пʼятниця, 3 березня 2017 р.

Винники з замком, ставами та "Глиняними валами" (австрійська карта Фрідріха фон Міга 1783 р.)


На фрагменті карти «Винники» показано: замок; «Глиняні вали» у західній частині Винник (вік III-II тис. до н. е) та вали в урочищі Діброва; територію міста; передмістя;  в  Млинівцях – сім ставів; великий став – між теперішніми вул. Забава та вул. Ломоносова (вздовж сучасної вул. Франка); стави на Першій Вульці (тепер с. Волиця; стави на "Радгоспі"); довкільні села (Чишки, Вулька, Сихів, Лисиничі, Підбірці, Підберізці та ін.) та ін.

Карта «Lemberg Leopol Lwow». 1783 р. Масштаб: 1:28 800.

Формат  карти: 63 х 42 cм.

Автор карти: Фрідріх фон Міг.

Видавець: Квартирмейстерство австрійського Генерального штабу.




Особливість графічного виконання карти — деталізація рельєфу місцевості, річок, потоків, ставів. Назви поселень подано польською мовою, що ж стосується більшості топонімів – річок, потоків, гір, урочищ, також часто сіл, то по відношенню до них, як правило, використано місцеві українські назви.

Опис карти Йозефа Лізґаніґа (1783 р.) за Михайлом Влохом (1971 р.):

«Східня половина мапи подає передпілля Львова на сході включно з Винниками. Тут зазначено найцікавіші для історії Винник оборонні споруди, які в археології мають назву «Глиняні вали» і датуються третім на друге тисячоріччя до Хр. Археологи, які згадують про ті вали, вже не бачили їх у другій половині XIX сторіччя, а могли знати про них тільки з переказів, бо 1787 року австрійська влада усунула їх при будові «цісарського гостинця», шо переходив по лінії тих валів, правдоподібно вживаючи землю під насипи шляху. Одинокий доказовий слід тих валів зберігся на цій унікальній мапі, бо в наступному виданні мапи вже більше не зазначено їх, а тільки шлях на тім місці.

На цій мапі замкова гора у Виниках нанесена у вигляді зрізаної піраміди із стрімкими, природно оборонними боками із сходу. півдня і заходу, а тільки з півночі вона пов’язана з тереном рівної височини без природної оборони. Тому тут було насипано оборонний вал, який на заході починається поперечною запорою коло вілли нотаря В. Левицького, а закінчується на колонії коло тюрми, де помітно насип до полудня як правдоподібний залишок валу.

Другий віддільний вал зазначено вздовж західнього берега лісу «Діброва», а в південному продовженні оборонної споруди знаходяться мочари на лузі «Лазки», що їх заливали води з «Кута». Вал «Під Дібровою» має дві прірви — переїзди. На іншому місці подаємо за Семеном Маґалясом переказ про цей вал. Правдоподібно в початках австрійської влади цей вал також розібрано і по нім не стало сліду, крім знаку на мапі. Може колись археологічні розкопки розкажуть про походження цього валу. Ця мата становить цінне доповнення до історії Винник.

При актах «Винники» у віденських архівах до мапи долучено такий військовий спис:

«Мапа Винник і околиці, 1:28.800 виконав Аббе Ліссґаніґ 1783 р.

Замок — міцний мур, так само костел. Малі етапи з доброю водою до пиття для людей і худоби. В напрямі Львова багато ставків. Прилеглий ліс складається з молодої бучини. Ліворуч — мочаруваті луги. Дорога до Львова повз стави, переважно вивозом, надзвичайно погана. До Чішок іде добра дорога, так само до Миклашева дорога має твердий грунт. Замкова височина домінує коло Підбірців. (Підпис) Abbe Lissganig.».
ІНДЕКСИ КАРТИ

Опис карти «Lemberg Leopol Lwow»  за Сергієм Терещенко:

Легенда:
*У лівій частині плану розташовано назву міста у трьох варіантах: «Лемберг,  Леополь,  Львув» (Lemberg Leopol Lwow).
*На плані довкола міста розміщено назви підміських сіл: Голоско Велике, Голоско Мале, Клепарів, Замарстинів, Збоїська, Малехів, Ласки, Сороки, Острів, Пруси, Каменополь, Теремчисько, Підбірці, Черовіча, Миклашів, Винники, Лисиничі, Пасіка, Дебза, Козельники, Вулька, Кульпарків, Забащова (Holosko Weliky, Holosko Malÿ, Kleparow, Zamarstinow, Zboiska, Malechow, Laski, Sroki, Ostrow, Prussy, Kamionopol, Teremczyszko B., Podborce, Czerowitza B., Miklaszow, Winiki, Lesienice, Pasieka, Debza, Kozielnikÿ, Wulka, Kulparkow, Zabatschowa B.).

Характеристика карти:
*План виконано в техніці кольорової літографії.
*На плані схематично позначено конфігурацію окремих будівель та фортифікацій.
*Межі передмість не позначено.
*На плані позначено елементи гідрографії, рельєфу місцевості та особливості ландшафту (сади, ліси і таке ін.)
*Написи на карті виконані німецькою мовою.

Топоніміка карти:

Топоніміка включає близько 100 об'єктів. Більшість об'єктів позначено за допомогою спеціальних умовних позначень».
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА.

Карти Квартирмейстерства австрійського Генерального штабу (des österreichischen Generalquartiermeisterstabes) були створені в 1749-1854 роках для 45 окремих австрійських коронних країв, сусідніх областей або земель. Картографами було охоплено простір Середньої Європи: на півночі – від Нідерландів, до узбережжя Північного моря і Західного Бугу в місці впадання її у Віслу; на південному сході – до Валахії (частина нинішньої Румунії); на півдні – до узбережжя Адріатичного моря, Італії та Провансу; на заході – до південно-західної Німеччини та окремих земель Франції. Всього було створено 4 685 аркушів карти. з них по Галичині та Лодомерії - 413 аркушів. Листи мають розмір близько 63 x 42 см. Масштаб карт 1:28 800.

1763 р. імператриця Марія-Терезія розпорядилася почати військово-топографічне картографування всієї Австрійської імперії. Але основна робота по зйомці місцевості проходила вже за часів наступного імператора Йосифа II. Тому в історії цей процес відомий більше як Йосифінське картографування (Josephinishe Landesaufnahme). Отже, з 1763 р. по 1787 р. Квартирмейстерство австрійського Генерального штабу з військовою метою виконувало перше знімання (Йосифінське картографування).

Перше знімання Галичини проведено на основі триангуляції (17721774 рр.) під керівництвом австрійського картографа Йозефа Лізґаніґа (Joseph Xaver Liesganig; 17191799)   у масштабі 1:72 000. Для першого знімання була побудована триангуляційна мережа і виконані астрономічні спостереження на трьох пунктах (Львів, Ряшів, Краків). Детальне знімання виконувалась на основі геометричної мережі. Була створена карта на 79 аркушах, на яких за допомогою мензули знімалися об’єкти і подробиці місцевості. Як розвиток геометричної мережі, так і саме здійснення мензуального знімання було виконано під керівництвом цього ж Йозефа Лізґаніґа. Задумана як загальна зйомка топографії для політичних і військових потреб, карта Йозефа Лізґаніґа створювалася з 1772 р. і була закінчена у 1790 р. Із-за допущених неточностей вона кілька раз доповнювалася і перевидавалася. У якості додатку до цієї карті в 1794 р. був створений список поселень Галичини, який складався з близько 10 000 назв населених пунктів.

В Галичині з 1772 р. картографування виконувалося двома паралельними групами, в результаті чого були створені дві карти – Йозефа Лізґаніґа та Фрідріха фон Міґа (Friedrich von Mieg). «Карта Королівства Галичини і Володимирії» (Karte des Koenigreiches Galizien und Lodomerien) або так звана «карта Міґа», створена у 1779—1782 рр. для військових потреб в рамках першої (Йосифінської) топозйомки території Галичини. Топографічні обміри Східної Галичини розпочалися під керівництвом фельдмаршала-генерала Зеегера і продовжилися обер-лейтенантом Фрідріхом фон Міґом, а з 1783 р.  — майором Вальдау. Один лист мапи охоплює територію 1,6 х 2,44 милі, або близько 4-х квадратних миль.

У 1783 р. Квартирмейстерство австрійського Генерального штабу підготувало по Галичині та Лодомерії 413 аркушів карти (227 аркушів по теритоії сучасної України), але картографічні матеріали залишалися секретними і не публікувалися для загального користування. Створену карту масштабу 1:288 000 опубліковано у Відні в 1790 р.


Немає коментарів:

Дописати коментар