Різдвяні листівки УПА та ОУН. ФОТОАЛЬБОМ

     Українські (руські церкви) в Речі Посполиті  та Австро-Угорщині користувалися завжди старим стилем, тобто Юліанським календарем, адже стояло питання збереження етнічної самоідентифікації українців, їх розрізнення із поляками-римокатоликами, через полонізацію метою якої була культурна асиміляція.

    У XX і ХХI ст. день Різдва 25 грудня за Юліанським календарем припадав і припадає за світським (григоріанським) на 7 січня, у XIX ст. - на 6 січня, у XVIII  - на 5 січня,  у XVII  та XVI ст.ст. - на 4 січня. Тобто, і православні українці, і греко-католики відзначали Різдво на 10-13 днів пізніше за римо-католиків та протестантів. Це було і за поляків, і за австрійців, і в УПА, і в підпіллі за СРСР.

    Що цікаво то майже в кожної релігії є свій календар і практично всюди він відрізняється від світського державного. Календарів дуже багато насправді й новоюліанський і григоріанський не самі точні з точки зору науки. Найцікавіший факт, це те, що в Індії є один світський календар, але через те, що там багато гілок індуїзму, в різних регіонах різні групи використовують власні календарі, які використовували попередні покоління. Бог поза часом, але в книзі Левіт, глава 23, Бог дає Мойсеєві настанови стосовно свят. Далі в книзі пророка Єзекіїля глава 44 вірш 24. Далі книга пророка Даниїла глава 7 вірш 25. Ці вірші стосуються свят, уважно перечитаймо і їх. З Біблії зрозуміло, що є Божі свята, а є людські. І мабуть, не варто так легко ними двигати.

      Отже, Українські церкви в 20 і 21 ст. святкували Різдво до "реформи" завжди 7 січня. За цією датою Різдво святкували в Організації Українських Націоналістів та в Українській Повстанській Армії. Чи в когось повернеться язик назвати ці організації прислужниками московської церкви? Степан Бандера - син греко-католицького священника, і Різдво, як і оунівці та упівці, відзначав 7 січня.

   Зараз ламається увесь стрій національної сутності Українського Народу, нівелюється сама природа української душі. Нас перетворюють на безлике «воно», яким легко управляти й заганяти в стійло. Але сила духу народу нездоланна! Ніякі глобалістські виверти, тим паче модницькі віяння, його не здолають. Якщо не змогли цього добитися впродовж тисячоліття, то не досягнуть і нині.

Партизани ОУН-УПА  намагалися жити повноцінним життям, у тому числі святкували Різдво й Новий рік. Для вояків ОУН-УПА Різдво завжди асоціювалося з надією на національне відродження рідного краю, здобуття Україною своєї державної незалежності. У фотоальбомі  зібрані мальовані і друковані листівки УПА присвячені до Різдва - іноді вишукані, але переважно більшість листівок були кустарними. Ці листівки відкривають образ та дух українського націоналістичного підпілля.  Як видно з документів, до 1946 р. накази із привітаннями датувалися 14 січня. А з 1946 р. вояки УПА теж почали святкувати Новий рік 1 січня, про що свідчить привітання головнокомандувача УПА Романа Шухевича бійців і командирів «Лисоні» від 1 січня 1946 р. Крім того під час Другої світової війни та боротьби УПА проти радянської влади в Західній Україні набули поширення декілька варіантів колядок на мелодію «Нова радість стала». Тексти двох із них, «На столі на сіні» та «Сумний Святий Вечір», написав поет-підпільник Михайло Дяченко-«Боєслав».

На різдвяних листівках кінця 1940-их років зображені воїни УПА: з Ангелом, різдвяною зіркою Вертепу або на фоні яскравої падаючої зірки. Також є листівки з гуцулом, який з трембітою вітає народження Христа, при цьому на плечі у нього – гвинтівка. На всіх листівках напис «Христос роджається» або «З Різдвом Христовим». На листівках, випущених у 1950-их роках, воїни УПА переважно уже зображені з Вертепом або під час Святвечора  в криївках. При цьому на усіх сюжетах із вечерею зображено упівця, який не бере участі в святковій трапезі, а чатує, щоб не дати захопити зненацька своїх побратимів.

 Поліграфічним методом друкувалися листівки за кордоном Закордонними частинами ОУН та Закордонним представництвом Українського Головної Визвольної Ради (підпільного парламенту воюючої України) в Німеччині у містах Регенсбург, Зальцбург, Новий Ульм та Мюнхен, починаючи із 1946 року.  Випуском листівок , а заодно бофонів і марок Підпільної пошти України займалися Любомир Ріхтіцькій (псевдо - Степан Любомирський ) і Степан Голяш . На таких листівках зазвичай не вказувалися імена художників, які часто замінювали псевдо. Це були художники - Юрій Костів, А. Каникей, " Лев" (псевдонім Мирона Левицького), Мирон Білінський, Едвард Козак, Святослав Гординський.   Ці листівки переважно поширювалися на еміграції. Хоча в одиничних випадках вони також потравляли і до українського підпілля .

В умовах підпілля листівки були одним із засобів, що у бойові будні повстанців вносив незбагненну Різдвяну містерію. Підпільні друкарні не мали можливості виготовляти листівки на високому технічному чи мистецькому рівні. Їх часто друкували на друкарських машинках, прикрашаючи узорами із комбінацій літер, або нескладним малюнком та вітальним текстом. Виконувались вони двома-трьома кольорами. Краще виглядали листівки, видрукувані на циклостилі або методом штампування. Іноді якийсь повстанець із художнім хистом малював їх на папері та розфарбовував аквареллю. Це вимагало наявності фарб, що було рідкістю у підпіллі, та, елементарно, — часу. Таку листівку можна було зробити, хіба що перебуваючи у криївці.

Едвард Козак – український карикатурист, художник, іконописець та видавець, уродженця Львівщини, жив у Детройті (США). Надзвичайно влучними були його карикатури на трагічну ситуацію в радянській Україні та на сталінські репресії. Воював у лавах Українських Січових Стрільців, пізніше в УГА.    1950 р. Едвард Козак переїжджає до Канади і створює серію різдвяних листівок, виданих Канадійською Лігою Визволення України. Одна з них відтворює типовий сюжет, що зустрічається у листівках початку 50-х авторів, яких встановити ще не вдалося. На малюнку, виконаному у сіро-блакитних тонах,  зображені зі спини вояки УПА у строях і зі зброєю, вісім постатей. На передньому плані вояк, який тримає напоготові рушницю. Перші двоє тримають Вертепну зірку із змальованим в центрі тризубом. Вони ніби зупинились, на спуску з гори, вкритої засніженими соснами. У долині лежить село, видніється баня церкви, хатка із світлом у віконці.

Михайло Дяченко (псевдо: «Гомін», «Марко Боєслав»; 25 березня 1910, с. Боднарів, тепер Калуський район, Івано-Франківська область — 23 лютого 1952, с. Дзвиняч, Богородчанський район) — член Української Головної Визвольної Ради (УГВР), референт пропаганди Карпатського краю, чоловий поет УПА, ідеолог, публіцист і пропагандист українського збройного підпілля ОУН-УПА. Редактор підпільного часопису «Чорний ліс» (1947—1950). Лицар Срібного Хреста Заслуги (1948).

Випущені в Канаді Лігою Визволення України - Canadian League of Ukraine's Liberation. Рік видання на поштівках не вказаний, проте найраніше вживана із поштівок цієї серії підписана 3 січня 1952 року. Зображення взяті із "Електронного Каталогу Української Діаспорної Листівки" (з архіву Ігоря Павлишина)

 Мирон Левицький

    Видана в 1952 р. або напередодні. Місце видання не встановлено.

    Художник Юрій Костів намалював серію із двох листівок, однакових за манерою виконання та стилем. На звороті написано: «Наліпляючи українську поштову марку, допомагаєш Воюючій Україні!». У правому куті розміщено два прямокутники для наліплювання марок. Один підписаний: «Українська марка», інший «Державна марка». Традиційно на листівках розміщується тільки один прямокутник. У даному випадку їх два через те, що поряд із прямокутником на який наліплювалася обов’язкова марка держави відправника, додатково ще доліплювалася недержавна марка Української підпільної пошти. Марка УПП купувалася додатково з метою фінансової підтримки діяльності підпілля.

                   

     Молитва у наметі. Видана у 1952 р. або напередодні. Місце видання невідоме. На звороті напис: "Різдво в Україні 1952 року". Автором листівки є, очевидно, Юрій Костів.

 1950 р. Едвард Козак

  Мирон Білінський. В-во "Український самостійник". Мюнхен. 

Еміграційна листівка періоду УПА

Святослав Гординський «Христос родився!» (Троє партизан) (видавництво «Український книгар», Лондон)

Зворотній бік листівки "ПОСТІЙ". 06.01.1949 р.

Машинопис друк

Привітання повітового проводу СБ з Різдвом Христовим

01.01.1945 р. Спосіб відтворення:  машинопис

"ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ!". БЕЗ ДАТИ. Зображення відвідин Новонародженого Ісуса в яслах трьома воїнами – князівським дружинником, запорожцем та упівцем.

"ХРИСТОС РАЖДАЄТЬСЯ!"

Львівщина, січень 1951 р. Різдвяна листівка із вітальним підписом Жовківського найдрайонного провідника ОУН Романа Щипанського – «Буй-Тура». Архів ЦДВР. «З нагоди (?) Рождества Христового Веселих Свят, щастя, здоров'я, многих літ та успіхів у боротьбі — для Вас і вашого війська зичить Буй-Тур»
Малюнок - ялинкова гілка, свічка і два повстанці. 

1944 р. "З РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ!"

Листівка ручної роботи. Кольорові олівці. Привітання з Різдвом.  

Організація-видавник: Надрайонний провід ОУН

1944 р. ЗВОРОТНІЙ БІК ЛИСТІВКИ "З РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ!"  Машинописный текст. Побажання швидкого одужання адресату і висловлення віри у здобуття УССД.

1950 р. Різдвяна листівка, виготовлена циклостилевим способом у підпільній друкарні ОУН. Архів Центру досліджень визвольного руху

Лемківщина, 1946.  Різдвяна листівка, виготовлена з деревориту підпільного художника Михайла Черешньовського — «Петра». Архів ЦДВР

Різдвяна листівка, виготовлена циклостилевим способом у підпільній друкарні Карпатського Крайового проводу ОУН. 1950. Архів ЦДВР

"ПОСТІЙ".  6.І.1949 р.Кольоровий малюнок олівцями: повстанець у засніженому лісі. Привітання з Різдвом Христовим і Новим роком.

Повстанський дідух з гранатою та гвинтівкою. Свічка на хлібі перев'язана чорною стрічкою по загиблим і закатованим українцям.

Повстанні смиренно поклоняються Добрій Новині, який провіщає ангел з небес. В силуеті церков на задньому фоні можна чітко впізнати собори Святої Софії Київської та Святого Юра у Львові. Діти радіють, жінки плачуть, чи від радості за Добру новину чи від горя за сплюндровану безбожниками Вкраїну.

Гуцул і повстанець з далеких гір з надією дивляться на купол собору Святого Юра у Львові, який довгими століттями був центром духовності Галичини, серцем Української греко-католицької церкви.

 Видана в 1952 р. або напередодні. Художник: Юрій Костів

Ця листівка виконана складаною. На звороті надруковане вітання. Місце, час видання і автор невідомі. Командир вітає посланницю з дому, та про те що йде війна - не забуває, вартовий стоїть між деревами.

Текст на звороті листівки "Біля ватри": "Другові Вадимові! Веселих Свят і Щасливого Нового Року бажає Омелян (?). 1 січня 1946

 

"Біля ватри". Місце, час видання і автор невідомі. Видана до 1946 р.

Повстанський вертеп: вірою і зброєю по сталінському концтабору. Видана у 1947 р. Пресовим Бюро ЗП УГВР. Місце видання та художник невідомі

Листівка спеціально до Нового року  (намальована олівцями). Місце, час видання і автор невідомі

Без місця і часу видання. Автором листівки є художник Мирон Левицький                                                               

Традиційне для повстанської агітації зображення трьох воїнів - упівця, княжого дружинника і козака. Тут вони представлені як три царі, котрі вклоняються Новонародженому. Не вказано місця і часу видання. Автор: художник А. Каника

Бійця УПА вітають попередники у створенні держави - князь і гетьман. Без місця і часу видання. Автор не відомий. На звороті є такий надрук чотирма мовами – українською, англійською, французькою та німецькою: "Поштова листівка. Post card – Carte postale – Postkarte".

Текст на звороті листівки "Гуцул си не журить...": "Веселих Свят і щасливого Нового року бажає Гуцул. 1 січня 1946". Іван Бутковський – "Гуцул", колишній командир Воєнної округи "Говерля" (Івано-Франківщина), а на еміграції керівник Місії УПА при ЗП УГВР привітав із Новорічними святами Володимира Макара – "Вадима", секретаря Миколи Лебедя

"Гуцул си не журить...".  Видана до 1946 р. Місце видання та автор невідомі

Різдвяна листівка УПА.

Скромна святкова вечеря, недогарок свічки, чатовий і малесенька надія у небі. Листівка мала чистий зворот без надруків та подільних ліній. Місце, дата і видавець невідомі.

Йдуть до церкви, не втрачаючи пильності. Листівка видана Пресовим Бюро ЗП УГВР у 1947 р. Місце видання невідоме.

                                                                                                      

1947 р. Видавництво: Пресове Бюро ЗП УГВР. Художник не відомий. 

Різдвяна листівка з табору Мінлаг в Інті, Комі АРСР, початок 1950-х

Янгол вказує партизанам - Свято настало. Видана ймовірно не пізніше 1952 р. Це встановлюється за надруком на звороті такого змісту: "…що буде в 52?? Свободна Україна! Певно: в 53". Автор і місце видання невідомі.

 

Трембітар  з гвинтівкою. Видана до 1947 р. Місце видання та автор невідомі. Ймовірно, автор той же, що й у листівки "Гуцул си не журить..."

* FB  Ustia Stefanchuk

 ДЖЕРЕЛА
https://risu.org.ua/article_print.php?id=69520&name=kaleidoscope&_lang=ua&

 

Як видно з документів, до 1946 року накази із привітаннями датувалися 14 січня. А з 1946 року вояки УПА теж почали святкувати Новий рік 1 січня, про що свідчить привітання головнокомандувача УПА Романа Шухевича бійців і командирів «Лисоні» від 1 січня 1946 року»

Детальніше читайте на УНІАН: http://www.unian.ua/society/589998-rizdvyani-listivki-upa-spetsialno-privozili-z-myunhena.html

Як видно з документів, до 1946 року накази із привітаннями датувалися 14 січня. А з 1946 року вояки УПА теж почали святкувати Новий рік 1 січня, про що свідчить привітання головнокомандувача УПА Романа Шухевича бійців і командирів «Лисоні» від 1 січня 1946 року»

Детальніше читайте на УНІАН: http://www.unian.ua/society/589998-rizdvyani-listivki-upa-spetsialno-privozili-z-myunhena.html

к видно з документів, до 1946 року накази із привітаннями датувалися 14 січня. А з 1946 року вояки УПА теж почали святкувати Новий рік 1 січня, про що свідчить привітання головнокомандувача УПА Романа Шухевича бійців і командирів «Лисоні» від 1 січня 1946 року», – зазначив В.БІРЧАК.

Детальніше читайте на УНІАН: http://www.unian.ua/society/589998-rizdvyani-listivki-upa-spetsialno-privozili-z-myunhena.html

Як видно з документів, до 1946 року накази із привітаннями датувалися 14 січня. А з 1946 року вояки УПА теж почали святкувати Новий рік 1 січня, про що свідчить привітання головнокомандувача УПА Романа Шухевича бійців і командирів «Лисоні» від 1 січня 1946 року»

Детальніше читайте на УНІАН: http://www.unian.ua/society/589998-rizdvyani-listivki-upa-spetsialno-privozili-z-myunhena.html

Як видно з документів, до 1946 року накази із привітаннями датувалися 14 січня. А з 1946 року вояки УПА теж почали святкувати Новий рік 1 січня, про що свідчить привітання головнокомандувача УПА Романа Шухевича бійців і командирів «Лисоні» від 1 січня 1946 року

Детальніше читайте на УНІАН: http://www.unian.ua/society/589998-rizdvyani-listivki-upa-spetsialno-privozili-z-myunhena.html