1613 р. Карта Радзивілла (Карта Великого князівства Литовського) займає важливе місце в
українській історичній картографії та одночасно є перше картографічне джерело у
XVII ст., де використана назва «Україна». Назва: "Magni Dvcatvs Lithvaniae, Caeterarumque Regionum Illi Adiacentium
Exacta Descriptio Illss mi. ac Excellss mi. Principis et Dni. D.Nicolai
Christophori Radziwil D.G.Olijcæ ac in Nieswies Ducis, S. Rom. Imperrii
Principis in Szylowiec ac Mir Comitis et S.Sepulehri Hierosolimitani Militis
etc. opera.cura et impensis facta ac in lucem editaа. - Amsterodami: excudebat
Guilhelmus Janssonius, 1613." (Князівство Литовське з багатьма краями, що
до нього належать, останньо описане. Найсвітлішому і найвищому володареві і
панові п. Миколі-Кшиштофу Радзивіллу, Божою Матір’ю князеві на Олиці й Несвіжі,
князеві Священної Римської імперії, графові на Шилівці й Мірі, лицареві Св.
Гробу у Єрусалимі та ін., чиїм старанням і коштом ця праця вийшла у світ 1613
p., Амстердам). Мапа
поміщена в атласі: LE THEATRE DV M0ND OÜ NOWEL ATLAS CONTENANT LES CHARTES ET
DESCRIPTIONS DE TOUS LES PAIS DE LA TERRE MIS EN LUMIER PAR GUILLAUM ET IEAN
BLAEU. AMSTERODAMI. APUD IO-HANNEM GUILJELMI F. BLAEU. ANNO MDCXXXXIII. - T. I. - P. 21 -22.
Укладачем, художником і гравером
карти є польський картограф Томаш Маковський (1575 – близько 1620). В її
розробці брали участь: картограф Матвій (Мацей) Струбич (близько 1520–1578),
український князь Костянтин Василь Острозький (1526–1608), церковний та
суспільно-політичний діяч Речі Посполитої Йосиф Верещинський (близько
1530–1598), діяч католицької церкви, математик Якуб Босґрейв (близько
1548–1623), литовські монахи-єзуїти. За версією Я. Дашкевича, до створення
карти Великого князівства Литовського, можливо, були залучені українські вчені
Острозької школи.
Складається з чотирьох аркушів. Розміри кожного листа 38х53 см, відповідно загальний розмір карти 76х102 см. Масштаб
1:800 000, але ширина русла
Дніпра подана у
збільшеному масштабі, що дало змогу автору карти деталізувати зображення
ріки та її берегів.
Карта-врізка нижньої течії Дніпра (у масштабі
близько 1:300 000) з довідковим матеріалом латинською мовою про українських козаків
[De Kozacus], а також позначенням місця розташування Запорізької Січі – тоді це
була Січ на Томаківці. Дніпро показане від Черкас до гирла в Чорному морі. Особливий інтерес
викликає відображення дев’яти
Дніпровських порогів. Саме на
цій карті вперше в
картографії позначено пороги
Дніпра: A.-Kodak poroh, B.-Bililo
poroh, C.-Woleznij poroh,
D.-Zwonier poroh, E.-Nienasyitecz poroh, F.-suski
poroh, G.-Wolnej poroh,
H.-Wolkonowa Zabora poroh,
X.-Nawulzany poroh limea. На карті Маковського зображено ліві і
праві притоки Дніпра. Докладно відображено
Дніпровсько-Бузький лиман, вказано характерні риси
прибережної території. Карта
інформує про залісненість прирічкових територій, рельєф та
локалізацію міст і городищ. Окрім географічних назв,
автор карти подав
багато детальних історичних
й етнографічних приміток.
Цей додаток є не тільки першим
детальним картографічним описом ріки, а взагалі найкращим давнім її
зображенням.
Опис карти подано за виданням «Вавричин М.,
Дашкевич Я., Кришталович У. Україна на стародавніх картах. Кінець XV перша
половина XVII ст. – К.: ДНВП “Картографія”, 2004. – 207 с., 83 репрод. карт. –
Серія “Пам’ятки картографії України” (продовження серії, започаткованої В.
Кордтом у 1899 р.)» та з доповненями автора.
Виконана Т. Маковським мапа друкувалася за кордоном. Перший раз – можливо, в Гданську чи Аугсбурзі
(1603). Примірники першого варіанту мапи не збереглися і склад інформації
невідомий. Перший відомий варіант цієї мапи у вигляді 4 настінних аркушів
було надруковано в Амстердамі в 1613 р.
Видавець мапи – голландець Віллем Янссон Блау (Willem Janszoon
Blaeu; 1571-1638), з яким
пов’язують «золотий вік» голландської картографії епохи Великих географічних
відкриттів (мапу видано під офіційним псевдо Блау). Гравером карти є Гессель
Ґеррітц (Hessel Gerritz; 1581-1632).
Немає коментарів:
Дописати коментар