субота, 23 липня 2022 р.

Держави, яка офіційно називалася “Київська Русь”, “Древня Русь” чи “Давня Русь” нiколи не iснувало.

У джерелах сучасники називали державу Русь або Руська земля. Термiн Руська земля вживався як у широкому значеннi для всiєї держави, так i у вузькому значеннi – для території Київської, Чернiгiвської та Переяславської земель чи лише Київської землi. Iноземнi джерела подають назви Rus, Rus(s)ia, Rucia, Ruscia, Ruzzi, Ruzzia ar-Rus, Rutzeland, Ryscaland, Ryssland, Rusco, Ros i т.д.

З похiдних назв джерелам вiдомi:

• Мала Русь – вперше в 1303 р. (на Синоді константинопольського патріарха під час розгляду питання про утворення Галицько-Волинської церковної митрополії було ухвалено називати тодішні Київське і Галицько-Волинське князівства Мікра Росія);

• Бiла Русь – під 1305 р., але у такому пiзньому джерелi як Густинський лiтопис (український літопис початку XVII ст.). У Житії св. Кінґи, одним з джерел якого була незнана угорська хроніка, галицький король Калман названий королем русинів білих (Ruthenorum Alborum);

• Чорна Русь (Rusia negra). Угорський літописець Генріх фон Мюгельн (Heinrich von Mügeln; 1319 -1380) був першим (біля 1360 р.), хто згадав про Чорну Русь (daz land der Swarczen Reussen);

• Червона Русь – вперше в Хроніці Констанцького собору 1414–1418 рр. Ульріха фон Ріхенталя (бл. 1366–бл. 1437), де згадується «посольство королівства Червоної Русі» (das küngrich von rot Rusen);

• Велика Русь – вперше у 1542 р. (в тексті московських книжників, які намагалися довести претензії Москви на всю спадщину давньої Русі) [Полное собрание русских летописей. Т. 20. Ч. 2. Санкт-Петербург, 1914. С. 460].

 


Генрик Семирадський. «Воїни Святослава святкують тризну під час захоплення Доростола».

Немає коментарів:

Дописати коментар