Степан Рудницький (1877 – 1937) - творець географічної
науки в Україні, визначний український географ і картограф, засновник і
директор Українського науково-дослідного інституту географії і картографії,
вчений, який заклав фундамент географічної науки в Україні, розробив українську
географічну термінологію. Його вважають основоположником сучасної української
географії. Учений першим комплексно
описав територію України.
Перша інфоґрафіка про Україну з’явилась в науковій праці академіка
Стефана Рудницького «Ukraina und die Ukrainer» (Україна і українці). Спочатку брошура була видана
1914-го німецькою мовою у Відні, того ж року — перевидана італійською у
Римі, 1915-го — у Берліні, румунською — у Бухаресті, угорською — у
Будапешті, а також англійською в США — в Джерзі-сіті, під назвою «The
Ukraine & the Ukrainians». 1918 року в Нью-Йорку монографія
перевидається під назвою «“Ukraine, the land and its people”: an introduction to its geography»Відкрити в новому вікні
разом із мапами „General Physical Chart of Ukraine“, „General
Ethnographic Map of Eastern Europe“, „Geological Map of Ukraine“,
„General Climatic Map of Ukraine“, „Map of the Flora of Ukraine і
Structural-Morphological Map of Ukraine“. Ці мапи видало підприємство
«Rand Mc Nally & Co.», N. Y.
В усіх виданнях, окрім англомовного, до книги було додано мапу під
назвою «Ethnographische Ubersichtkarte der Ukraina», яка мала велике
значення для популяризації України у Європі та світі. Українською мовою під назвою "Оглядова карта українських земель”
з’явилася у 1917 і 1921 рр. в книзі “Україна - наш рідний край”.
В англомовному варіанті цієї брошури «The Ukraine & the Ukrainians»
(1915) було вміщено три мапи: німецькомовна мапа „Українська територія у
Європі“ та дві — англійською: „Карта Центральної Європи“ та „Карта
ґрунтів європейської Росії“.
Мапа «Das Wohngebiet der Ukrainer in Europa» (Українська
територія у Європі). Масштаб карти — 1:20 000 000. Розміри — 12,9 х 17,7 см.
Мапу виконано у чорно-білих тонах. Карта охоплює територію Європи, а також
частину Азії та північну частину Африки: від Португалії на заході до
Аральського моря й Персії (теперішній Іран) на сході, від Скандинавського
півострова та Росії на півночі до Середземномор’я й країн Північної Африки на
півдні. Мапа відображає українську національну територію.
Зображено й територію проживання українців: основна
частина українських земель, де українці чисельно переважають (у т. ч. на
Кубані) — чорним кольором суцільно; території на змішаних землях (в т. ч.
басейни Нижньої Волги і Дону, Передкавказзя) — штриховими чорними лініями
більшої товщини, за винятком ареалу довкола Оренбурґа, де проживає значно менше
українців, — тоншими лініями (що більший відсоток українців у структурі
населення, то товстіші лінії). Можна сказати, що це — мапа етногеокультурного
поширення українського народу в Європі [1].
Вона неодноразово передруковувалася у багатьох іноземних
книжкових і періодичних виданнях. Зокрема, її було вміщено у франкомовному
журналі La Revue Ukrainienne (№ 1, 1915) та англомовній газеті The Ukraine (№
1, 1915), що виходили у Лозанні, німецькомовному українському журналі
Ukranische Rundschau (№ 2, 1915) тощо. Цю мапу під назвою «Україна у своїх
етнографічних межах» було зображено й на двомовному плакаті «Україна = Die
Ukraine», виданому 1920-го у Відні С. Рудницьким і Г. Гасенком. [1].
Джерела
1.Ломницька Леся. Англомовні праці академіка Рудницького
- Режим доступу: http://meest-online.com/history/achievement/anhlomovni-pratsi-akademika-rudnytskoho/
2.Штойко Павло. Степан Рудницький (1877-1937):
Життєписно-бібліографічний нарис. – Львів: НТШ у Львові, 1997. – (Визначні
діячі НТШ, No2). – С.173-175.
Немає коментарів:
Дописати коментар