субота, 24 грудня 2016 р.

Ураїнські різдвяні листівки

Одним з перших художників, який працював над створенням українських листівок, був Осип Курилас (18701951). Частина його карток була підготовлена до зимових свят («Різдво Христове», «Святий вечір», «Колядники»). Олена Кульчицька (18771967) у своїх вітальних листівках («Різдво Христове», «Вифлеємська зірка» та ін.) використовувала такі святкові символи, як фігурки янголів, дзвони та інші. В її орнаментах простежується популярний тоді стиль модерну. Святослав Гординський підготував цикл «Українські колядки», кожна листівка якого вирізняється оригінальною орнаментацією, насиченістю рослинними та анімалістичними мотивами, оформленням геометричними формами. Антін Манастирський (18781969) для новорічних і різдвяних листівок використовував образ маленького хлопчика-козака, який у поштівці «Слава во вишніх Богу» разом з ангелами прославляє новонародженого Христа. Особливо виразною стала серія листівок львівського графіка Мирона Левицького. Його твори «Різдво Христове», «Тріє царі несуть дари», «Коляда на Запорожжі», «Просфора в староукраїнській хаті» сповнені національним колоритом. У 19121913 роках у Львові видані різдвяні картки «Колядники», «В ніч під Різдво», «Святковий вечір» за ескізами українського живописця і графіка Ярослава Пстрака (18781916) (за Лаврук Наталія. "Українські листівки до свят початку XX століття: мистецтвознавчий огляд").


Українські видавницта довоєнного часу із поліграфічною продукцією у Львові: “Видавництва артистичних карток Григорія Гануляка”, “Союзний базар”, “Русалка”, “Українська преса”, " Українське мистецтво " , " Зоря ", " Відродження ",“Тема”, " Нова хата "; у Перемишлі «Народний базар»; у Коломиї: "Галицька накладня"; у Кракові: “Українське видавництво”; у Празі: “Видавництво Ю. Тищенка”. Окрему групу складають художні листівки, що вийшли накладом українських громадських організацій – Пласту, Основи, Українського педагогічне товариства, Комітету допомоги вдовам і сиротам по священикам у Львові та ін.        
 


М. Михалевич «Поклонімся Рожденному»
К. Кричевська-Росандіч «Різдвяна ялинка»
В. Залуцький «Традиційне різьблення у карпатському регіоні»

Мирон Білінський. 1950 р. Мюнхен. В-во "Український самостійник"

В. Мощинський «Спочив на сіні Бог необнятий» 


Історична довідка. Сер Генрі Коул, засновник лондонського “Музею Вікторії та Альберта”, завжди писав святкові привітання своїм численним адресатам від руки. Якось йому стало тяжко це робити, а тому Коул доручив Джону Калькотту Хорслі намалювати листівку. На ній зображалися бідняки, що отримують їжу й одяг. У центрі поштівки була щаслива родина, що сиділа, обнявшись, і пила вино.

На цій першій листівці, надрукованій у 1843 році, було написано “Благословенного Вам Різдва і щасливого Нового Року”. Наступного року сер Генрі не надіслав жодної листівки, але запроваджений ним звичай став популярним. Мода на вітальні святкові листівки прийшла в Україну на межі ХІХ та ХХ століть. Цей період у світі називають «золотою ерою» для листівок, які було прийнято надсилати своїм рідним та близьким на найбільші свята у році.



Українські різдвяно-новорічні листівки друкувалися найчастіше з трьома видами написів: «З Різдвом Христовим!», «З Різдвом Христовим і Новим роком!», «З Новим роком!». Встановлення російського більшовицько-комуністичного режиму стерли релігійний аспект вітальних листівок. Святкові листівки друкувалися переважно лише на Новий рік. Лише в період УПА відновлюється випуск листівок. Українська еміграція ніколи не припиняла видавання різдвяно-новорічних листівок.


Довідка про авторів. ЗАЛУЦЬКИЙ Василь (справж. – Оробець; 30. 01. 1895, с. Залуч Снятин. пов., Галичина – 15. 07. 1973, м. Едмонтон, провінція Альберта, Канада) – графік, скульптор і живописець.  Займався мистецьким оформленням журналів, плакатів, книжок. Після 2-ї світ. війни перебував у таборі переміщених осіб у Авґсбурзі (Німеччина). Проілюстрував книги: «Син України», «Юність Василя Шеремети» У. Самчука, «Тисяча і одна ніч». Від 1949 р. проживав у Канаді. В Едмонтоні працював над театральними декораціями, створював ікони та іконостаси для церков, поздоровчі листівки (на них зображав українські народні звичаї), портрети, ілюстрації, марки.

Михалевич Михайло (1906 р. Київ — 1984 р. Філадельфія) — український художник-графік, іконописець, театральний декоратор, громадсько-політичний діяч. Михайло Михайлевич працював над різними агітаційними матеріалами, малював карикатури, компонував різні гасла і опрацьовував ілюстрації для пропагандивних матеріалів. Найбільше відомий своїми плакатами, присвяченими боротьбі Карпатської України проти угорських і польських агресорів.

Кричевська-Росандич Катерина Василівна (2 вересня 1926 р. ) — американський художник українського походження. Працює в техніках лдії, гуаші, змішаній, віддає перевагу акварелі — краєвиди США, Франції, Італії, Швейцарії («Руїни замку», 1969; «Захід сонця над затокою», 1979; «Саусаліто», «Монмартр» — обидва 1986). Українська тематика — жарнові полотна «Мати» (1973), «Гуцульський Великдень» (1974), «Різдво в Карпатах» (1990), пейзажі «Краєвид Києва» (1943), «Пам'ятка архітектури», «Путивль», «Монастир» (усі — 1980). У 1993 р. відвідала Україну (міста Київ та Полтаву), передала численні свої твори до фондів художніх музеїв України.
Мирон Білинський (1914-1984) - графік і гравер. Навчався малярства і графіки в Краківській академії мистецтв. У фестивалях «Тижні української культури в Регенсбурзі і Мюнхені» (1948 р.) він експонував високохудожні дереворізи «Гуцул», «Гуцулка», «Голова дівчини» та ін. Згодом М. Білинський переїхав до США, де продовжував творити до кінця своїх днів. Саме в Америці він працював у галузі поліхромії українських церков, дотримуючись візантійського стилю. Разом із С. Гординським і Б. Макаренком митець виконав мозаїку «Хрещення Руси-України» на фронтоні церкви св. Володимира й Ольги (Чикаго,1979 р.).У Мирона Білинського різдвяні сюжети скріплюються символікою свічи, її рі сяйвом.Мирон Білинський — вкрай лаконічний, конкретний, ближчий до зображення  людських переживань митець. Якщо покласти поряд листівки з його різдвяної серії, вийде драматична історія доброї християнської родини, яких було безліч у часи боротьби із німецькими і більшовицько-московськими  загарбниками.

Немає коментарів:

Дописати коментар