Андрій Байцар: З історії м. Винники (Львівщина). «Винниківський» лев. Фотоальбом

вівторок, 24 січня 2017 р.

З історії м. Винники (Львівщина). «Винниківський» лев. Фотоальбом

16 грудня 2015 р. на Цвинтарі львівських орлят (Цвинтар оборонців Львова) встановили автентичні скульптури двох левів зі щитами. Меморіал львівських орлят — польське військове поховання на Личаківському цвинтарі. Тут були поховані поляки — учасники боїв проти української держави ЗУНР (1918–1919 рр.), проти московських більшовиків (1920 р.), жертви німецько-польської війни 1939 р., жертви німецько-польської війни 1939 р., та учасники польських шовіністично-націоналістичних організацій (1941–1944 рр.).

Комплекс меморіалу орлят був споруджений у 1921–1939 роках. 1934 р. по обидва боки Пам’ятника слави, що має форму арки, були встановлені леви на великих кубах (скульптор Юзеф Стажинський). Леви спиралися лапами на щити. На одному щиті – герб Львова та напис під ним «Zawsze wierny» (Завжди вірний), на другому – польський орел і напис «Tobie Polsko» (Тобі, Польща). Московські окупанти протягом 1950—1960-х рр. знищили польський цвинтар. Фігури левів були перенесено в інші місця.

За істориком Ігорем Мельником: «У 1967 р., до 50-річчя Жовтневої революції, «лівого» лева перенесли на вул. Дзержинського (тепер вул. Вітовського) і встановили навпроти Парку культури та відпочинку ім. Б. Хмельницького, змінивши на його щиті герб міста з польського на радянський. Декілька років його переносили з місця на місце, поки він не опинився на вулиці Перфецького, 23, де розташований Геотехнічний інститут.

«Правого» лева встановили у лісі при дорозі Львів–Винники, де він простояв 48 років (до кінця листопада 2015 р. – А. Б.)».

Скульптури левів доповнили гербом міста, а також серпом і молотом. Висота скульптур — близько 3,5 м, вага — близько 5—6 тонн.

Скульптуру «винниківського» лева жодного разу не реставрували. Час від часу її чистили, але серйозних робіт по її відновленню не проводилося. Лев стояв без лапи. В кінці листопада 2015 р. лева відвезли на Львівську кераміко-скульптурну фабрику.

А вже 16 грудня, цього року, скульптури левів повернулись на цвинтар Орлят. У січні 2016 р., при дорозі Львів–Винники, було встановлено копію лева, яку виготовила польська сторона.

Коротка історія "лівого" лева.

"Ще в 1979 році, до так званої 40-ї річниці «Золотого Вересня», на виїзді зі Львова в сторону Малехова, було збудовано пам’ятник Возз’єднанню народів Західної України з УРСР. В народі він отримав більш промовисту назву – «Гільйотина». Первинно, цей монумент був оздоблений числом «1939», під який розміщувався герб у вигляді серпа і молота. Однак, досить швидко вигляд «Гільйотини» вирішили зробити більш «львівським». Для цього число «1939» було замінено на напис «Львів», а замість серпа і молота з’явився герб міста Львова. Більше того, в 1981 році поруч «Гільйотини» встановили лева з Цвинтаря Орлят, перенісши його сюди з вул. Вітовського. Однак, народна назва від цього монументу так і не відклеїлась. Більше того композицію, що утворював монумент в поєднанні з левом, прозвали «Стратою лева»... Погана слава на попередньому місті спонукала міську владу підібрати нове місце розташування для «непосидючого» лева. На цей раз його примістили на вул. Б.Хмельницького на майданчику перед об’єднанням “Прикарпатпромарматура”... За часів уже незалежної України для лева підібрали нове місце – подвір’я Геотехнічного інституту по вул. Перфецького. Перед цим над скульптурою провели «декомунізацію» – забрали серп і молот зі щита (цит. за Прокопів Володимир "З кладовища знову на кладовище або львівські леви-блукачі", 2016 р.).

*Байцар Андрій. Винники туристичні. Науково-краєзнавче видання. Винники: Друксервіс, 2016. 312 с.

*Байцар Андрій. Історія Винник в особах. Науково-краєзнавче видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. 180 с.

*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. 640 с.

*Байцар Андрій. Природа та історія м. Винники й околиць. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. 420 с.

Фото "Винниківського" лева