середа, 1 березня 2017 р.

Українські землі на картах Себастьяна Мюнстера (XVI ст.)



 Продовжувачем починання Еразма Роттердамського є німецький вчений, автор «Космографії» («Cosmographia», Базель, 1544), в якій друкувалися карти Птолемея, Себастьян Мюнстер (Sebastian Münster; 1488–1552). Перевидавали «Космографію» Себастьяна Мюнстера Генріх Петрі та його син Себастьян до 1628 р. «Космографія» видавалася з 1544 р. по 1650 р. і витримала 46 перевидань шістьма мовами.
Себастьян Мюнстер був учнем відомого німецького астронома і математика Йоганна Штеффлера (Johannes Stöffler; 1452-1531), автора коментарів до «Географії» Птолемея. Допомагаючи Штеффлеру, Мюнстер взяв участь в транскрибуванню географічних назв і термінів, використаних Птолемеєм, на латинську мову. При підготовці Базельського видання (1540 р.) «Географії» Птолемея Мюнстер взяв за основу Страсбурзьке видання 1513 р., але набагато поліпшив його. Видання було присвячене Базельському єпископу, який на цей час вже помер. При підготовці карт він використовував, як вихідний матеріал карти Ульмського видання 1486 р., грецький текст «Географії» Еразма Роттердамського та її Ліонське видання 1535 р., що містило поправки Сервета. Таким чином, він постарався якнайкраще використати праці своїх попередників.
Із 27 карт Птолемея «Загальна карта світу» побудована в другій, або геометричній, проекції Птолемея, як і карти Азії під номерами VII і VIII. Решта регіональні карти побудовані в трапецеїдальній проекції Ніколауса Германуса (редактора Ульмського видань 1482 р. і 1486 р.). Виключення «Карта XII Азії», складена в прямокутної проекції географа та картографа Маріна Тірського. По конструкції і по малюнку карти Птолемея в Базельському виданні (1540) близькі до Ульмського, але за географічним змістом дуже відрізняються від них і від останніх Страсбурзьких та Ліонського видання (1522-1535). Мюнстер застосував новий спосіб друкування географічних назв – відливав цілі слова і рядки та  впроваджуючи виливок в дерев'яні дошки, на яких гравірувалося зображення. Це дозволяло застосовувати одноразове, а не дворазове друкування кожного аркуша. [В. А. Бронштэн «Клавдий Птолемей. Глава 12».http://www.argoschool.ru/biblioteka/antichnost_i_ellinizm/va_bronshten_klavdij_ptolemej_glava_12/].
До 27 карт Птолемея Мюнстер додав 21 нову карту: одну «Загальну карту світу» (з Америкою) і 20 регіональних. «Загальна карта світу» виконана в еліптичної проекції, регіональні - в прямокутній проекції, але без координат і з різним орієнтуванням (вгорі – то північ, то південь, то схід). Крім першого видання 1540 р. Мюнстер випустив ще чотири, всі в друкарні Генріка Петрі (1542 р., 1545 р., 1551 р., 1552 р.). На титульному аркуші видання «Географії» 1545 р. зображений Птолемей-астроном. В цьому і в останньому Базельському виданні 1552 р. замінені і додані деякі «нові» карти.
У 1540 р. (з 1568 р. нова редакція) Себастьян Мюнстер видає карту  "POLONIA ET VNGARIA XV NOVA TABVLA" (Нова карта Польщі та Угорщини). Вперше ця карта була надрукована в «Географії» Птолемея (редакція Себастьяна Мюнстера). У виданнях 1545 і 1552 рр. заголовок в назві карти має позначення “XX”, в інших виданнях – “XV”. Формат мапи 34.5 х 25.7 см. Мапа регулярно перевидавалася в 1542 р., 1545 р., 1551 р., 1552 р. і т. д., аж до 1628 р. (близько 40 видань).
Мапа цікава тим, що на ній чи не вперше присутні регіональні назви українських земель: Rvssia (Русь) зі Львовом (Leopol), Podolіa (Поділля), Volhinia (Волинь), Pokutze (Покуття), Codimia (Кодимія), Bessarabia (Бессарабія), Tartaria minor (Мала Татарія), Tartaria Przecopen[sis] (Перекопська Татарія) (останні дві території належать до Північного Причорномор’я і Кримського півострова). Показано сусідів українських історико-географічних регіонів – Молдову (Mvldavia), Трансільванію (Transilvania), Волощину (Valachia) та ін.
Назва Codimia (Кодимія) походить від невеличкої річки Кодима на Одещині. Cлово кодима було відомо ще половцям і означало схід, а через те, що воно стосувалося назви річки, яка мала свою дорогу, то це звучало, як річка, що тече на схід. У XIV–XV ст. р. Кодима була кордоном між ногайськими кочівниками та осілим українським населенням Поділля, між Золотою Ордою та Великим князівством Литовським. Себастьян Мюнстер 1540 р. на карті  "POLONIA ET VNGARIA XV NOVA TABVLA" (Нова карта Польщі та Угорщини) одним із перших помістив Кодимію на мапу. Мапа регулярно перевидається до 1628 р. (близько 40 видань). Італійський картограф, Жироламо (Джироламо) Рушеллі (Girolamo Ruscelli; 1520-1566), у 1560 р. видав карту “POLONIA ET HUNGARIA NUOVA TAVOLA” (Нова карта Польщі та Угорщини) де теж позначено Кодимію. 1570 р. у Венеції виходить друком карта «Partis Sarmatiae Europae, quae Sigismundo Augusto regi Poloniae potentissimo subiacet nova descriptio» (Сарматія Європейська) чеського картографа Андрія Поґрабки (Andreas Pograbius, Andrzej Pograbski, Andrea Pograbio) де є напис на карті Codimia (Кодимія). На карті “Опису Польщі і Литви” авторства Вацлава Гродецького, Андрія Пограбки та Абрагама Ортелія (Антверпен, Нідерланди, 1602 р.) є напис “Codima folitudo uafissima” (лат.) (Кодима, безлюдна, спустошена). Сьогодні Кодима  місто районного підпорядкування, районний центр Кодимського району Одеської області.
Московія і Alba Rvssia (Біла Русь) знаходяться на схід від Дніпра, в районі річок Десни і Сейму. Розташування річок та міст на мапі ще доволі приблизні, але можна чітко локалізувати по кордоні річок Сейм (де видно Путивль та Рильськ) та Десни. За цим кордоном починається на мапі Московія. Цікава сама назва міста Москви – Moschia (Мосхія). В праці (1773) В. М. Татищева та Г. Ф. Міллера Исторіиа россійская с самых древниейших времен неусыпными трудами через триттсать лѣт собранная и описанная покойным тайным совѣтником и астраханским губернатором Васильем Никитичем Татищевым: Том 2  теж згадується топонім «Мосхїя» (ріка).
Подібною до цієї є його карта “Новий опис Польщі та Угорщини”, видана в цьому ж швейцарському місті у 1559 р. Позначені ті ж самі українські регіони, і теж без кордонів. На мапі показано гори Карпати (без назви).
Ймовірно карта Себастьяна Мюнстера була складена на основі карт  Бернарда Ваповського.


1545 р. Себастьян Мюнстер (Sebastian Münster). Формат 13.5 x 10.3 дюймів, 34.3 x 26.2 см




 1540 р.
 1545 р.

1554 р.

Немає коментарів:

Дописати коментар