понеділок, 12 грудня 2016 р.

Українські етнічні землі на "Этнографической карте Европейской России" (1851 р.) Петра Кеппена


1845 р. було створене Російське географічне товариство, де діяльність у галузі етнічної картографії отримала великий розвиток. Так, вже у квітні 1846 р. Рада товариства затвердила представлений П. І. Кеппеном (російський географ, статистик, етнограф, академік Петербурзької АН (1843) план видання етнографічного атласу Європейської Росії і виділилила  на це кошти.
У 1848 р П. І. Кеппен (1793-1864) видав перший «Етнографічний атлас Європейської Росії» («Этнографический атлас Европейской России».  Петро Кеппен організував систематичний збір статистичних даних про кількість та національний склад населення Росії. У «Етнографічний атлас Європейської Росії» увійшло 77 кольорових карт всіх російських губерній, «Спеціальна карта Західної частини Російської імперії» та два варіанти «Етнографічної карти Європейської Росії» російською та німецькою мовами. Статистична таблиця «Числительные показания об инородцах, обитающих в Европейской России» та зміст атласу написані від руки.
1851 р. у Санкт-Петербурзі "Етнографічна карта Європейської Росії" ("Этнографическая карта Европейской России") була видана окремо. Це перша в Росії карта етнічного складу (за ознакою "племінної приналежності") населення Європейської частини імперії. Карта була складена в масштабі 75 верст в дюймі (1 : 3 150 000). Над розробкою мапи автор працював протягом багатьох років.  В основу цієї карти були покладені матеріали статистичної VIII ревізії (1834 р., перший перепис населення в Росії відбудеться лише у 1897 р.), а також адміністративнополіцейських обчислень і церковного обліку 1840-их рр. Однак тут не наводилися дані про чисельність і розселення українців, росіян,  і білорусів. При її складанні використовувалися і дані, зібрані в ході службових поїздок П. І. Кеппена. 
За цю мапу Географічне товариство присудило П. І. Кеппену премію ім. Жуковського (1852) та Костянтинівську медаль (1853). «Етнографічна карта Європейської Росії» П. І. Кеппена стала найважливішою подією в історії російської картографії. Вона стала першою етнічною картою опублікованою масовим тиражем. При складанні карти він використовував метод якісного фону. На карті показано ареали розселення 38 етносів та етнічних груп, кожен з яких виділено відповідним кольором, проте райони зосередження українців, росіян, і білорусів залишено незафарбованими.Сам П. І. Кеппен розумів недосконалість методу якісного фону. Прагнучи поліпшити цей метод, Кеппен наявність інонаціонального населення намагався показати на фоні основного (переважаючого) народу номерами і кружками різного кольору.

 В легенді карти серед словянських народів позначено лише росіян, поляків, сербів і болгар. В 1853 і 1855 pp. виходять у світ 2-ге і 3-тє видання карти П. І. Кеппена з пояснювальними записками. Величезний попит в середині країни на карту спричинив до повільного її розповсюдження закордоном. З цієї причини, наприклад, Французьке географічне товариство (Société de Géographie) отримало цю карту лише в 1852 р., а Британське Королівське географічне товариство (British Royal Society Geographical) — тільки в 1857 р.  У 2008 р. вийшло друком репринтне видання карти, відтвореної на 16 аркушах зі збереженням оригінального масштаб.

Джерела

1. Этнографический атлас Европейской России, составленный Петром Кеппеном. — Факсимильное издание 1848 г. — СПб.: Альфарет, 2008. — 82 л.: 77 л. карт.

2. Этнографическая карта Европейской России, составленная Пет­ром Кеппеном. — Репринтное издание 1851 г. — СПб.: Альфарет, 2008. — 18 л.: 1 к. (16 л.), цв. 
3. Об этнографической карте Европейской России, составленной Петром Кеппеном. — Репринтное издание 1853 г. — СПб.: Альфарет, 2008. — 46 с., 1 л. табл.

Немає коментарів:

Дописати коментар