25 грудня – Різдво Христове за Юліанським, Григоріанським та Новоюліанським календарями

Різдво Христове - велике християнське свято, день народження Ісуса Христа, Спасителя світу. Різдво - одне з найголовніших свят у році, проте Церкви святкують цю знаменну подію в різні дні. Чому склалася така ситуація? 25 грудня за Юліанським календарем відповідає 7 січня Григоріанському і Новоюліанському календарям.

25 грудня за Григоріанським календарем Різдво Христове відзначають:

*Церкви Західного християнства: Латинська церква; Англіканська церква та інші протестанські церкви

*п'ятнадцять з двадцяти трьох східних-католицьких церков (Коптська католицька церква, Вірменська католицька церква, Албанська греко-католицька церква, Білоруська греко-католицька церква, Греко-католицька церква Хорватії та Сербії, Угорська греко-католицька церква, Італо-албанська католицька церква, Македонська греко-католицька церква, Мелькітська греко-католицька церква, Словацька греко-католицька церква, Халдейська католицька церква, Сиро-малабарська церква, Маронітська церква, Сирійська католицька церква та Сиро-Маланкарська католицька церква);

*три з шести орієнтальних православних церков (Вірменська апостольська церква, Маланкарська православна сирійська церква, Сирійська православна церква та Церкви Сходу (Ассирійська церква Сходу та Давня церква Сходу), які використовують григоріанський календар;

*Фінляндська православна церква.

25 грудня за Новоюліанським календарем Різдво Христове відзначають:

*більшість Східних православних церков (Константинопольська, Александрійська, Антіохійська, Румунська православна церква, Болгарська православна церква, Церква Кіпру, Церква Греції, Автокефальна православна церква Албанії та Православна церква Чеських земель і Словаччини;

*три східних католицьких церкви (Болгарська греко-католицька церква, Греко-візантійська католицька церква та Румунська греко-католицька церква);

*Православна церква Америки (cамоврядна автонома помісна православна церква Московського патріархату в Північній Америці).

7 січня за Юліанським календарем Різдво Христове святкують:

*шість з п'ятнадцяти автокефальних Східних православних церков (Єрусалимський патріархат, Сербська православна церква, Грузинська апостольська автокефальна православна церква, Польська автокефальна православна церква, Православна церква України, Російська православна церква). У православній церкві у Польщі є два календарі. Зараз офіційним календарем є Юліанський календар, проте частина парафіян використовує також Новоюліанський календар;

*деякі православні монастирі та парафії в країнах Європи та Америки, монастирі та інші установи Афону (Вселенський патріархат Константинополя), окремі єпархії Румунської православної церкви (Бессарабська митрополія та українське вікаріатство), Македонська православна церква — Охридська архієпископія;

*три східно-католицькі церкви (Українська греко-католицька церква, Російська греко-католицька церква, Русинська греко-католицька церква).

*деякі Орієнтальні церкви: Коптська православна церква Александрії (приблизно 10 мільйонів членів у всьому світі), Еритрейська православна церква Тевехедо (понад 3 млн. вірян), Еритрейська католицька церква (168 тис. вірян), Етіопська православна церква Тевахедо (36 млн. вірян) й Етіопська католицька церква (71 тис. вірян). Це понад 52 млн. вірян.

Варто зауважити, що Вірменська апостольська церква святкує Різдво Христове — 6 січня в один день з Хрещенням Господнім, а так як Єрусалимський вірменський патріархат використовує Юліанський, а не Григоріанський календар, то їхнє Різдво Христове й Хрещення Господнє припадає на 19 січня.

 

Абсурдний аргумент - «Російська православна церква насадила Україні Юліанський календар».

Чому Юліанський календар ніяк не може бути "російським"? Він виник тоді, коли на росію не було ще й натяку. В Україні Юліанський з'явився разом із Хрещенням Русі князем Володимиром (988 р.). Інакше і бути не могло. Князь Володимир  вирішив прийняти святу віру  зі Сходу, у візантійському обряді. В цей час у Візантії запровадили новий-старий календар. Візантійський календар — календар Східної Римської імперії, що був офіційно затверджений імператором Василем II в 988 році та використовувався аж до падіння імперії в 1453 році. Він збігався з Юліанським календарем, відрізняючись лише назвами місяців, переведеними з латині на грецьку мову.

Чому так звана "російська церква" аж ніяк не могла насадити Україні Юліанський календар? БО РОСІЙСЬКОЇ ЦЕРКВИ ТОДІ В ПРИРОДІ НЕ ІСНУВАЛО. І це треба знати. Це самочинне утворення виникло лише в 13 ст. в результаті явного підкупу тодішнього очільника в Києві. Митрополит Максим у 1299 році переніс митрополичу столицю з Києва до Владимира-на-Клязьмі. З того часу, й до 1461 року митрополити, що жили у Володимирі, носили титул «Київські та всієї Русі». З 1325 року кафедра митрополита переводиться в Москву, а з 1461 року титул змінюється на «Московський та всієї Русі».

Протягом перших трьох століть християни не мали окремого свята Різдва Христового. Вперше Різдво Христове почали святкувати лише в IV ст. Різдво довгий час святкувалося разом зі святом Богоявлення 6 січня. Цей празник поєднував у собі Різдво Христове і Хрещення Господнє (Богоявлення). Західна Церква перша відділила Різдво Христове від Богоявлення і почала святкувати його окремо. Вперше святкування Різдва 25 грудня було в Римі, в 353 р.

У Східній Церкві вирішальну роль у впровадженні окремого свята Різдва Христового зіграли три Отці: Василій Великий, Григорій Богослов та Іоан Золотоустий. Святий Василій Великий був першим, хто почав святкувати Різдво Христове 25 грудня в Кападокії між 371 і 374 роками. Григорій Богослов запровадив цей празник у Константинополі з 379 року. Святитель Іоан Золотоустий закликав віруючих в Антиохії у 386 р., до шанування свята Різдва Христового, приводячи докази: свято швидко розповсюджується; 25 грудня є днем народження Спасителя, що підтверджується документами про перепис при Августі, які зберігаються в Римі, та інші. (Бесіда на Різдво Христове).

В Єрусалимі Різдво святкувалося разом із Богоявленням аж до 634 р.

 

1582 р. Папа Григорiй VIII зменшив рiк на десять днiв, запропонувавши Заходу власну версiю календаря. Жодних догматичних чи навiть канонiчних правил щодо того, яким повинен бути iдеальний церковний календар, немає. Головним iдеологом  переходу Православної Церкви на новий, григорiанський календар на початку XX ст. став Вселенський Патрiарх Мелетiй IV (Метаксакiс).

Григоріанський календар увійшов у життя європейських країн неодночасно. У 1582 р. н. ст. запроваджено в Польщі, Іспанії, Португалії, Італії, Франції, Нідерландах, Данії та католицькій частині Швейцарії. Польський король Стефан Баторій своїм універсалом 5 (15) жовтня 1582 р. зобов’язав усіх підданих, у т. ч. православних русинів й вірмен використовувати у датуванні григоріанський календар. У державних установах українських земель Речі Посполитої н. ст. був упроваджений досить оперативно – перші відомі документи гродських, земських і підкоморських судів та магістратів, датовані за григоріанським календарем, відносяться до 1582-1583 рр. Виняток у цьому плані становило козацтво. У гетьманській канцелярії, Запорізькій Січі (пізніше – Коші) у внутрішньому діловодстві зберігався юліанський календар. Відомо, що канцелярія Війська Запорізького застосовувала ст. ст. принаймні ще у третій чверті XVII ст.  У Німеччині католики почали вживати його у 1584 р., а протестанти, вважаючи Григоріанський календар проявом папської сваволі, – аж у 1699 р. В Угорщині н. ст. прийняли у 1587 р. Англія здійснила календарну реформу щойно 1752 р., Швейцарія та Швеція – 1753 р. 1916 р. було введено Григоріанський календар у Болгарії – після 31 березня настало вже 14 квітня. Так само вчинили у Сербії. Туреччина запровадила григоріанський („сонячний”) календар замість колишнього „місячного”.

 

У Русі (Київській) після прийняття християнства літочислення велося від "створення світу", яке, за розрахунками візантійських богословів, відбулося 21 березня 5509 р. до н. е. Від 14 ст. літочислення на укр. землях велося також і від Різдва Христового, календарний рік починався в цивільному житті 1 березня, а в церковний – 1 вересня. Від кінця 15 ст. і цивільний, і церковний новий рік починався з 1 вересня. Від 1700 р. за наказом московського. царя Петра I в Московії, в т. ч. в Україні-Гетьманщині, початок року перенесено на 1 січня. Тоді ж було введено лічбу років від Різдва Христового.

 

Неточність церковного – Юліанського календаря з часу реформи – поглибилася. Різниця в днях між Юліанським і Григоріанським календарями зростає: у 16–17 ст. вона становила 10 днів, у 18 – 11, у 19 – 12, у 20 і 21 – 13; у 2101 році становитиме 14 днів і т. д. Зараз вона становить аж 13 днів. У 2101 році, через неточність Юліанського календаря, Різдво припадатиме вже на 8 січня! Крім Юліанського календаря, деякі церкви користуються удосконаленим Юліанським календарем (Новоюліанським), який до 2800 року буде повністю збігатися із Григоріанським. Отже, наші прадіди святкували Різдво за Юліанським календарем 6 січня, бо ще 100 років тому різниця між календарями була у 12 днів, а ще перед тим – 5 січня тощо. 

З історії досвіду у ХХ столітті щодо переходу на новий календар.

5 травня 1923 р. на Другому Помісному Всеросійському Соборі (Першому оновленому), що проходив у Москві з 29 квітня по 9 травня в храмі Христа Спасителя  було розглянуто питання "Про Реформу календаря". 15 жовтня 1923 року Новоюліанський календар, святкування Різдва 25 грудня, указом патріарха Тихона  був введений для  РПЦ. Проіснувало це нововведення лише 24 дні, і вже 8 листопада все той же патріарх Тихон розпорядився «повсеместное и обязательное введение нового стиля в церковное употребление временно отложить», що триває й досі ... 

Грецька церква, яка з 1923 р. перейшла на новий стиль, через що в ній сталося розділення, яке триває досі. Є так звана група старостильних юрисдикцій, які не визнають «новизну» і відійшли.

Ситуація з Григоріанським календарем в Україні.

За наполяганням угорської влади, 1916 р. григоріанський календар прийняли до церковного вжитку українці Закарпаття (греко-католицькі дієцезії Мукачева, Пряшева і Гайду Дороґ). Упроваджуючи н. ст., уряд наказав священникам стежити, щоб у свята за новим календарем ніхто не працював. Одночасно у навчальний процес народних шкіл двох перших єпархій було введено латинську абетку замість кирилиці (рішення угорського Міністерства освіти від 1 вересня 1916 р. 25 березня 1916 року частина українців греко-католиків перекинула свої церковні календарі на 13 днів уперед. Таке рішення ухвалив греко-католицький єпископ Станіславської єпархії, що охоплювала частину Галичини. Та ця календарна реформа зазнала невдачі. Далеко не всі віряни й духовенство сприйняли її з ентузіазмом, на адресу тодішнього Станіславського єпископа-реформатора лунали різноманітні звинувачення, зокрема у національній зраді. Тож у 1918 році прикарпатці повернулися до старого, Юліанського календаря. Бувають в нас час випадки, коли новокалендарні парафії переходять на Юліанський календар, як сталося з церквою Сергія і Вакха в Римі та святої Варвари у Відні, що перейшли на Григоріанський календар раніше і повернулися на Юліанський з приїздом нової хвилі мігрантів з України, які хотіли продовжували святкувати за українським звичаєм. У Чикаго (там велика українська діаспора), є два греко-католицьких храми, які стоять поруч. В одному служать за новим стилем, а в іншому – за старим.

Ситуація з Григоріанським календарем в Росії. 
 Росія та РПЦ до 1918 р. жили за старим стилем, тому цивільний і релігійний календарі збігалися. Ось це якраз аксіома, яка не потребує доказів. Питання в іншому. У той день, коли в дореволюційній Росії було 25 грудня і святкували Різдво, на Заході вже було 7 січня. Тобто католики й протестанти Західної Європи вже два тижні як відсвяткували Різдво, зустріли Новий рік і тепер спостерігали за росіянами, як вони з запізненням в 13 днів робили те ж саме. Однак в щорічних російських календарях аж до 1929 року (включно) церковні дати, включаючи Різдво, були помічені в різні роки або як свята, або як дні відпочинку. Різдвяні дні в календарях 1919-1923 років відзначені 7 і 8 січня, а 1924-1929 років - 25 і 26 грудня. З 1929 року в радянській Росії було заборонено відзначати Різдво Христове.