З історії. З праці Миколи Кузанського (1460 р.) у європейський обіг географічних назв входять назви Поділля (Podolia) щодо Центральної України та Русь (Russia) щодо Західної.
Карти 1507 р. Бернарда Ваповського, 1513 р. Мартіна Вальдземюллера та 1522 р. Лоренца Фріза - перші друковані карти із назвами «РУСЬ» (Україна), «Польща» та «Литва» у заголовку. Це також одні з перших джерел, де західноукраїнські землі позначені як «Русь» (Russia). Карта 1507 р. Бернарда Ваповського - «Tabula Moderna Polonie, Ungarie, Boemie, Germanie, Russie, Lithuanie» (Сучасна карта Польщі, Угорщини, Богемії, Німеччини, Русі, Литви).
Перша карта з регіональними назвами українських земель - це карта 1540 р. Себастьяна Мюнстера “POLONIA ET VNGARIA XV NOVA TABVLA” (Нова карта Польщі та Угорщини). На ній чи не вперше присутні регіональні назви українських земель: Rvssia (Русь; між р. Західний Буг та р. Сян; назву «Русь» вжито один раз на території Руського воєводства.) зі Львовом (Leopol), Podolіa (Поділля), Volhinia (Волинь), Pokutze (Покуття), Codimia (Кодимія), Bessarabia (Бессарабія), Tartaria minor (Мала Татарія), Tartaria Przecopen[sis] (Перекопська Татарія) (останні дві території належать до Північного Причорномор’я і Кримського півострова). Показано сусідів українських історико-географічних регіонів – Молдову (Mvldavia), Трансільванію (Transilvania), Волощину (Valachia) та ін.
В латинських, західноєвропейських джерелах “Русь” мала декілька назв, що відрізнялись своїм написанням: “Ruthenia” (Рутенія), “Russia”, “Rusia”, “Rosia”, “Rossia”, “Ruscia”, “Roxolania” (Роксоланія). Латинська назва Русі – “Рутенія” не використовувалась стосовно Північно-Східної Русі (Московії), а вживалась до українських етнічних земель та частково білоруських.
Для географа чи історика існує суттєва проблема: як перекладати одне й те саме слово у французькій, німецькій, англійській чи будь-якій іншій європейській мові, яке позначає і Русь (в розумінні середньовічної держави Київської Русі чи українських земель в складі Польського королівства чи Великого князівства Литовського) і Росію тобто Московію (в сенсі російської держави)? Для регіонів які знаходяться в Західній Європі й мають таку ж саму назву “Русь”, тут ми просто подавали транслітерацію (Русія, Руссія). Якщо на карті існує у якійсь формі “Московія” паралельно із “Руссія”, “Россія”, то “Руссію” чи “Россію” ми тлумачимо як “Русь”, без обов'язкової прив'язки до Московської держави. Якщо ж “Московія” зникає, і залишається лише “Руссія” або “Россія” з прив'язкою до Російської держави, то ми перекладаємо як “Росія”.
Назва «Руссія» (Russia) блукає географічними картами XII – поч. XVІІІ ст. від Карпат до Білого моря. Властивою для західноєвропейських карт є наявність двох Русей (Галицької та Новгородської) та окремої від них Московії. Що цікаво, що назва “Rossia” міститься і на карті Британських островів 1546 р. Георга Лілі.
Для картографів XVI ст. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ це - Сарматія Європейська (Sarmatia Evropae), Русь (Rvssia), Podolіa (Поділля), Volhinia (Волинь), Pokutze (Покуття), Codimia (Кодимія) та Bessarabia (Бессарабія), а московські - Руссія та Московія.
Алегорична карта – це географічна карта на якій за допомогою алегорії зображаються ті чи інші географічні об’єкти (континенти, частини світу, держави, регіони, міста і т. д.). Алегорія (дав.-гр. ἀλληγορία — іносказання або приповідь — утілення двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями та характерними ознаками приховуваного.
Атропоморфна карта – це алегорична карта на якій географічні об’єкти уподібнюються до людини.
Антропоморфізм (грец. ανθρωπος — людина, грец. μορφή — вигляд, форма) — уподібнення будь-чого, що не є людиною, до людини або перенесення її фізичних та інтелектуальних властивостей на істот, речі та явища навколишнього світу.
Зооморфна карта – це алегорична карта на якій географічні об’єкти уподібнюються до тварини.
Фітоморфна карта – це алегорична карта на якій географічні об’єкти уподібнюються до рослини.
Йоганнес Путч.
Йоганнес Путч (Johannes Putsch; 1516-1542) – німецький картограф, математик, поет.
1534 р. Карта «Europa Regina». На карті українські землі позначено як SCYTHIA (Скіфія). Територія теперішньої Росії на карті – Moscovia.
«Europa Regina». Алегорична, атропоморфна карта. Ця карта являє собою Європу у вигляді (жіночої?) фігури; в колекціях і каталогах її зазвичай називають «Europa Regina» (Королева Європа), але можна зустріти й назви типу «Europa in forma virginis (Європа в образі діви), «Карта Європи в вигляді фігури», «[Безіменна] карта Європи» і т. д.
Єдиний відомий екземпляр найстарішої версії цієї карти, гравюра на дереві, створений в 1534 році Йобстом Деннекером (Jobst Dennecker; † до 1548) в Аугсбурзі, був виявлений в 2019 році в міському музеї Реца.
На відміну від усіх пізніших копій та варіацій, цей аркуш також містить відповідний присвятний вірш та відповідний плач Європи, який був передрукований у поетичній антології в 1544 році. Контекст, у якому була створена версія 1534 року, задокументовано присвятним віршем пізнішому імператору Фердинанду I (1503–1564) з дому Габсбургів – на той час призначеному наступником свого брата Карла V (1500–1558) на імператорському троні, королю Богемії, Хорватії та Угорщини, а також імператору Священної Римської імперії – до чиєї свити Путч належав з ранніх років.
Перша версія 1534 року була скопійована ще в 1537 році у вигляді деревориту реформатським друкарем і книготорговцем Крістіаном Вехелем (1495–1554) з Бургундських Нідерландів у Парижі.
Незвичайність цієї карти полягає в тому, що вона підкреслює претензії Габсгургів на домінування в Європі, а також у її антропоморфній формі.
Карту «Europa Regina» видавали багато картографів, зокрема, 1534 р. Йоганнес Путч; 1544 р. Себастьян Мюнстер; 1581 р. Генріх Бюнтінг; 1587 р. Маттіас Куад та ін.
«Itenerarium sacrae scripturae» Генріха Бюнтінга, у виданні 1581 р. була карта Європи з жіночими рисами обличчя, у виданні 1589 року змінилося на «Europa Regina».
У 1587 році Йоганн Буссемахер (Johann Bussemacher; близько 1580-1613) опублікував мідну гравюру Маттіаса Куада, що зображує адаптацію карти «Europa Regina»» Путча під назвою «Europae descriptio». Карта Маттіаса Квода (видана в Кельні) з великими текстами на полях була вкрай політизована, бо саме в ці роки Кельн став об'єктом чвар між католиками та протестантами під час так званої Кельнської війни 1583–1588 рр.
Виходячи з цих та інших прикладів, 1587 рік знаменує собою момент, коли багато видань почали використовувати зображення «Europa Regina».
З 1588 р. інша адаптація була включена до всіх наступних видань «Космографії» Себастьяна Мюнстера, попередні видання містили її лише зрідка.
Протягом Середньовіччя карти зазвичай дотримувалися схеми T-O з центром у Єрусалимі, зображуючи Європу, Азію та Африку. Окремі карти Європи були надзвичайно рідкісними; єдиними відомими прикладами є карта з «Liber Floridus» Ламберта із Сен-Омера, опублікована в 1112 році, та візантійська карта XIV століття.
Ламберт із Сент-Омера (нідерл. Lambert van Sint-Omaars, лат. Lambertus Audomarensis; близько 1061-1125) - середньовічний фламандський хроніст і енциклопедист, монах-бенедиктинець з Сен-Бертенського монастиря у Сент-Омері (графство Фландрія).
Забезпечивши свою працю «Liber Floridus» досить докладною за уявленнями своєї епохи картою світу, він уявляє собі географію як складання докладних переліків відомих народів, країн, міст, річок та ін. Разом з тим, зображуючи центром світу не Єрусалим, як пізніші картографи, а егейський острів Наксос, він наводить на своїй карті і порівняно нові назви, такі як Фландрія (лат. Flandria) або Баварія (лат. Bavaria).
Наступна карта, зосереджена на Європі, була складена картографом Йоганнесом Путчем з Інсбрука в 1534 р. Карта була створена для імператора Карла V Габсбурга із латинською поемою «Europa Lamentas» (Європа журиться). Карта Путча була першою, на якій Європа зображена як «Europa regina», де європейські регіони утворюють жіночу людську фігуру з короною, скіпетром та кулею з хрестом.
Хоча багато що щодо походження та початкового сприйняття цієї карти невідомо, відомо, що Путч (чиє ім'я було латинізовано як Johannes Bucius Aenicola, 1516–1542) підтримував тісні стосунки зі Священним Римським імператором Фердинандом I Габсбургом, і що популярність карти значно зросла протягом другої половини XVI століття. Сучасний термін «Europa regina» ще не використовувався сучасниками Путча, які натомість використовували латинську фразу «Europa in forma virginis» (Європа у формі дівчини), і поширювався в поєднанні з поемою Путча «Europa lamentans».
Карта була можливо складена, з метою зобразити Європу як дружину Карла V Габсбурга, який прагнув стати вселенським монархом християнського світу та правив численними королівствами, включаючи Священну Римську імперію та королівство Іспанія. Аргументами на користь цієї гіпотези є: орієнтація карти на захід, де Іспанія зображена як коронована голова, що, як кажуть, нагадує обличчя дружини Карла V, Ізабелли Португальської; використання знаків розрізнення Священної Римської імперії – її корони, скіпетра та держави – та зображення королівств Габсбургів (Австрія, Богемія, Угорщина, Німеччина) як серця та центру тіла; та дизайн сукні, який нагадує сучасний дрес-код при дворі Габсбургів. Як і на сучасних портретах пар, «Europa regina» повернула голову праворуч, а також тримає державу правою рукою, що інтерпретувалося як звернення до свого уявного чоловіка, імператора, та пропозиція влади йому.
Карта, що стала популярною у XVI столітті, зображує Європу як молоду та витончену жінку в імператорських регаліях. Піренейський півострів (Іспанія) — це голова, що носить корону з обруча. Піренеї, що утворюють шию, відділяють Піренейський півострів від Франції (Галлії), яка становить верхню частину грудей. Священна Римська імперія (Германія та інші території) — це центр тулуба, а Богемія (іноді Австрія на ранніх зображеннях) — серце жінки (альтернативно описується як медальйон на її талії). Її довга сукня тягнеться до Угорщини, Польщі, Литви, Лівонії, Болгарії, Скіфії (України), Московії, Македонії та Греції. У руках, утворених Італією та Данією, вона тримає скіпетр та державу (Сицилія). На карті Європа помилково зображена здебільшого відокремленою від Азії морем. На більшості зображень Африка, Азія та Скандинавський півострів показані частково, а також Британські острови у схематичній формі.
«Europa regina» оточена морями та річками. Річка Дунай зображена таким чином, що вона нагадує русло біблійної річки, що протікає через рай, з її гирлом, утвореним чотирма рукавами.
На карті поміщено назви близько 20 держав, але відсутня Туреччина (в районі Константинополя позначена Греція). Між Балканами й Карпатами позначена Болгарія (румунські землі в складі Болгарії; таку велику територію Болгарія займала у XII ст.). Дослідник Йордан Табов висунув гіпотезу, що дана карта показує політичну ситуацію в Європі в останній третині XII ст.
Поема, що пояснює цей картографічний етюд, була панегіриком Карлу V і Фердинанду I Габсбургам, чия влада над землями Священної Римської імперії оголошувалась єдиною запорукою миру і процвітання в Європі.
Поема Путча безпосередньо звертається до політичних реалій 1530-х років. – війнам з Францією та створеною нею Священною лігою за італійські володіння, конфлікту з Англією, що викликаний розлученням Генріха VIII з Катериною Арагонською, що була тіткою королю Карлу і т. д. У цьому контексті жіночий образ, наданий Європі на карті Путча, підкреслював, що остання чекає на Карла V як на свого чоловіка і - справжнього владику. Таким чином карта являла собою концепт, який мотивував і легітимував владу Священної Римської імперії над значною частиною європейських земель. Зазначимо, що у цьому випадку чітко була реалізована структура емблеми: девіз – Europa Regina, зображення – сама карта, пояснювальний текст - латинська поема [MEURER, P., 2008. Europa Regina. 16th century maps of Europe in the form of a queen. Belgian Journal of Geography. 3–4: Formatting Europe – Mapping a Continent, 355–370].
Пов'язані карти. Мистецтво створення карти у людській формі також можна знайти на карті, намальованій Опіцином де Каністрісом (Opicinus de Canistris), що зображує Середземне море. Ця карта, опублікована в 1340 році і, таким чином, передувала карті Путча, зображувала Європу чоловіком, а Північну Африку — жінкою [Bennholdt-Thomsen, Anke (1999). Bennholdt-Thomsen, Anke; Guzzoni, Alfredo (eds.). Zur Hermetik des Spätwerks. Analecta Hölderlianas (in German). Vol. 1. Würzburg: Königshausen & Neumann] Карта «Leo Belgicus» Лео Бельгік зображувала Низькі країни у вигляді лева; це було ближче до сучасної орієнтації карти, з північчю зверху.
1587 р. Маттіас Куад (Matthias Quad; 1557–1613) був гравером і картографом із Кельна. Він був першим європейським картографом, який використовував пунктирні лінії для позначення міжнародних кордонів.
Маттіас Куад народився та навчився гравірувати в Нідерландах в Йоганнеса ван Детекума (Johannes van Doetecum). Гравер по дереву та каменю Квад співпрацював з кельнським видавцем Йоганном Буссемахером (1580-1613).
1587 р. Карта «Europae Descriptio».
1587 р. Йоганн Буссемахер (1580-1613) опублікував мідну гравюру Маттіаса Квада, що зображує адаптацію карти «Europa Regina»» Путча під назвою «Europae descriptio». Карта Маттіаса Квада (видана в Кельні) з великими текстами на полях була вкрай політизована, бо саме в ці роки Кельн став об'єктом чвар між католиками та протестантами під час так званої Кельнської війни 1583–1588 рр.
Українські землі – частина Сарматії.
*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. 640 с.
*Байцар Андрій. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ КАРТАХ. Монографія. Львів: ЗУКЦ, 2022. 328 с.
*Байцар Андрій. НАЗВИ УКРАЇНИ АБО ЇЇ ЧАСТИН НА ГЕОГРАФІЧНИХ КАРТАХ (XII–XIX ст.) / Сучасні напрямки розвитку географії України: монографія / [за заг. редакцією проф. Лозинського Р. М. Львів, 2022. С. 29-91.
*Байцар Андрій. ГЕОГРАФІЯ ТА КАРТОГРАФІЯ УКРАЇНСЬКИХ ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ ЗЕМЕЛЬ (XII ст. – поч. XX ст.). Монографія. Львів-Винники, 2023. 295 с.
*Байцар Андрій. ІСТОРИЧНА КАРТОГРАФІЯ. УКРАЇНА НА КАРТАХ МОСКОВІЇ (XV–XVII ст.) ТА ТАРТАРІЇ (XIII–XIX ст.). Монографія. Львів-Винники, 2025. – 290 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар