вівторок, 27 грудня 2016 р.

Українські етнічні землі на карті "Європейська Росія складена і накреслена Радефельдом" (1844 р.)





Назва мапи: "Європейська Росія складена і накреслена Радефельдом" ("Europaeisches Russland entworfen und gezeichnet vom Hauptm. Radefeld").
1851 р.

Гравюра 1851 р.



Титул карти 1844 р.
1888 р.
Автор мапи  Карл Крістіан Франц Радефельд (Radefeld Carl Christian Franz). Складена карта 1844 р. Перевидавалась кілька разів. Зокрема в 1851 р., 1860 р., 1888 р. і т.д.  В 1860 р. опублікована в атласі "Grosser Hand-Atlas uber alle Theile der Erde in 170 Karten. Herausgegeben von J. Meyer. Hildburghausen Verlag des Bibliographischen Instituts". Атлас виданий під редакцією Йозефа Меєра (Meyer Joseph)  в Гільдбурггаузенському видавництві "Бібліографічного інституту" (Hildburghausen Verlag des Bibliographischen Instituts). Формат листів атласу
38 x 47 см. На карті показані українські історико-географічні землі: Ukraine (Україна), Podolien (Поділля), Volhynien (Волинь), Bessarabien  (Бессарабія), Galizien (Галичина), Krimm (Крим).
Карл Крістіан Франц Радефельд  (нім. Radefeld Carl Christian Franz) (Єна, Німеччина 1788 - 1874) - німецький картограф. Працював в Аугсбурзі в 19 ст. Вивчав теологію і право в Єні. З 1811 р. почав працювати  адвокатом. Пізніше захопився картографією. З  початку 1840-х рр.  плідно співпрацював з видавцем  Йозефом Меєром  та його видавництвом «Бібліографічний інститут». Він відомий своїми якісними  картами, особливо атласами "Atlas Zum Handgebrauche für die Gesammte Erdbeschreibung" (1841 р.), "Grosser Hand-Atlas Über Alle Theile Der Erde" (1860 р.).
Йозеф Меєр (нім. Joseph Meyer) (9 травня 1796, Гота — 28 червня 1856, Гільдбурггаузен) — німецький публіцист та видавець, засновник
"Бібліографічного інституту". З 1816 р. по 1819 р. проживав у Лондоні, де займався промисловістю, але зазнав невдачі. У 1823 р. повернувся в Готу і став видавати «Листок для промисловців», переклав деякі твори Шекспіра й Вальтера Скотта. З 1825 р. став видавати  журнал «Meyer's British Chronicle». Успіх цих видань спонукав його в 1826 р. заснувати в Готі видавництво «Бібліографічний інститут», який у 1828 р. був перенесений в Гільдбурггаузен. 

 "Бібліографічний інститут" з самого початку набув гучну популярність, завдяки новим у той час методами підписки на книги та видання випусками. Видавництвом випускалися збірники німецьких, грецьких і римських класиків, збірки книг по історичних та природничих наук, карти, атласи, гравюри та  ін. У 1856 р. Герман-Юліус Меєр, син Йозефа Меєра, став завідувачем  «Бібліографічним інститутом». В 1874 р. «Бібліографічний інститут» був перенесений в Лейпциг.  1915 р. «Бібліографічний інститут» був перетворений в акціонерне товариство. В роки правління Гітлера «Бібліографічний інститут» став на шлях прославляння націонал-соціалізму. Восьме видання «Великого енциклопедичного словника», перерване на дев'ятому томі в 1942 р., носило відверто фашистський характер. Після перемоги над фашизмом в 1945 році «Бібліографічний інститут» був ліквідований як акціонерне товариство. 1946 р. він був відновлений в НДР як народне підприємство.  В 1953 році «Бібліографічний інститут» засновують в Мангеймі (ФРН) як акціонерне товариство. В 1984 р. відбулось об'єднання «Бібліографічного інституту» з «F. A. Brockhaus» у спільне підприємство «Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus», яке в 1988 р. увійшло до складу видавничої групи «Лангеншайдт».

 1830 році Мейер заснував журнал «Друг народу», але він скоро був заборонений. Тоді він почав видавати журнал «Всесвіт». У 1830-х роках цей журнал мав понад 80 000 передплатників. Бібліографічний інститут у 1840-1855 роках видав «Великий енциклопедичний словник» ("Das Grosse Conversations-Lexikon") в 46 основних та 6 додаткових томах (5-е і 6-е видання словника лягли в основу російської «Великої енциклопедії», виданої товариством «Просвещение»).

Джерела

 Мейер Иосиф // Большая энциклопедия под редакцией С. Н. Южакова: В 22 томах (20 т. и 2 доп.). — СПб, 1900—1907. 

Мейер Иосиф // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. 

Мейера энциклопедические словари // Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.

Grosser Hand-Atlas uber alle Theile der Erde in 170 Karten. Herausgegeben von J. Meyer. Hildburghausen Verlag des Bibliographischen Instituts. 1860.

Немає коментарів:

Дописати коментар