субота, 24 грудня 2016 р.

25 грудня – Різдво Христове за Григоріанським та Новоюліанським календарем


Різдво Христове - велике християнське свято, день народження Ісуса Христа, Спасителя світу. Різдво - одне з найголовніших свят у році, проте Церкви святкують цю знаменну подію в різні дні. Чому склалася така ситуація?
Дані опитування Research & Branding Group (2017 р.). Лише 18% українців у цьому році буде відзначати Різдво за григоріанським календарем, Різдво за юліанським календарем - 86% українців.




582 р. Папа Григорiй VIII зменшив рiк на десять днiв, запропонувавши Заходу власну версiю календаря. Жодних догматичних чи навiть канонiчних правил щодо того, яким повинен бути iдеальний церковний календар, немає.
Головним iдеологом  переходу Православної Церкви на новий, григорiанський календар на початку XX ст. став Вселенський Патрiарх Мелетiй IV (Метаксакiс). А в квiтнi 1923 р. грецький Синод схвалив вiднiмання вiд календаря 13 днiв.

Отже, в ніч з 24 на 25 грудня Різдво святкує Римо-Католицька Церква, більшість протестантських Церков, а також частина православних — включаючи Константинопольську (крім Афону), Антиохійську, Олександрійську, Кіпрську, Болгарську, Румунську, Польську, Албанську, Грецьку. В країнах української діаспори, значна частина УГКЦ святкує Різдво та інші свята за григоріанським календарем.

Різдво в ніч з 6 на 7 січня зустрінуть  православні Церкви – Єрусалимська, Російська (у тому числі і Київська Митрополія), Сербська, Чорногорська, Грузинська, Бесарабська митрополія Румунської православної церкви, афонські монастирі, усі Українські православні церкви, Українська греко-католицька церква   та інші католики східного обряду і деякі протестанти, що дотримуються Юліанського календаря.

Вірменська апостольська церква святкує Різдво 6 січня, в один день із Хрещенням Господнім.



Григоріанський календар увійшов у життя європейських країн неодночасно. У 1582 р. н. ст. запроваджено в Польщі, Іспанії, Португалії, Італії, Франції, Нідерландах, Данії та католицькій частині Швейцарії. Польський король Стефан Баторій своїм універсалом 5 (15) жовтня 1582 р. зобов’язав усіх підданих, у т. ч. православних русинів й вірмен використовувати у датуванні григоріанський календар. У державних установах українських земель Речі Посполитої н. ст. був упроваджений досить оперативно – перші відомі документи гродських, земських і підкоморських судів та магістратів, датовані за григоріанським календарем, відносяться до 1582-1583 рр. Виняток у цьому плані становило козацтво. У гетьманській канцелярії, Запорізькій Січі (пізніше – Коші) у внутрішньому діловодстві зберігався юліанський календар. Відомо, що канцелярія Війська Запорізького застосовувала ст. ст. принаймні ще у третій чверті XVII ст.  У Німеччині католики почали вживати його у 1584 р., а протестанти, вважаючи григоріанський календар проявом папської сваволі, – аж у 1699 р. В Угорщині н. ст. прийняли у 1587 р. Англія здійснила календарну реформу щойно 1752 р., Швейцарія та Швеція – 1753 р. 1916 р. було введено григоріанський календар у Болгарії – після 31 березня настало вже 14 квітня. Так само вчинили у Сербії. Туреччина запровадила григоріанський („сонячний”) календар замість колишнього „місячного”.


З історії досвіду у ХХ столітті щодо переходу на новий календар.
5 травня 1923 р. на Другому Помісному Всеросійському Соборі (Першому оновленому), що проходив у Москві з 29 квітня по 9 травня в храмі Христа Спасителя  було розглянуто питання "Про Реформу календаря". 15 жовтня 1923 року Новоюліанський календар, святкування Різдва 25 грудня, указом патріарха Тихона  був введений для  РПЦ. Проіснувало це нововведення лише 24 дні, і вже 8 листопада все той же патріарх Тихон розпорядився «повсеместное и обязательное введение нового стиля в церковное употребление временно отложить», що триває й досі ... 
Грецька церква, яка з 1923 р. перейшла на новий стиль, через що в ній сталося розділення, яке триває досі. Є так звана група старостильних юрисдикцій, які не визнають «новизну» і відійшли.


Ситуація з Григоріанським календарем в Україні.
За наполяганням угорської влади, 1916 р. григоріанський календар прийняли до церковного вжитку українці Закарпаття (греко-католицькі дієцезії Мукачева, Пряшева і Гайду Дороґ). Упроваджуючи н. ст., уряд наказав священикам стежити, щоб у свята за новим календарем ніхто не працював. Одночасно у навчальний процес народних шкіл двох перших єпархій було введено латинську абетку замість кирилиці (рішення угорського Міністерства освіти від 1 вересня 1916 р. 25 березня 1916 року частина українців греко-католиків перекинула свої церковні календарі на 13 днів уперед. Таке рішення ухвалив греко-католицький єпископ Станіславської єпархії, що охоплювала частину Галичини. Та ця календарна реформа зазнала невдачі. Далеко не всі віруючі і духовенство сприйняли її з ентузіазмом, на адресу тодішнього Станіславського єпископа-реформатора лунали різноманітні звинувачення, зокрема у національній зраді. Тож у 1918 році прикарпатці повернулися до старого, юліанського календаря. Бувають в нас час випадки, коли новокалендарні парафії переходять на Юліанський календар, як сталося з церквою Сергія і Вакха в Римі та святої Варвари у Відні, що перейшли на Григоріанський календар раніше і повернулися на Юліанський з приїздом нової хвилі мігрантів з України, які хотіли продовжували святкувати за українським звичаєм. У Чикаго (там велика українська діаспора), є два греко-католицьких храми, які стоять поруч. В одному служать за новим стилем, а в іншому – за старим.

Ситуація з Григоріанським календарем в Росії. 
 Росія та РПЦ до 1918 р. жили за старим стилем, тому цивільний і релігійний календарі збігалися. Ось це якраз аксіома, яка не потребує доказів. Питання в іншому. У той день, коли в дореволюційній Росії було 25 грудня і святкували Різдво, на Заході вже було 7 січня. Тобто католики і протестанти Західної Європи вже два тижні як відсвяткували Різдво, зустріли Новий рік і тепер спостерігали за росіянами, як вони з запізненням в 13 днів робили те ж саме. Однак в щорічних російських календарях аж до 1929 року (включно) церковні дати, включаючи Різдво, були помічені в різні роки або як свята, або як дні відпочинку. Різдвяні дні в календарях 1919-1923 років відзначені 7 і 8 січня, а 1924-1929 років - 25 і 26 грудня. З 1929 року в радянській Росії було заборонено відзначати Різдво Христове.
 
Глава Української греко-католицької церкви Блаженнійший Святослав (ШЕВЧУК) заявив: «В УГКЦ поки відсутні ініціативи щодо святкування Різдва 25 грудня. В Україні наша Церква святкує Різдво та Великдень за старим стилем разом із православними братами. І коли ми будемо щось змінювати, то хочемо це робити разом, щоби не дати можливості для створення нових якихось поділів або акцентування якихось протистоянь. Однак дискусії з цього приводу наразі не ведеться».

Немає коментарів:

Дописати коментар