Андрій Байцар: Мирон Левицький. Різдвяні листівки.

понеділок, 18 грудня 2017 р.

Мирон Левицький. Різдвяні листівки.

В Україні на початку ХХ ст. над створенням листівок до свят працювало чимало художників, подаючи цікаві ідеї щодо їхнього художнього вирішення. Серед класиків згадаємо імена Олени Кульчицької, Святослава Гординського, Ярослава Пстрака, Антіна Манастирського, Осипа Куриласа, Теодора Гриневича. Відомі листівки й таких авторів як Катерина Антонович, Микола Буович, Юрій Вовк, Оксана Глинська (Кічура), Іван Їжакевич, Володимир Кадулін, Василь Касіян, Гнат Колцуняк, Фотій Красицький, Мирон Левицький, Осип Бокшай, Василь Дядинюк. Серед художників, які працювали в еміграції, відомі імена творців різдвяних листівок таких як Галина Мазепа, Едвард Козак, Яків Гніздовський, Петро Андрусів, Володимир Беднарський та ін.

Українські видавництва довоєнного часу із поліграфічною продукцією у Львові: “Видавництво артистичних карток Григорія Гануляка”, книгарня «Рідна школа», громадська організація «Комітет допомоги вдовам і сиротам священників у Львові», “Союзний базар”, “Русалка”, “Українська преса”, "Українське мистецтво " , "Зоря", "Відродження",“Тема”, "Нова хата"; у Перемишлі: «Народний базар»; у Коломиї: "Галицька накладня"; у Кракові: “Українське видавництво”; у Празі: “Видавництво Ю. Тищенка”. Окрему групу складають художні листівки, що вийшли накладом українських громадських організацій – Пласту, Основи, Українського педагогічного товариства та ін.

Мирон Миколайович Левицький (псевдонім: LEV, Лев; 14 жовтня 1913, Львів — 17 липня 1993, Торонто) — український письменник-прозаїк, маляр, графік. Член Об'єднання українських письменників «Слово». Окремої уваги заслуговує графіка мистця, випускника Краківської мистецької академії, який підписував свої роботи псевдом “Лев”. В цій картці варто звернути увагу на зображення Собору Святого Юра у Львові поряд із Михайлівським золотоверхим у Києві, як символу злуки Галичини і Великої України під сяйвом різдвяної зірки та опікою ангела, зображеного попереду. Єдність України в різних графічних вирішеннях і варіаціях була темою, до якої часто зверталися мистці впродовж усієї історії української філокартії, головним чином в діаспорі, яка на цілі десятиліття перебрала місію видавництва українських карток.