пʼятниця, 3 березня 2017 р.

Українські етнічні землі на картах Ґерарда Меркатора (XVI-XVII ст.)



Якщо у Себастьяна Мюнстера є назви українських регіонів, але відсутні адміністративні кордони, то останні з'являються вже невдовзі (1554 р.) на карті "Європа…", фламандського картографа та географа, Ґерарда Меркатора (Gerhardus Mercator; 1512–1594). Це настінна карта форматом 165 х 135 см (65 × 53 дюймів) на 15 аркушах. На ній українські землі представлені тільки Поділлям (Podolia). Частина Поділля – Codimia (Кодимія). Карта "Європа…", з уточненнями, була перевидана в атласах Меркатора: “Атлас Європи” 1570-1572 рр. та “Atlas Sive Cosmographicae Meditationes de Fabrica Mundi et Fabricati Figura; 1595.” (Атлас або космографічні міркування про створення світу і вид створеного). Саме у виданні 1595 р., вперше, тематична, детально опрацьована збірка карт названа "атласом". Відоме видання мапи 1589 р.
“Атлас Європи” – унікальна колекція карт, зібрана на початку 1570-х років. Це умовна назва, адже Меркатор не назвав цю збірку карт атласом. Багато карт Атласу зібрано з попередніх частин карт Меркатора: 9 з Європи (1554), 6 з Британських островів (1564) та 2 з карти світу (1569). Карта Європи є частиною карти світу 1569 р. Є також 2 рукописні карти Меркатора та 13 карт з «Theatrum Orbis Terrarum» (1570 р.). Авраама Ортеліуса.
Перша частина задуманого ним атласу з картами Франції, Нідерландів та Німеччини вийшла у Дуйсбурзі в 1585 р., Вона складалася з 51 сучасної карти (modern maps): 16 – Франції (з Швейцарією), 9 – Бельгії та Нідерландів та 26 – Німеччини. Друга частина, яка охоплює Італію, Грецію та Балкани, з'явилася теж у Дуйсбурзі в 1589 р. Складається з 23 сучасних карт (modern maps): 16 – Італії (включаючи Корсику), 3 – Штирії (тепер — федеральна земля на південному сході Австрії) та інших балканських країн, 4 – Греції. Ця збірка карт присвячена герцогу Фердинандо I Медічі.
Слідом за цим Меркатор приступив до складання третього випуску свого видання, який повинен був містити в собі північні країни Європи, але смерть перешкодила йому закінчити цю роботу: він помер у 1594 р., коли ця третя частина була вже майже готова до виходу в світ. “Атлас світу” видав вже його син Румольд (1545–1599) у Дуйсбурзі (Duisburg). Видання вважається прижиттєвим тому що з 107 карт в атласі 102 гравіровані власне Меркатором. У цьому виданні нараховується ще 28 карт: 16 – Британії, 4 – Данії та по одній карті Ісландії, Норвегії зі Швецією, Прусії, Лівонії, Росії, Литви, Трансільванії та Криму. Ця колекція карт присвячена королеві Англії Єлизаветі. В передмові Меркатор подає інформацію, яку він одержав від англійських мореплавців через сина Румольда, який провів велику частину свого життя в Лондоні. В цей атлас були включені всі карти попередніх двох видань. Румольд до атласу додав 5 карт: карту світу, карту Європи, карту Африки, карту Азії та карту Америки. Тим не менше, атлас був неповним: Іспанія була опущена і детальних карт за межами Європи не було. Карти подані в різних проекціях. На обкладинці зображений Атлант (Атлас), який тримає Землю.
Після смерті Рудольфа, його сім’я видала ще раз “Атлас” у 1602 р. Відомо, що сім’я продала мідні пластини у 1604 р. фламандському картографу та видавцю Йодокусу Хондіусу (Jodocus Hondius; 1563-1612). Хондіус доповнив атлас картами Іспанії, Азії, Африки й Америки та видав його у 1606 р. з латинським текстом, під своїм  ім'ям, але з повним визнанням того, що більшість карт були створені Меркатором. Тепер титульний лист містив зображення Хондіуса та Меркатора разом, хоча вони ніколи не зустрічалися. Хондіус був досвідченою діловою людиною, і під його керівництвом "Атлас" мав величезний успіх (1607 р. і 1608 р. – з латинським текстом; 1609 р. – французьке видання цього атласу).
Гідними спадкоємцями Хондіуса були його син Хенрік та зять Ян Янссон. Між 1609 і 1641 роками атлас видавався 29 разів, зокрема один раз англійською мовою.
1569 р. Меркатор видає карту світу "Нове і найбільш повне зображення земної кулі, перевірене та пристосоване для застосування в навігації". Вона була виконана на 18 листах (1,24 м х 2 м), при її складанні використовувався новий спосіб зображення сітки паралелей і меридіан, що отримав надалі назву меркаторської (або циліндричної) проекції. При складанні карти він ставив перед собою завдання показати земну кулю на площині так, щоб зображення всіх точок земної поверхні відповідали їх справжньому положенню, а вигляд країн, по можливості, не викривлювався. Ще одна мета полягала в зображенні  Старого Світу, і його місце на Землі. На його карті на місці Антарктиди показана «Невідома земля» (лат. Terra Incognita), а Північна Америка простягається аж до Північного полюса. Хоча в результаті історико-картографічних досліджень було встановлено, що таку проекцію використовували ще в 1511 році, широкого застосування вона набула лише завдяки Меркатору.
Карта була занадто велика, багато частин океанів були покриті текстовими записами латинською мовою, і інструкції по використанню його методу склали лише невелику частину тексту. Карта з прекрасним орнаментом, барвистими ілюстраціями, цікавими історіями, і пильною увагою до останніх відкриттів нових земель, краще підходила як прикраса на стіну або навчального посібника, ніж допоміжний засіб для мореплавців.
Проекція Меркатора була не єдиною інновацією на карті. Меркатор прийняв основні обмеження на своїй карті. Оскільки недоліком цієї проекції було те, що чим ближче до полюсів, тим було більше спотворень. Тому в нижньому лівому кутку карти Меркатор помістив вставку, яка зображує район північного полюса (на північ від 70° широти). Українські землі на карті позначені як
Podolіa (Поділля).
Ґерард Меркатор був великим шанувальником праць Птолемея. Він визнавав оригінальні праці Птолемея, а не відредаговані їх версії. Подібно до багатьох інших картовидавців Меркатор опублікував 1578 р. власне видання «Географії» Птолемея (без тексту). Але замість того щоб представити читачеві  «Географію» Птолемея під редакцією Меркатора, він спробував відтворити карти в їх первинному вигляді. Ці 27 карт, вигравіруваних на міді, вважаються кращими з наявних карт Птолемея. Ще через шість років (1584 р.) у Кельні Меркатор видав Географію Птолемея з тексом і картами.; для цього він зіставив п'ять різних видань і очистив їх від випадкових вставок, змін і помилок. У такому вигляді «Географія» перевидавалася аж до 1730 р. (1602 р. – Дюссельфорд; 1695, 1698, 1704 р. – Фракфурт; 1730 р. – Амстердам).
У 1587 р. Герард Меркатор разом зі своїм сином Румольдом (після смерті батька продовжив його картографічну справу; помер Румольд у 1599 р.) видає ще одну карту світу «Orbis terrae compendiosa descriptio quam ex magna universali Cerardi Mercatoris… M.D.LXXXVII» на якій українські землі теж позначені як Поділля (Podolіa).
Ці карти (1569 р. та 1587 р.) були складені на основі карти світу 1538 р., яку він видав в подвійній серцеподібній проекції. Однією з особливостей цієї карти була нова інтерпретація назви «Америка». Як відомо, новий континент був названий «Америкою» Мартіном Вальдзеємюллером в 1507 р., при цьому назва відносилася тільки до південного континенту. Потім протягом багатьох років ця традиція зберігалася. Однак Меркатор був переконаний в єдності відкритої Колумбом частині світу і на карті 1538 року він підписав відповідно: “Америка. Північна частина” і “Америка. Південна частина". Українські землі на карті позначені як Поділля (Podolіa).
Українські історико-географічні регіони з межами виділяє Герард Меркатор і на карті “Lithuania” (Литва). Мапа видана  в Амстердамі (1595 р.). Карта теж поміщена в "Atlas sive Cosmographicæ Meditationes Fabrica de Mundi et Fabricati Figura". На ній землі України представлені Rvssia (Руссю), Волинню (Volynia)та Поділлям (Podolia).Карта неодноразово перевидавалася, як окремо так і в атласах.
В цьому ж атласі поміщена і карта "Rvssia cum Confinijs". Як і на попередній мапі тут виділено українські регіони: Rvssia (Русь), Волинь (Volynia) та Поділля (Podolia).
Відомо, що сім’я Меркатора продала мідні пластини «Атласу Меркатора» та «Географії» Птолемея в березні 1604 р. Їх купив за 2 000 талерів фламандський картограф та видавець Йодокус Хондіус (Jodocus Hondius; 1563-1612).. Популярність Меркатора в цей період падала в порівнянні з «Theatrum Orbis Terrarum» Абрахама Ортелія. «Географія» Птолемея вийшла  друком в 1605 р.
У 1842-1845 рр. «Географія» Птолемея була видана в Лейпцигу в новому перекладі німецькою мовою під редакцією К. Ф. Ноббі. І вже в 1966 р. в Амстердамі було здійснено факсимільне перевидання Базельського видання 1540 р. Себастьяна Мюнстера з вступною статтею Р. А. Скелтона.

                                                                      1538 р.
    
1569 р.



                                                                        Фрагмент карти 1570 р. (складена 1554 р.)

                                                             Фрагмент 2 карти 1570 р. (складена 1554 р.)

                                                         Карта 1570 р. (складена 1554 р.)
                                                  1587 р. Фрагмент

                                                                                  1587 р 

1595 р. Оновлена версія карти 1554 р.
 1589 р. "Європа..." (складена 1554 р.)

Карти 1596 р.
 1595 р. "Rvssia cum Confinijs".

Немає коментарів:

Дописати коментар