середа, 1 березня 2017 р.

Українські землі на картах Себастьяна Мюнстера (XVI ст.)



У 1540 р., німецький вчений, автор «Космографії» («Cosmographia», Базель, 1544), Себастьян Мюнстер (Sebastian Münster; 1488–1552), видає карту  "POLONIA ET  VNGARIA XV NOVA TABVLA" (Польща та Угорщина). У виданнях 1545 і 1552 рр. заголовок в назві карти має позначення «XX», в інших виданнях – «XV». Формат мапи 14 x 10 дюймів. Мапа регулярно перевидається до 1628 р. (близько 40 видань). Мапа цікава тим, що на ній чи не вперше присутні регіональні назви українських земель: Rvssia (Русь) зі Львовом (Leopol), Podolіa (Поділля), Volhinia (Волинь), Pokutze (Покуття), Codimia (Кодимія), Bessarabia (Бессарабія),  Tartaria minor (Мала Татарія), Tartaria Przecopen[sis] (Перекопська Татарія) (останні дві території належать до Північного Причорномор’я і Кримського півострова). Показано сусідів українських історико-культурних регіонів - Молдавію (Mvldavia),  Трансільваніїю (Transilvania), Волощинину (Valachia)  та ін. та ін.

Назва Codimia (Кодимія) походить від невеличкої річки Кодима на Одещині. Cлово «кодима» було відомо ще половцям і означало схід, а через те, що воно стосувалося назви річки, яка мала свою дорогу, то це звучало, як «річка, що тече на схід». У XIV–XV ст. р. Кодима була кордоном між ногайськими кочівниками та осілим українським населенням Поділля, між Золотою Ордою та Великим князівством Литовським. На карті «Опису Польщі і Литви автора Вацлава Гродецького і коректора Андрія Пограбки пілзненського» (Антверпен, Нідерланди, 1602 р.) є напис «Codima folitudo uafissima (лат.)» (Кодима, безлюдна, спустошена). Сьогодні Кодима — місто районного підпорядкування, районний центр Кодимського району Одеської області.


Подібною до цієї є його карта «Новий опис Польщі та Угорщини», видана в цьому ж швейцарському місті у 1559 р. Позначені ті ж самі українські регіони, і теж без кордонів. На мапі показано гори Карпати (без назви).

Ймовірно, карта Себастьяна Мюнстера була складена на основі карт  Бернарда Ваповського (Bernard Wapowski; 1450-1535; першого українського професійного географа та картографа). Вони були надруковані в Кракові 1526 р. Одна під назвою «Tabul a Sarmatiae, regna Poloniae et Hungariae utriusque Valachiae, nec non Turciae, Tartariae, Moscoviae et  Lithuaniae partem comprehendens» (Мапа Сарматії, королівств Польського та Угорського, обох Волощин, а також Туреччини, Татарії, Московії та Литви частин прилеглих» (складалася з двох аркушів, що представляли відповідно південну та північну Сарматію, відтак у літературі іноді мовиться не про дві, а про три карти Ваповського)  у масштабі 1:2 900 000; друга – «Tabula  in qua illustrantur ditiones Regni Poloniae ac Magni Ducatus  Lithuaniae pars» (Карта, в якій ілюстровані області Корони  Польської та частково Великого князівства Литовського» у масштабі 1:1 000 000.  Саме за картою Південної Сарматії Бернарда Ваповського європейські картографи протягом 120 років (до появи карт Г-Л. де Боплана) зображували територію сучасної України.



 1540 р.
 1545 р.

1554 р.

Немає коментарів:

Дописати коментар