субота, 25 березня 2017 р.

Морські походи українських козаків

Зазначимо, що 500 років тому українські козаки впевнено почу­вали себе на Чорному морі, активно блокували турецький військовий флот, визволяючи своїх побратимів з турецько-татарської неволі. Флотилії козацьких чайок, які налічували від кількох десятків до кількох тисяч суден, надійно захищали європейські країни від наше­стя ворогів протягом століть. Про подібні морські походи в ті часи не могли і мріяти ні Річ Посполита, ні Московія. Наводимо хронологію морських дій і морських баталій запорожців (за Володимиром Сергійчуком [Морські походи запорожців. – Дзвін. – 1993. – № 1. – С. 103–120] і Арнольдом Сокульським [Морські походи запорожців. – Дніпропетровськ: Січ, 1995. – 221 с.] з доповненнями автора):
«Козаки здобувають Кафу» А.Орльонов (2010 р.)

• 1492 р. – запорожці поблизу Тягані (Бендери) взяли на абордаж турецьку галеру, яка везла ясир. Козаки звільнили всіх невільників;
• 1493 р. – під проводом черкаського старости Богдана Глинського козаки штурмом взяли і зруйнували фортецю Очаків;
• 1502 р. – запорожці обложили турецьку фортецю Тавань;
• 1504 р. – козацький флот повторив облогу Тавані;
• 1516 р. – козаки блокували з моря фортецю Акерман (Білгород);
• 1523 р. – флотилія запорожців діяла під Очаковом;
• 1527 р. – запорожці штурмували Очаків;
• 1528 р. – флотилія козацьких чайок висадила десант і штурмувала стіни Очакова;
• 1538 р. – знову запорожці громили відбудований турками Очаків;
• 1541 р. – під Очаковом діяла флотилія запорозьких чайок;
• 1548 р. – черговий штурм Очакова;
Зустріч козаків з Богданом Хмельницьким, приготування запорожців у морський похід. Михайло Дерегуз

• 1551 р. – черговий раз запорозький флот спустошив Очаків;
• 1556 р. – спустошили околиці татарської фортеці Іслан-Кирмен. Потім підійшли до Очакова й атакували тамтешню фортецю;
Ілля Юхимович Рєпін. Козаки на Чорному морі. 1908 р.

• 1557 р. – князь Дмитро Вишневецький з козаками продовжував на­падати на турецькі фортеці в Північному Причорномор’ї, зокрема, поблизу Акермана (Білгорода);
• 1558 р. – запорозькі моряки оволоділи Джарилгачем і Перекопом;
• 1559 р. – похід Д. Вишневецького на Азов і Керч;
Запорозькі судна. Малюнок за Ровинським та Бопланом. О. Сластіон, 1900 рік.

• 1560 р. – козацька флотилія зруйнувала Кафу (Феодосію). Тоді ж у союзі з донцями штурмували Азов, а козаки Д. Виш- невецького оволоділи Очаковом;
• 1561 р. – оволоділи кількома фортецями на узбережжі й досягли Кафи; • 1562 р. – похід на Очаків;
• 1563 р. – напали на околиці Очакова, забрали багато худоби;
• 1570 р. – 5 000 запорожців прибуло на Дон. Вони заснували тут Черкаськ, що згодом став столицею Донського козацтва. Напад на ординські володіння в Причорномор’ї;
• 1574 р. – похід українських козаків під Акерман (Білгород). Донські і запорозькі козаки напали на Азов;
Над чайкою з козаками, летить їхня посестра-чайка, яка супроводить своїх любих братів у далеку морську дорогу. Леонід Денисенко.

• 1575 р. – козаки штурмом оволоділи фортецею Трапезунд, розгро­мили морські пірси і передмістя Стамбула, оволоділи фор­тецями Кілією, Сілістрою, Синопом. Запорожці на чолі з гетьманом Богданом Ружинським здійснили морський похід на Крим, де висаджувалися поблизу м. Ґьозлеве (Євпаторії) і Кафи;
• 1576 р. – взяття Кілії, успішний похід на Варну і Сілістру. Погроми татарських володінь поблизу Ґьозлева (Євпаторії) і Кафи;
• 1587 р. – похід під Ґьозлеве, Азов і Акерман;
• 1588–1589 рр. – щорічні успішні походи на фортеці Туреччини й Кримського ханства;
• 1595 р. – похід на Синоп;
Запорожці готуються до морського походу. Листівка. Накладом Я. Орештайна в Коломиї. Папір; друк. 9х14 см. Зібрання О.С. Поліщука.

• 1598 р. – напад на Кілію, Білгород, Тагиню, Сілістру;
• 1602 р. – 30 козацьких чайок двічі розгромили турецький флот на підступах до фортеці Білгород, оволоділи кількома ту­рецькими галерами і штурмували Кілію;
• 1603 р. – штурм узбережжя Криму, взяття фортець Ізмаїла та Облічиці;
• 1606 р. – флотилії запорозьких чайок штурмували фортецю Кілію, Анкерман, захопили в морі 10 турецьких галер, взяли фор­тецю Варну і знищили увесь флот у гавані. Того ж року на чолі з Петром Сагайдачним запорожці оволоділи Кафою;
• 1607 р. – флотилія запорожців на чолі з П. Сагайдачним розбила турецьку флотилію під Очаковом;
• 1608 р. – здобули Перекоп;
• 1609 р. – запорозькі флотилії штурмували Кілію, Ізмаїл і Кафу;
• 1610 р. – козаки успішно діяли на морі на підступах до фортець Ізмаїла, Кілії, Білгорода, Облучі, Новосідло;
• 1612 р. – у складі 60 чайок козацька флотилія здійснила вдалі по­ходи на ворожі укріплення – Ґьозлеве, Бабадаг, Варну і Месембрій. Восени спільно з донцями запорожці розорили Ґьозлеве;
Запорожці готуються до морського походу. Гравюра І. Рашевського з малюнка І.С. Їжакевича. Остання чверть ХІХ ст. Журнал "Нива". - 1984. - № 34. Папір; друк. 17,5х25 см. НБУВ. ВОМ. Б/н.

• 1613 р. – козаки здійснили два походи на Турецьке узбережжя, а в гирлі Дніпра розбили турецьку флотилію та оволоділишістьма турецькими галерами і кількома допоміжними суднами;
• 1614 р. – у серпні запорожці спільно з донцями оволоділи Синопом, знищили верфі і значну кількість кораблів поблизу пристані;
• 1615 р. – на 80 чайках козаки підійшли до Стамбула (Констан- тинополя), гарнізон якого тоді налічував 24 тисячі яничар і 6 тисяч сіпахів;
• 1616 р. – П. Сагайдачний повів своє військо до Кафи, спалив її, виз­волив велику кількість українських бранців, підготовлених для продажу;
• 1617 р. – обраний замість П. Сагайдачного старшим Війська Запорозького Дмитро Барабаш повів козаків до Стамбула. Здобувши в морі перемогу над оттоманською флотилією, нагнали на правителів Порти такого жаху, що ті стали по­грожувати війною Речі Посполитій;
• 1620 р. – козаки на 150 човнах спустошили все узбережжя Чорного моря, пограбували й цілковито спалили Варну;
• 1621 р. – навесні відбувся спільний похід 1 300 донців і 400 запо- рожців «за Чорне море» на м. Різу;
• 1623 р. – спалили передмістя Трапезунда;
• 1624 р. – козаки на 80 чайках спустилися через Борисфен і висади­лися поблизу Кафи, де розгромили це місто;
• 1625 р. – козаки розгромили навколо Трапезунда 250 міст і містечок;
• 1626 р. – похід гетьмана Михайла Дорошенка разом з донцями на Азов. Походи запорожців на Трапезунд;
• 1627 р. – разом з донцями руйнували Чорноморське узбережжя;
• 1628 р. – походи в Крим (під Бахчисараєм загинув гетьман М. Дорошенко);
• 1629 р. – близько 2 000 запорожців і донців напали на кримське м. Карасубазар (Білогірськ) та навколишні села. Тоді ж на Чорному морі діяв ще один великий загін запорожців, який спустошив околиці Стамбула, поруйнував гавані в Кілії, Ізмаїлі, Балчику, Варні і Сизополі;
• 1630 р. – 500 запорожців і 1 000 донських козаків спробували за­хопити Керч;
• 1631 р. – похід запорожців та донців на Крим. Погроми в околицях Керчі. Захоплення міст Ґьозлеве, Інкерман та навколишніх поселень;
• 1632 р. – запорожці і донці взяли Синоп;
• 1633 р. – похід гетьмана Івана Сулими на Азов;
• 1634 р. – у серпні гетьман І. Сулима разом з донцями чотири дні штурмував Азов, потім громив Акерман (Білгород), Кілію, Ізмаїл;
• 1635 р. – запорожці з донцями діяли поблизу берегів Криму і Туреччини. Запорожці цілковито знищили фортецю Кодак на Дніпрі та її гарнізон. Керував цією операцією І. Сулима;
• 1637 р. – запорожці з донцями взяли Азов;
• 1638 р. – 1 700 запорожців і донських козаків зазнали поразки від турецького флоту в дельті Кубані;
• 1640 р. – запорожці з донцями на 23 суднах у Керченській протоці вступили в бій з турецькою ескадрою із 40 галер і потопи­ли дві, решта втекла в Азов;
• 1641 р. – оборона фортеці Азова від турків;
• 1644 р. – запорожці з донцями штурмували Азов;
• 1645 р. – 5 000 запорожців спільно з донцями на 84 суднах діяли на Чорному й Азовському морях, штурмували Керч і Азов;
• 1646 р. – 2 400 запорожців брали участь у штурмі Дюнкерка (Франція) на чолі з полковниками Іваном Сірком і Солтенком;
• 1648 р. – 600 запорожців і 300 донців на 20 суднах успішно діяли поблизу Тонких Вод (Кримське узбережжя), відбивши в татар захоплених українських полонених. Восени козаки на 16 суднах ходили на Темрюк;
• 1654 р. – руйнування козаками Судака і Кафи;
• 1655 р. – запорожці спільно з донцями на 34 суднах вийшли в море, захопили Тамань і зірвали похід татар на Україну;
• 1656 р. – запорожці і донці кількістю понад 2 000 штурмували Азов і Очаків. Поблизу м. Ґьозлеве вони відбили 200 полонених українців і московитів, захопили в полон 600 турків і та­тар;
• 1657 р. – руйнування козаками околиць Очакова і Перекопа;
• 1659 р. – похід кошового І. Сірка на Акерман, потім на Ногайські улуси. Сірко на чолі запорожців завдав поразки нашим со­юзникам – кримським татарам; він звів нанівець перемогу гетьмана Івана Виговського над московським військом під Конотопом 1659 р.;
• 1660 р. – запорожці на чолі з І. Сірком напали на Очаків і спалили його;
• 1663 р. – запорожці три доби вели морську битву з турецьким фло­том на Чорному морі;
• 1665 р. – козаки знищили кілька турецьких кораблів, висланих із Тавані до Січі; • 1666 р. – восени між Московією та Польщею відбувались переговори про укладення перемир’я (ціною поділу України між ними). Гетьман Правобережної України Петро Дорошенко визнав протекцію Криму і в союзі з татарами завдав нищівної по­разки польським військам поблизу Брацлава;
• 1667 р. – гетьман П. Дорошенко з 24 тисячами козаків і кількома ти­сячами татар оточив польську армію неподалік Підгайців у Галичині. Водночас запорожці під проводом кошового отамана І. Сірка напали на Перекоп (дуже непродуманий вчинок запорожців), після чого татари уклали сепарат­ний мир з поляками, а П. Дорошенко визнав підданство Польщі;
• 1668 р. – І. Сірко організував чотири спільні походи городових, за­порозьких і донських козаків, а також калмиків проти татар; дійшли до Бахчисарая, напали на ханську столи­цю;
• 1670 р. – під командуванням І. Сірка запорожці штурмували Очаків;
• 1672 р. – під командуванням І. Сірка запорожці спустошували села у Волоській землі та Акерманщині;
• 1686 р. – у союзі з донцями козаки штурмували фортеці Лютик і Кизикермен. Успіху не домоглись, однак забезпечили вихід донцям у море, а ті потім успішно діяли під Темрюком;
• 1690 р. – запорожці штурмували турецькі фортеці в гирлі Дніпра і татарські поселення в Криму;
• 1692 р. – запорожці тримали в облозі Очаків;
• 1694 р. – спільно з донцями запорожці заволоділи Чонгарським го­родком;
• 1695 р. – (Перший Азовський похід) одночасно з наступом на Азов українська армія (120 тис. осіб) на чолі з гетьманом Іваном Мазепою і невеликий московський загін під коман­дуванням Бориса Шереметьєва захопили у липні 1695 р. турецько-татарські фортеці Кизикермен, Тавань та ін. Підійшовши до гирла Дону, московські війська 5 липня 1695 р. почали облогу Азова. Невдалі штурми фортеці 5 серпня і 25 вересня призвели до великих втрат і при­мусили московську армію у листопаді 1695 р. відступити;
• 1696 р. – (Другий Азовський похід) у травні 1696 р. Азов оточили з суші і блокували московським флотом під командуван­ням Ф. Лефорта. Після запеклого штурму фортеці 17–19 (27–29 липня) українськими полками гарнізон фортеці капітулював. Вирішальну роль у облозі та здобутті Азова відіграли українські козаки. Похід козацького флоту на чолі з Яковом Морозом відвернув на себе значні сили ту­рецького флоту і кримського хана. Це значно полегшило штурм Азова;
• 1735–1739 рр. – (російсько-турецька війна) участь запорожців у морських битвах під час війни. Ця війна засвідчила: лівобережне козацтво в той час перебувало на етапі перетворення з військового стану на стан, у якому переважають цивільні ознаки;
• 1736 р. – російсько-українська армія під командуванням Б. Мініха та наказного гетьмана Я. Лизогуба 20 (31 травня) 1736 р. штурмом здобула Перекоп, 5 (16 червня) – Ґьозлеве (Євпаторію), 17 (28 червня) – Бахчисарай (московити спа­лили ханський палац, а саме бібліотеку і сховище архівів).
Ілля Юхимович Рєпін. Чорноморська Вольниця. Початок 1900-х рр.

• 1737 р. – козаки брали участь у штурмі Очакова;
• 1738 –1739 р. – 18 000 козаків і 4 000 запорожців брали участь у пере­можному Молдавському поході Б. Мініха, що вирішив долю війни;
• 1768 –1774 рр. – (російсько-турецька війна) – участь запорожців у морсь­ких битвах під час війни;
Ілля Юхимович Рєпін.Кінець Чорноморської Вольниці. 1900-ті рр.

• 1775 р. – після зруйнування Запорозької Січі Росія продовжува­ла використовувати запорозьких мореплавців. Саме вони брали найактивнішу участь у взятті турецьких твер­динь у Північному Причорномор’ї – Очакова, Кінбурна, Хаджибея, острова Березань;
• 1787–1792 рр. – (російсько-турецька війна) – участь запорожців у морсь­ких битвах під час війни.

ЛІТЕРАТУРА
Байцар А. Л. Географія Криму : навч.-метод. посібник / А. Л. Байцар. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2017. – 358 с.



Немає коментарів:

Дописати коментар