субота, 18 березня 2017 р.

Назва "Україна" на картах німецького картографа Йоганна-Баптиста Гоманна (перша пол. XVIII ст.)



У 1712 р. німецький географ і картограф,  фундатор німецької школи видання атласів, засновник картографічного видавництва  «Ioh. Baptisto Homanno» (1702 р.) у Нюрнберзі, Йоганн-Баптист Гоманн (Johann Baptist Homann; 1664-1724) видає мапу Vkrania quæ et Terra Cosaccorum cum vicinis Walachiæ, Moldaviæ, Minoris, Tartariæ provinciis(Україна чи Козацька земля з прилеглими провінціями Валахії, Молдавії і Малої Татарії). Інший український варіант назви карти – “Україна, що є Землею Козаків з сусідніми провінціями Валахії, Молдавії, Малої Татарії представлена Йоганом Баптистом Гоманом”. Написи Russia  Rubra (Червона Русь) та "Ukraina" (Україна) проведені паралельно через всю українську етнічну територію.
Після публікації у 1707 р. свого першого атласу став членом Берлінської академії наук. 1715 р. Гоманна було призначено імперським географом Священної Римської імперії. У 1716 році Гоманн видав свій шедевр “Grosser Atlas ber die ganze Welt” (Великий атлас усього світу). Після смерті картографа його справу продовжив син Христоф (1703–1730), а згодом  інші спадкоємці, які до 1848 р.  видавали мапи під торговими марками Homann Erben, Homannianos Heredes, Heritiers de Homann.
Карта Гоманна відома у трьох варіантах. Перше видання 1712 р. (Нюрнберг). Опублікована в його атласі "Atlas von hundert Charten". Формат 46 x 57,5 см. У виданні 1720 р. (видавець Крістоф Вайгель) Татарія позначена як частина Московії (Tartariae Moscoviticae pars). В одному варіанті карти подано дві назви теперішньої Росії – Moscovitica та Russia (у іншому – лише одну – Russia). У 1729 р. спадкоємці картографа отримали привілей на його видання, і на карті з’явилася примітка Cum Privilegio Sac. Caes. Majest. Після 1740 р. на площину карти було внесено численні додатки, зокрема, проведено фортифікаційну лінію між Дніпром і Доном, внесено низку змін до назв населених пунктів. У такому варіанті карта друкувалася в усіх атласах фірми Спадкоємці Гоммана до кінця XVIII ст
Масштаб мапи 1712 р. в німецьких і польських милях. Назва географічних об'єктів латинською мовою. Техніка виконання – гравюра на міді. Акварельне колорування. Карта Гоманна, складена на основі Загальної карти України Гійома де Боплана, карти Польщі К. Данкертса і карти Московії Г. Деліля. На карті картуш розміщено в верхньому лівому куті. На ньому зображено шість чоловічих постатей. В центрі – сидяча фігура гетьмана України Івана Мазепи, ліворуч від нього — шведський емісар у військовому мундирі з шаблею в правиці, поряд з ним — три сидячі фігури козаків. Праворуч від гетьмана І. Мазепи на задньому плані  постать Петра І на тлі московського державного прапора, ближче до гетьмана — постать в шляхетському одязі — вірогідно, що це Станіслав Ліщинський — польський магнат, один з претендентів на польську корону і майбутній король Польщі, Пилип Орлик — генеральний писар за гетьманування Мазепи чи можливо Андрій Войнаровський — небіж гетьмана.  На мапі позначене місце Полтавської битви 1709 р.; землі Задунайської Січі, які у 1711 р. були передані Османській імперії, позначені у складі Кримського ханства; вказане будівництво Перекопського валу тощо. В картуші Україну названо на латинський манер "Vkraina" (Укранія, Вкранія), так Україна досі позначається деякими романськими мовами (італійською, іспанською, португальською), а вже на самій карті позначено "Ukraina".
Цит.  за К. Галушко (2014 р.):  "На карті  бачимо, що внаслідок тривалої боротьби козацьких гетьманів поміж Варшавою та Москвою, попри поділи по Дніпру між двома зовнішніми потугами, Україна тут "виводилася" на карті зі звичних "польських" кольорів, але при тому й не зафарбовувалася у "московські".  "Україна" Гоманна  максимально наближена до своїх етнічних меж – від Слобожанщини до Перемишля. Терени "України" Боплана були Гоманном розширеним (зокрема на захід до Карпат). Він на мапі показав усі терени, на яких живуть русини (українці), або ж усю колишню «Польську Русь». Загалом Гоманн явно намагався показати саме широкий "театр воєнних дій", адже у нього по суті – це карта південно-східної Європи і Причорномор'я; окрім України показані не лише згадані на картуші Молдавія, Валахія і Мала Татарія (Кримські володіння), але й Трансільванія, Болгарія, Стамбул, чорноморське узбережжя Кавказу, а з боку Московії – Смоленщина, Рязанщина та відповідна частина Дикого Поля. Зрозуміло, що стратегічні витівки Карла та Петра могли занести "фронт" вже не зовсім "Північної" війни у ще дальші незвідані землі. Але інтерес становить саме побачити Гоманнову Україну на такому широкому тлі. Оскільки на карті адміністративні утворення виділені кольором, цікавим видається один колір на усю Україну від "Покуття" до "татарського шляху на Москву", попри існуючі польські воєводства на захід від Дніпра і польсько-московський кордон по Дніпру. Навряд Гоманна вразило те, що Мазепа у 1704–1706 рр. накинув своє гетьманування на обидва береги Дніпра і дійшов військом до Замостя, бо ж усе одно, – до Перемишля влада його булави де-юре вочевидь не поширювалася. Польща на цій карті явно просто ігнорується….
Українські землі детально зображені також на мапі Гоманна “Tabula Geographica Qua Pars Russiae Magnae Pontus Euxinus seu Mare Nigrum et Tartaria Minor cum finitimus Bulgariae, Romaniae et Natoliae Provinciis exhibetur”  (Географічна мапа частини Великої Росії, Понта Евксінського, або Чорного моря, та Малої Татарії, разом з прикордонними провінціями Болгарії, Романії та Натолії). Вперше карта видана 1700 р. з наступними перевиданнями (1700-1740 рр.) у кольороподілі. Масштаб 1:3 000 000. Назва "Україна" на карті не зустрічається.
Картуш 1712 р.
1712 р. (карта з атласу)
1720 р.
1720 р.

1720 р.
1720 р.
1730р.


Немає коментарів:

Дописати коментар