, де також є румуни служать і проповідують румунською мовою.

У парафіях Кимпулунґ-Молдовенеск, Сучава та Ватра-Дорней літургії проводяться в римо-католицьких церквах.

Угорщина. Угорська греко-католицька церква. Більшість вірних Угорської Греко-Католицької Церкви – це автохтонні, нині змадяризовані русини-українці, натомість власне українцями визнали себе лише 5 тис. осіб. Україномовна громада існує в Будапешті.

Хорватія, Словенія, Боснія та Герцеговина, Сербія. Греко-католицька церква Хорватії та Сербії. Церква складається з греко-католицької Крижевецької єпархії, яка охоплює Хорватію, Словенію, Боснію та Герцеговину, та греко-католицьку єпархію святого Миколая в Руському Крстурі, що охоплює Сербію. Хоча дві єпархії канонічно пов'язані, Церква не має єдиної структури, ані власної церковної провінції, оскільки Крижевська єпархія є суфраганом Латинської архієпархії Загреба, а Єпархія Руських Крстур безпосередньо підпорядковується Ватикану. Близько 8 тис. українців і русинів-українців належать, поряд з греко-католиками хорватами, до Крижевацької греко-католицької єпархії. Три громади у Хорватії та одна в Словенії вважаються українськими. У Боснії й Герцеговині є 19 парафій і громад, до яких  належать майже виключно українські вірні.

Чорногорія. У 2013 році всі католики візантійського обряду в Чорногорії були довірені місцевим латинським єпископам.

Українське село Камйонка

Єдина греко-католицька  парафія в Словаччині (Пряшівщина) де відправа українською мовою (русинський діалект). В селі є українсько-русинська  греко-католицька церква св. верховних апостолів Петра і Павла 1790 р. Належить церква, як і всі інші українські греко-католицькі церкви в Словаччині до Словацької греко-католицької церкви. Хоча історично більшість вірян були українцями (русинами), зараз значна їх частина вважає себе словаками. Як богослужіння, так і релігійні тексти — словацькою мовою. Греко-католицьким парохом в селі є священник Франтішек Крайняк, який з групою однодумців перекладає християнські релігійні тексти  русинським діалектом української мови. В селі проживає 1 392 осіб. Національний склад населення (за даними останнього перепису населення — 2001 року):словаки — 77,13 %, русини — 16,83 %, українці — 3,27 %, цигани — 2,20 %. Склад населення за приналежністю до релігії станом на 2001 рік: греко-католики — 88,78 %,,римо-католики — 7,60 %, православні — 0,28 %.римо-католики — 7,60 %, православні — 0,28 %.  

З життя УКРАЇНЦІВ греко-католиків Хорватії.

Належать УКРАЇНЦІ до Крижевецької єпархії Греко-католицької церкви Хорватії та Сербії. Літургічна мова – сербохорватська, використовують староцерковнослов'янську мову та кирилицю.

За переписом 2001 року в Хорватії проживало 2 337 українців-русинів, які досі зберегли свою регіональну культурну ідентифікацію з сильно або слабше помітною українською самосвідомістю, та 1 977 українців з третьої хвилі переселень XIX-ХХ ст. вже з українською свідомістю та мовою. За релігією більшість українців (71 %) та українців-русинів (87 %) Хорватії належать до греко-католицької церкви.

Українські поселення та греко-католицькі парафії у 1970-х роках були в таких містах і селах Хорватії: Петрівці, Міклушевці, Вуковар, Осієк, Славонський Брод, Каніжа, Сибинь, Липовляни, Раєво Село та інші. Вони належать до  Крижевецької єпархії.

 Перші поселення українців у Хорватії датовано 1745 роком, з моменту переселення русинів-українців у Бачку, пізніше у Срем, Славонію та Боснію. Наприкінці XIX ст. — на початку ХХ ст. відбувся другий етап переселень, тоді в основному з Галичини, які поселилися на сучасній території Славонії, а саме Бродсько-Посавської та Сисацько-Мославинської жупанії. Всі переселенці обох періодів були греко-католики.

 Паннонські русини — слов'янські меншини в Сербії і Хорватії. Вони офіційно вважаються окремою національністю в Сербії та Хорватії, але є нащадками українців-русинів, які живуть в основному в Україні, Словаччині, Польщі, Румунії, Угорщині. Основна відмінність між паннонськими русинами і українцями-русинами — це мова: мова паннонських русинів має більш західні слов'янські риси, ніж мова карпатських українців-русинів.

 

Кафедральний собор Пресвятої Тройці в Крижевцях (Хорватія)

Українське село Камйонка. Єдина греко-католицька  парафія в Словаччині (Пряшівщина) де відправа українською мовою (русинський діалект).

Українська Греко-Католицька церква  (Славонський Брод, Хорватія).