пʼятниця, 2 грудня 2016 р.

Україна на мапі: «Диалектологическая карта русского языка в Европе в 1914 г.».


Мапа складена 1914 р. Видана в 1915 р. в Петрограді Російським імператорським географічним товариством. Карту складали шляхом анкетування місцевого сільського населення. Роботою керувала Московська діалектологічна комісія на чолі з академіком О. О. Шахматовим та професорами  М. М.  Дурново і Д. М.  Ушаковим.

 
Автори карти - Микола Миколайович Дурново, Микола Миколайович Соколов, Дмитро Миколайович Ушаков.  Виконана членом  Російського  імператорського географічного товариства -  І. П. Піддубним. Кольоровий формат-101х83 см. Літографія Козловської (спосіб Янова).
 

У 1903 р. створюється Московська діалектологічна комісія (МДК), керівником якої став Ф. Є. Корш, а справжнім натхненником – О. О. Шахматов. Комісія опублікувала дві програми («Програма для збирання відомостей, необхідних для складання діалектологічної карти російської мови») в 1909 і 1911 роках. Комісією була прийнята і розвинена класифікація російських говірок О. О. Шахматова. Програма включала в себе розгорнуті питання по всіх мовних явищах, головним чином фонетичних і морфологічних. На цю програму були отримані сотні відповідей, в основному від представників сільської інтелігенції - вчителів, лікарів, духовенства. 1915 р. була опублікована робота «Опыт диалектологической карты русского языка в Европе», в якій були накреслені межі говорів східнослов'янських мов, окреслено території української, російської, білоруської мов, дано розмежування цих мов на наріччя і групи говірок, виділені перехідні говірки між наріччями та мовами. В якості додатку до карти було подано «Очерк русской диалектологии», підготовлений членами МДК М. М. Дурново, М. М.  Соколовим, Д. М. Ушаковим.  

Олексій Шахматов — один з авторів роботи «Украинский народ в его прошлом и настоящем» (1916), брав участь у написанні декларації Петербурзької АН «Про отмену ограничений малорусского печатного слова» (1905-1906), автор докладних рецензій на граматики української мови А. Кримського і С. Смаль-Стоцького, словник української мови Б. Грінченка. Олексій Шахматов з інтересом і співчуттям ставився до розвитку української літератури і української мови, але скептично висловлювався по відношенню до прагнення діячів «українського руху» до відділення малоросійської народності від єдиного російського народу.
О. Шахматов в своїй праці «О государственных задачах русского народа в связи с национальными задачами племен, населяющих Россию» писав: «Где же та русская народность, о которой мы говорили выше и которую хотели признать естественною носительницей и представительницей государственных интересов? Признаем ли мы такою русскою народностью только великорусскую? Не будет ли это признание тяжким преступлением против государства, созданного и выношенного всем русским племенем в его совокупности? Решение объявить «инородцами» малорусов и белорусов не умалит ли самое значение русской народности в нашем государстве, вводя его в сравнительно тесные пределы Московского государства XVI—XVII вв.?» [2]. На мапі показано, що перед Першою світовою війною переважно українцями ("малоросами" з імперською термінологією) були заселені не лише Крим, але й – в сучасних межах – майже цілком Краснодарський край, Бєлгородська область, значні частини Ростовської та Воронезької областей.
На цій же карті наочно показані і інші етнографічні кордони. Сірим кольором позначено ареал поширення білоруської мови ("діалекту" по-імперськи) в двох варіантах говорів - південно-західному та північно-східному. Так, ареал білоруської мови на сході охоплював нинішню Смоленську область, великі частини Брянської і Калузької областей, південь Псковської і південно-захід Тверської областей Росії. Цікаво й те, що Полісся і практично вся нинішня Брестська область Білорусі в цей ареал не потрапляють і до білоруської мови не належать. Мову вище названої території російські  академіки  віднесли до північномалоросійського  діалекту російської мови, тобто до української мови. 
Джерела


       2.Шахматов Алексей. О государственных задачах русского народа в связи с национальными задачами племен, населяющих Россию. - Режим доступу: http://www.mosjour.ru/index.php?id=922


Немає коментарів:

Дописати коментар