Сер Генрі Коул, засновник лондонського “Музею Вікторії та Альберта”,
завжди писав святкові привітання своїм численним адресатам від руки. Якось йому
стало тяжко це робити, а тому Коул доручив Джону Калькотту Хорслі намалювати
листівку. На ній зображалися бідняки, що отримують їжу й одяг. У центрі
поштівки була щаслива родина, що сиділа, обнявшись, і пила вино.
На цій першій листівці, надрукованій у 1843 році, було написано
“Благословенного Вам Різдва і щасливого Нового Року”. Наступного року сер Генрі
не надіслав жодної листівки, але запроваджений ним звичай став популярним. Мода
на вітальні святкові листівки прийшла в Україну на межі ХІХ та ХХ століть. Цей
період у світі називають «золотою ерою» для листівок, які було
надсилати своїм рідним та близьким на найбільші свята у році.
Українські різдвяно-новорічні листівки друкувалися найчастіше з трьома видами написів: «З Різдвом Христовим!», «З Різдвом Христовим і Новим роком!», «З Новим роком!». Встановлення російського більшовицько-комуністичного режиму стерли релігійний аспект вітальних листівок. Святкові листівки друкувалися переважно лише на Новий рік. Лише в період УПА відновлюється випуск листівок. Українська еміграція ніколи не припиняла видавання різдвяно-новорічних листівок.
Українські різдвяно-новорічні листівки друкувалися найчастіше з трьома видами написів: «З Різдвом Христовим!», «З Різдвом Христовим і Новим роком!», «З Новим роком!». Встановлення російського більшовицько-комуністичного режиму стерли релігійний аспект вітальних листівок. Святкові листівки друкувалися переважно лише на Новий рік. Лише в період УПА відновлюється випуск листівок. Українська еміграція ніколи не припиняла видавання різдвяно-новорічних листівок.
Мирон Білинський (1914-1984) - графік і маляр. Навчався малярства і графіки в
Краківській академії мистецтв. У фестивалях «Тижні української культури в
Регенсбурзі й Мюнхені» (1948 р.) він експонував високохудожні дереворізи
«Гуцул», «Гуцулка», «Голова дівчини» та ін. Згодом М. Білинський переїхав до
США, де продовжував творити до кінця своїх днів. Саме в Америці він працював у
галузі поліхромії українських церков, дотримуючись візантійського стилю. Разом
із С. Гординським і Б. Макаренком митець виконав мозаїку «Хрещення
Руси-України» на фронтоні церкви св. Володимира й Ольги (Чикаго,1979 р.).У
Мирона Білинського різдвяні сюжети скріплюються символікою свічки, її сяйвом. Мирон
Білинський — вкрай лаконічний, конкретний, ближчий до зображення людських
переживань митець. Якщо покласти поряд листівки з його різдвяної серії, вийде
драматична історія доброї християнської родини, яких було безліч у часи
боротьби із німецькими й більшовицько-московськими загарбниками.
Мирон Білінський. 1950 р. Мюнхен. В-во "Український
самостійник"
Видання "Українського Самостійника", 1951 рік. Поштівка пройшла пошту 8 січня 1954 року (З ФБ, Ігор Павлишин)
Немає коментарів:
Дописати коментар