Українські землі на карті Нової Руссії 1633 р. Ісаак Масса

 1633 р. Карта “Novissima Russiae Tabula. Authore Isaaco Massa” (Найновіша карта Руссії Ісаака Масси).

Карта була опублікована в 1638 р. в атласі Гондіуса-Янсона «GERARDI MERCATORIS ET I. HONDII. ATLAS NOVUS, SIVE DESCRIPTIO GEOGRAPHICA TOTIUS ORBIS TERRARUM, TABULIS AENEIS LUCULENTISSIMIS ET ACCURATISSI-MIS EXORNATA, TRIBUS TOMIS DIS-TINCTUS. AMSTELODAMI, APUD IO-ANNEM JANSSONIUM ET HENRICUM HONDIUM, 1638. - T. I. - P. 158-159».

Мапа Ісаака Масси «Novissima Russia tabula» нагадує карту Г. Ґеррітса, видану в 1613 р. (обидва автори в різний час користувалися одним і тим же джерелом). Для укладання території Правобережної України І. Маса використав польське картографічне джерело, можливо карту Польщі В. Гродецького або її переопрацьований варіант. Вперше карта була надрукована в доповненні «Appendix Atlantis» до атласу Г. Меркатора «Atlas Novus», виданому Йодокусом Гондіюсом 1633 р. Пізніше входила до всіх атласів Меркатора, які публікували Йодус Гондіус та Ян Янсон, а також – до атласу В. Блау. 1640 р., в Амстердамі, карту видав голландський картограф та гравер Генріх Гондіус (Henricvs Hondivs; 1573—1650). Відомі видання 1638, 1642, 1680 рр. та ін.

Мова мапи – латинська. Заголовок карти розташовано у прямокутному картуші, що має вигляд постаменту, у лівому нижньому куті карти. Над заголовком, в овальній рамці, – текст: Doctrina et humanitate prcedito D. Ifaaco Bernard rerum quce per Mofcoviam maxims trahuntur mercatori peritifsimo, banc Mofcoviae tabula dedicat affnis suis. Hen. Hondius. Над текстом зображено п’ять постатей, які підтримують герб Московії. Під заголовком – шкала лінійного масштабу. Карта має дволінійну рамку. На полі карти нанесено картографічну сітку.

Карта охоплює територію від Нової Землі (NovaZemla) на півночі до Малої Азії (Natalia five Asia Minor) на півдні, від півострова Ютландія на заході до східного берега Каспійського моря (Mare Caspium quod Rufsi vocant Gualentscba more, vocatur etiam Mare sala vel de Bacbu) на сході.

В тій частині карти, що охоплює територію України, позначено Поділля (Podolia), Сіверщину (Ducatus Severiensis), Перекопську Татарію (Crimea seu Tartaria Przecopensis), Кримський півострів (Taurica Cberfonefus), Чорне (Pontus euxinus Rutbenis Zomo More) і Азовське (Mare della Zabache olim Maeotis Palus) моря. Показаний Дніпро з розгалуженою мережею приток, назви більшості з них відсутні. Течія Дніпра зображена прямою лінією, що тягнеться з півночі на південь. Позначено міста: Берестя (Bressia), Пінськ (Pinsk), Турів (Throw), Городок (Horodok), Петриковичі (Petrykouycze), Чорторийськ (Czartorysko), Степань (Stepen), Олика (Olyka), Чуднів (Czudnow), Овруч (Owrucz), Чорнобиль (Czernobel), Київ (Kyowia), Навоз (Nawos), Біла Церква (Bialla cerkiew), Летичів (Latyczow), Кам’янець (Kamieniec), Брацлав (Braclaw), Галич (Halicz), Коломия (Colonia), Снятии (Sniatyn), Білгород (двічі - Byalogorod, Bialigrod), Очаків (Orczakow), Аслан-Кермен (Оflam Kiermen). На лівому березі Дніпра позначені міста: Чернігів (Czemibow), Путивль (Potwlo), Переяслав (Prziasloui), Налюбів (Nalubow), Русанів (Russinow) та ін.

Густа мережа населених пунктів позначена у Приазов’ї та на Кримському півострові, назви їх запозичені з італійських портоланів - Раlastra, Polonixi, Porteli, Combra, Zagon, Pidea, Bonus Portus, Nigropoli.

На мапі московська Рязанщина показана як OCRAINA (Окраїна), на південь від якої знаходиться Dikoia Pole (Дике Поле). Росія (Сибір) на карті – Tartariae (Тартарія).

Історична довідка. Назва Окраі(ї)на на картах починає з’являтися на поч. XVII ст. Це територія у верхів’ї Оки та Дону (Рязанщина), інколи «Окраїна» на картах це – українсько-татарське прикордоння.  Московська «Окраїна» не має жодного відношення до  «України». У фінській мові є слово "raja" - межа, кордон. Ймовірно, що «Окраїна» це угро-фінське Окське прикордоння, південна межа угро-фінської Московщини.

Московські шовіністи стали пояснювати назву нашого краю Україна як «окраїна Росії», тобто вклали в це слово принизливий і невластивий йому зміст. Картографічні джерела це все добре спростовують, де на одній карті містяться дві назви «Україна» та «Окраі(ї)на».

Окраїна – крайня частина якої-небудь території; край (Академічний тлумачний словник (1970—1980).

В тій же Бібл. (Париж. – А. Б.) є знаменитий глобус Корнеліуса, зроблений в 1660-1670 р. На цім глобусі територія по обидва боки Дніпра має надпис великими літерами «Ukrania» (Україна), включаючи в себе Волинь і Подолію. Московію названо Московією. Сумежжя між Московією і Нагайською Татарією має надпис невеликими літерами: «ocraina» — се окраїна Московської Держави на схід і північ од Слободської України, що нині зветься Харківщиною. З цих надписів видно, що географи ясно уявляли собі ріжницю між словами: Україна і окраїна [Сергій Шелухін. Назва України: з картами. 1921].

 

Ісаак Абрахамсон Масса (Isaac Abrahamszoon Massa; 1586—1643), голландський картограф, дипломат, посол у Московії, торговець зерном, мандрівник, відомий як автор мемуарів, карт Східної Європи та Сибіру.

Початок XVII століття в Московії пов'язаний з ім'ям Ісаака Масса, який перебував у Москві в 1601-1609 роках у період історії, який отримав популярність як Смутні часи.

У 1601 р. був відправлений своїми батьками до Москви, на навчання торговій справі. Вивчив тут московську мову і завів торгівлю шовком здобувши популярність під ім'ям «Ісаака Аврамова Маси». Став свідком подій другої половини царювання Бориса Годунова, пережив захоплення Москви Лжедмитрієм і був висланий в 1608 в Архангельськ, де відкинув пропозицію нідерландського купця Ісаака Ле Мера взяти участь в черговій експедиції з відшукання північно-східного морського шляху, а в наступному році, перед падінням царя Василя Шуйського, був депортований  разом з іншими іноземними купцями з Московії.

Після прибуття на батьківщину, склав опис подій 1601-1609 року, що отримала назву»Коротка звістка про Московію», яку присвятив Морицю Оранському. У 1612 році опублікував дві статті про події в Московії та географію Сибіру, зокрема землі самоїдів, що увійшли до збірки нідерландського географа Гесселя Ґеррітса. Супроводив їх докладною картою північних берегів Московії, вздовж Білого, Баренцева та Карського морів, від Архангельська до Печори.

У 1612 р. знову прибув у Московію в званні посланника Генеральних штатів Голландії, провівши у ній досить довгий час. Здобувши тут певний авторитет, отримав чимало цінної інформації, як від московських бояр, дворян і дяків, так і жителів Німецької слободи в Москві.

У 1614 р.ступив у конфлікт з англійським посланником Джоном Мерріком за право торгівлі з Московською державою і доступу до Каспійсько-Волзького торгового шляху. Супроводжував до Нідерландів московські посольства Степана Ушакова та Семена Заборовського у 1614 р. та Івана Кондирєва та Михайла Неверова у 1615 р. В 1615 р. обговорював з царем Михайлом Федоровичем умови військового союзу з Нідерландами проти Швеції.