Андрій Байцар

середа, 10 червня 2026 р.

Фіри у Львові й Винниках. 1940-і - 1960-і роки

Ілько Лемко (ФБ, 2023): "На початку п’ятдесятих Львовом ще їздили фіри з трофейними німецькими кіньми (їх називали бітюги), які з пивзаводу розвозили бочки з пивом. На фірах підвозили до крамниць продукти, але найбільше їх приїжджало з села.

У ті часи Краківський базар був розташований в іншому місці: на площі Теодора за теперішнім “Міленіумом” і туди приїздило багато селян і просто з фір продавали свої товари. Транспорту у ті часи на вулицях Львова було вкрай мало і тому, напевне, частково через те й були вулиці та тротуари такими впорядкованими".

Юрій Карманчук (винниківчанин): "У Винниках в тих роках було комунальне підприємство на вул. Папаніна (тепер Злагоди). Там було 4 чи 6 коней, підводи й сани на зиму. Сторожував тоді там пан Олег Соболь, фірманом був пан Кучерепа, пан Драбяк".

Друга пол. 1940-их років. Вул. Костя Левицького

1947 р. Збіг вулиць Лєніна і Солодової (Личаківської й Солодової). Ліда, Ізя та Іра.

Весна 1949 р., вул. Маяковського (Костя Левицького)

1956 р. Площа 300-річчя Возз'єднання, сучасна пл. Я.Осмомисла.
У місті був цілий парк таких возів. Господарство де їх тримали до 1970 року було на розі вулиць Золотої і Пелехатого( Єрошенка), напроти входу на Новий єврейський цвинтар.Там тепер гуртожиток. Поряд в тупиковій вуличці була й кузня , що ремонтувала вози і обслуговувала коней (ФБ, Гриць Совків)

Кінець 1950-их рр. Старий Ринок

* Фотографії Старого Львова

*FB Igor Plotko

понеділок, 25 травня 2026 р.

Вулиця Леніна (Личаківська) у Львові в 1940-их - 1980-их роках у фотографіях

Зібрано 30 давніх світлини!

Вулиця Личаківська — одна з найдовших львівських вулиць. Починається у центрі Львова від площі Митної та прямує на схід до виїзду з міста.

Колишні назви: Дорога Глинянська, Глинянська Дорога, Личаківська, Личаківська вища (част.), Личаківська нижча (част.), Личаківська, Остштрассе, Личаківська, Леніна; Міцкевича (с. Гори).

Відомий львівський краєзнавець Борис Мельник стверджує, що у XIV столітті частина сучасної вулиці Личаківської вище від місця, де зараз стоїть костел Св. Антонія, була частиною т.зв. «Глинянської дороги» – торгівельного шляху в напрямку Києва. Найближче до Львова на цьому шляху було містечко Глиняни (нині – Золочівський район), на честь якого і отримав назву гостинець. Нижня частина вулиці Личаківської – від сучасної вулиці Заньковецької і до площі Митної в XIV столітті була поросла густим лісом. Відповідно, Глинянська дорога проходила сучасними вулицями Заньковецької та Лисенка. За сучасною трасою вулиці Личаківської дорогу проклали лише наприкінці XV століття. Обіч цієї дороги в дуплі великого дубу, який ріс в районі сучасного військового госпіталю, у 1536 році було знайдено ікону Св. Лаврентія. Це визнали чудом і збудували костел, освячений на честь Св. Лаврентія. Наприкінці XVII століття обіч сучасної вулиці Личаківської заклали свій монастир отці-боніфратри, до складу цього монастиря і увійшов костел Св. Лаврентія (Фотографії старого Львова, 2022).

Щодо самого поселення Личаків, то початково воно простягалося вздовж Глинянської дороги приблизно від сучасного Винниківського ринку до вул. Маріупольської (до 2022 р. – вул. Козланюка). Навіть у кінці ХVII століття це була досить дика місцевість: у 1674 році в районі сучасної церкви Св. Петра і Павла розміщувався табір польського короля Яна ІІІ Собєського: вночі майже до королівського намету підбіг вовк і загриз вартового (Фотографії старого Львова, 2022).

В середині ХІХ століття верхня частина вулиці Личаківської (офіційно вона цю назву отримала лише у 1871 році) мала садибну, схожу на сільську, забудову. В основному будинки зосереджувалися в районі сучасного Винниківського ринку (Нижній Личаків) та церкви Св. Петра і Павла (Верхній або Горішній Личаків). Поселення Личаків мало власне самоврядування, яке очолював війт (староста).

Личаківська є ключовою вулицею у транспортному сполученні центру міста із його східною частиною. Трамвайна колія на Личаківській була прокладена ще в період функціонування кінного трамвая. Вже у грудні 1894 року до Личаківської рогатки був організований рух електричних трамваїв.

Напередодні першої світової війни трамвайна колія була продовжена до станції Личаків.

Однак у 1940 році ділянка до станції Личаків була демонтована і на перехресті з сучасною вулицею Пасічною було влаштовано розворотний трикутник. Розворот трамваїв на трикутнику був незручним і блокував рух автотранспорту з вулиці Пасічної, тому 1969 року було облаштоване розворотне кільце для трамваїв у Личаківському парку.

Під час німецької окупації вулиця мала назву Остштрассе, бо прямувала до східної межі міста, а з грудня 1944 року іменувалася вулицею Леніна. 1990 року рішенням № 391 львівської міської Ради народних депутатів відновлено історичну назву — вулиця Личаківська.

Каплиця Матері Божої на Личаківській.

За переказами фігуру Божої Матері встановив тут при Глинянському тракті ще у ХVІІ ст. личаківський авантюрник і володар Винник Лагодовський, щоб спокутувати своє розбишацьке життя. За іншою версією, її встановив знаменитий “пан Каньовський” (увійшов до українського фольклору під цим прізвиськом, оскільки був Старостою канівським) – Миколай Базилій Потоцький, котрий, крім усього запам’ятався жорстоким поводженням із дрібною шляхтою, селянами і єврейським населенням.

За австрійських часів фігуру, що заважала рухові, перенесли вбік від гостинця. У 1850 році личаківський круп’яр В. Порада накрив фігуру дахом на чотирьох стовпах. Згодом каплицю засклили та розбудували.

28 серпня 1958 року на свято Успення Пресвятої Богородиці за наказом комуністичної влади каплицю зруйнували бульдозерами. Капличку військові розібрали й покрили бруківкою за одну ніч. Люди вранці встали й жодного сліду не залишилося від каплички.

Каплицю відбудували за кошти Львівської залізниці й освятили 1998 р. (скульптор В. Лоза, архітектори С. Цимбалюк, Б. Баран).

Кінотеатр ім. Ярослава Галана (1955-1990-і рр.) (вул. Личаківська, 131). 28 сeрпня 1955, кiнoтeaтр iм. Ярoслaвa Гaлaнa нa вyл. Лeнiнa,131, єдиний y цiй дiльницi мiстa. Kiнoтeaтр бyв спoрyджeний зa типoвим прoєктoм, цe хaрaктeрний зрaзoк пiслявoєннoї рaдянськoї aрхiтeктyри – “стaлiнськoї”.

1941 р. Вул. Леніна; кінцева трамвая.

Наприкінці червня, початку липня 1941 року

Осінь 1941 р., вул. Личаківська. Бронеавтомобіль покинутий більшовиками при втечі з міста. Першими з такої техніки зникали колеса і оптика, потім вже всі придатні запчастини трансмісії і підвіски, двигуна і т.д. (ФБ, Гриць Совків)

1941 р.

1941-1944 рр.

1943 р. Вул. Личаківська. На кінцевому пристанку кондукторки коліжанки.

Костел Св. Антонія. Фото до 1944 р.

1947 р. Збіг вулиць Леніна і Солодової (Личаківської й Солодової). Ліда, Ізя та Іра.

1949 р.

1958 р. Кінцева на Личакові. Тоді на лінії почали виходити нові трамваї GothaT57, комфортабельні, зручні з м'якими сидіннями. Саме цей вагон намотав на свої колеса майже 1 млн км по вулицях міста, аж коли його у 1981 році списали (ФБ, Гриць Совків)

1965 р. Вул. Леніна. Трамвай LOWA ET54.

1960-і роки. 7 Листопада

1960-і рр. Колишня трамвайна зупинка по середині дороги на вул. Леніна.

Реконструкція Винниківського ринку на вулиці Личаківській у Львові у 1960-1965 роках/Міський медіаархів

Районна новорічна ялинка у збігу вулиць Личаківської та Солодової у 1960-1965 роках/Міський медіаархів

1971 р. Трисекційний трамвай «Gotha G4-61» на кінцевій «вул. Леніна». Автор фото – Гаральд Нейзе (Фотографії старого Львова, 2022).

1972 р.

Поч. 1970-х рр., вул. Леніна

Поч.1970-х рр. Вул. Леніна (Личаківська)

Кінець 1970-х рр., вул. Леніна (Личаківська)

1970-і рр.

1970-і рр. Вул. Леніна (Личаківська)

1979 р. Система із трамвайних вагонів «Tatra T4SU» на вул. Личаківській. Головний вагон № 801 – перший у Львові вагон цієї моделі. Автор фото – Бернд Арнольд

На межі 1980-х -1990-х рр. Вулиця Леніна (Личаківська)

Кінотеатр ім. Ярослава Галана

Кінотеатр ім. Ярослава Галана

Джерела

* Фотографії Старого Львова

*FB Igor Plotko

четвер, 21 травня 2026 р.

Трамвайна історія Львова у старих фотографіях. 1890-і - 1990-і роки

Зібрано 101 давніх світлини!

Найвищі точки трамвайних маршрутів (у метрах над рівнем моря):

№2 - 352 м - вул. Личаківська.

№12 - 335 м - вул. Кривоноса.

№10 - 335 м - вул. Франка.

№7 - 330 м - вул. Шевченка.

№6 - 310 м - вул. Городоцька.

Найнижча точка в центрі міста - 275 м н. р. м. Найвища тока Високий замок - 412 м н. р. м.

У Львові в травні 1880 року почав працювати перший в Україні кінний трамвай.

Перші 16 трамвайних вагонів для Львова були закуплені в місті Граці на заводі «Grazer Maschinen und Waggonbau AG vormals Johann Weitzer» («Завод машин і вагонів у Граці, колишній Йоган Вейтзер», компанія «Siemens & Halske» укомплектувала ці вагони електричним устаткування власного виробництва. Перші електричні трамваї були доставлені до Львова залізницею 27 квітня 1894 року. Львів був другим в Україні й четвертим в Австро-Угорській імперії містом, де 31 травня 1894 року було відкрито рух електричного трамвая.

Загалом до Львова у 1894 – 1899 рр. було доставлено 24 моторні трамвайні вагони. Експлуатація трамвайних вагонів «Weitzer Graz» із пасажирами у Львові тривала до початку 1920-х років.

На початку 1900-х років виробництво електричних трамваїв було освоєно компанією «Pierwsze Galicyjskie Towarzystwo Akcyjne Budowy Wagonów i Maszyn» («Перше Галицьке акціонерне товариство будівництва вагонів і машин») у місті Сяноку (Сяніку).

Трамвайні вагони «Sanok», які були поставлені до Львова у 1903 – 1904 рр. (у Польщі вагони такої моделі позначають як SW-1), були зручнішими та просторішими за вагони «Weitzer Graz». Зокрема було покращено умови роботи вагоноводів – у передній і задній частині вагона були напівзакриті майданчики. Вагоновод керував вагоном стоячи, але від дощу і снігу він був захищений лобовими склами. Опалення кабіни не передбачалося. У трамвайних вагонах «Sanok» було дещо покращено умови роботи водія – вони мали напіввідкриті кабіни, від дощу і снігу водія захищали лобові скла. Все ж керувати вагоном потрібно було стоячи, опалення кабіни не передбачалося.

Sanok SW-1/TW-1 — серія вагонів, яка вироблялася у двох модифікаціях: моторній (Sanok SW-1) і причіпній (Sanok TW-1).

Надходили до Львова з 1903 ро 1908 роки, всього 90 моторних і 20 причіпних. У 1943 році до Львова було поставлено 8 користованих вагонів Sanok SW-1 з Тарнова.

Вагони Sanok SW-1 відзначались малою аварійністю, що дозволило їх експлуатувати до 1970-х років. Модифікації вагонів відрізнялись розміром, кількістю вікон пасажирського салону, де пасажири розміщувались на дерев'яних лавах. З двох сторін пасажирський салон відокремлювався розсувними дверима від відкритих площадок, де розміщувалось місце водія. З часом ці площадки отримали вхідні двері.

Sanok SN-1/PN-1 — серія вагонів, яка вироблялася у двох модифікаціях: моторній (Sanok SN-1) і причіпній (Sanok PN-1). Електричний трамвай Sanok SN1 виготовлявся на фабриці у Сяноку та фабриці у Граці впродовж 1912–1936 років та використовувався для перевезення пасажирів зокрема у Кракові, Львові

Надходили до Львова у 1912–1913 та 1920 роках. У першій партії надійшло 12 моторних і 10 причіпних вагонів, у другій — по 10. У 1950-х роках вагони були перероблені та використовувались до межі 1960-х — 1970-х років.

Lilpop/Sanok — серія із 15 моторних вагонів постачань 1926 (5 вагонів, № 185—189) і 1929 (10 вагонів, № 190—199) років та 15 причіпних вагонів постачань 1926 (5 вагонів) і 1929 (10 вагонів) років.

Трамвай Lilpop – односекційний трамвай човникового типу з двома закритими кабінами управління для колії шириною 1000 мм. Виготовлявся компанією “Lilpop, Rau & Loewenstein” у Варшаві з 1926 до 1938 років. Працювали у Львові ці трамваї до 1950-х років.

Трамваї «Sanok» експлуатувалися до 1973 року.

Електрична комісія наприкінці травня 1910 р. затвердила проєкт будівництва одноколійної лінії по трасі вул. Руська, костел Кармелітів, вул. Куркова (Лисенка), вул. Унії Люблінської (Гуцульська), вул. Театинська (Кривоноса) до Тріумфальних воріт на Високий Замок. Будівництво оцінювалося у 200 тисяч крон. Лінія повинна була мати 5 зупинок. Роботи почалися у червні 1910, на трасі довелося повністю перекласти водопровід, каналізацію, електрокабелі і газопровід, та зрубати 5 старих каштанів. Пробний рух по відбудованій найскладнішій у місті лінії відбувся 2 серпня 1910 року. 6 серпня її прийняла комісія з Відня, а регулярний рух вагонів з пасажирами розпочався 7 серпня.

Отже, 7 серпня 1910 року у Львові на Високий Замок почав курсувати електричний трамвай. Спочатку сюди курсували трамваї маршруту UL від вул. 29 листопада до копця Унії Любельської. У середині 1920-х рр. цей маршрут отримав № 4. Після ІІ світової війни курсування трамваїв маршрутів №12 на Високий Замок відновилося 1 травня 1949 року. Він вирушав із трамвайного парку, що на нинішній вулиці Сахарова, потім їхав вулицею Коперника вниз, повертав на Словацького — Дорошенка, повз проспект Свободи, далі на площу Ринок, Підвальну, Лисенка, Гуцульську та Кривоноса.

У зв’язку із вичерпуванням ресурсу старих двосторонніх вагонів «Sanok» в березні 1970 року курсування трамваїв на Високий Замок припинилося. «Дванадцятка» через складний рельєф їздив лише одним вагоном і першим почав працювати без кондуктора. Це був дуже цікавий вагон — усередині він був повністю дерев’яний.

Під час боїв за місто у червні 1944 року трамвайне господарство було сильно пошкоджене. Його відновлення йшло поступово: перший рейс відбувся 1 березня 1945 року.

До літа 1949 року всі маршрути були відновлені. Проте згодом виникла проблема старих вагонів, які експлуатувалися вже 50 років. Їх модернізували у вагоноремонтних майстернях. Нові трамваї складалися з двох зчеплених вагонів. Дерев'яні деталі в них були замінені на металеві; влаштовано двері з пневматичним приводом; відкриті майданчики було закрито. На передні частини кузова причепили зірки. Верхня частина вагона була пофарбована у синій, нижня — у жовтий колір. Станом на 1 січня 1950 року на балансі львівського трамвайного господарства перебувало два депо загальною місткістю 80 вагономісць, 185 пасажирських вагонів (з яких 59 — причіпні), 19 вантажних платформ і снігоочисників.

У 1950-х роках було розпочато оновлення трамвайного парку. Львів отримав першу партію нових вагонів, виготовлених у місті Ґота (НДР).

LOWA ET54 — це двовісний пасажирський трамвайний вагон, який випускався у Східній Німеччині (НДР) у 1950-х роках підприємством VEB Waggonbau Gotha (завод у місті Гота). Абревіатура розшифровується як Vereinigung Volkseigener Betriebe Lokomotiv- und Waggonbau (LOWA), де ET означає електромоторний вагон (Elektrotriebwagen), а 54 — рік початку проектування або випуску (1954).

Моделі LOWA ET54 активно імпортувалися до Радянського Союзу для оновлення систем електротранспорту у повоєнний період.

Двовісний вагон з кузовом вагонного (вагоноводного) типу. Зазвичай експлуатувався у зчіпці з безмоторними причіпними вагонами серії LOWA EB54. Вони працювала у Львові з 1955 по 1972 роки (зокрема, у Трамвайному депо №1), а також у Вінниці, Сімферополі та деяких інших містах. Вони прослужили приблизно до кінця 1960-х — початку 1970-х років, після чого були замінені на сучасніші вагони Gotha та Tatra.

Gotha T57 — двовісний трамвайний вагон для двостороннього руху, який виготовлявся підприємством «VEB Waggonbau Gotha» в місті Гота (Німецька Демократична Республіка). Конструкцію вагона було розроблено на основі вагона LOWA ET54. Випускався у 1957-1961 рр.

Оскільки в СРСР трамваї на вузьку колію не виготовлялися, то вагони закуповувалися для трамвайних господарств із шириною колії 1000 мм, зокрема для Львова, Вінниці, Житомира, Євпаторії, Миколаєва, Сімферополя та Кишинева.

Перші нові 30 вагонів оновленої моделі надійшли до Львова. Пізніше у Львові стали використовувати вживані трамваї з Кишинева та Сімферополя. Нові вагони були значно більшими від LOWA ET54, а для водія облаштовано окрему кабіну, салон мав опалення, дермантинові сидіння, систему гучномовців та аварійні елементи гальмування.

Вагони Gotha T57 призначалися для вузькоколійних систем із шириною колії 1000 мм без розворотних кілець, тому ці вагони мали дві кабіни — в головній і хвостовій частині кузова і по дві пари розсувних дверей із електричним приводом на обох кінцях кузова. Окрім роботи в одиночному режимі ці вагони могли працювати у режимі поїзда із одним або двома причіпними безмоторними вагонами Gotha B57.

У Львові службовий вагон на базі Gotha T57 працював до 2008 р.

З 1959 року було припинено рух проспектом Свободи і площею Міцкевича для їх вивільнення під тролейбусний рух. Натомість була прокладена об'їзна ділянка біля Театру ляльок. У зв'язку із прокладанням тролейбусних маршрутів було також припинено рух трамваїв такими лініями: на Богданівку (1953), вулицею Пантелеймона Куліша (1959), вулицями Зеленою, Дніпровською і Левицького (1963). У 1952—1953 роках лінію від Жовківської рогатки було продовжено до трамвайного депо № 2 (до м'ясокомбінату).

Gotha T59 — двовісний трамвайний вагон для одностороннього руху, який виготовлявся у Німецькій Демократичній Республіці у 1959–1961 роках. Є односторонньою модифікацією трамвайного вагону Gotha T57.

На відміну від трамвайного вагона Gotha T57, вагони Gotha T59 мають двоє зсувних двостулкових дверей з правої сторони кузова. Як і вагони попередньої моделі, моторні трамвайні вагони Gotha T59 могли працювати в режимі поїзда із одним або двома причіпними безмоторними вагонами Gotha B59. Моторні вагони Gotha T59 також могли працювати в режимі поїзда із причепами старшої моделі Gotha В57 і пізніших моделей, наприклад Gotha B2-62.

В Україні вагони цієї моделі працювали як у містах із вузькою шириною колії — Львові, Вінниці, Житомирі, Євпаторії та Миколаєві (у 1969 році у зв'язку із «перешивкою» вузької колії на широку вагони передані у Житомир та Вінницю), так і в містах із широкою колією — Дніпропетровську, Донецьку та Кривому Розі.

Всі вагони цієї моделі були виведені із пасажирської експлуатації у Львові у 1981 р.

У 2014 році електрозварювальний вагон Gotha T59 у Львові отримав статус музейного експоната.

У 1966—1967 роках надійшла оновлена партія вагонів моделі Gotha G-4-61, які мали три секції. Всі були червоного кольору з синьою смугою під вікнами. Бортові номери мали лише передні та задні секції трамваїв, середні були без номерів. Використана у Gotha G-4-61 схема побудови багатосекційних зчленованих вагонів на неповоротних візках успішно використовують і понині. Наприклад, їх використовують українські трамваї «Електрони». Біля задніх дверей було окреме місце кондуктора з підігрівом. У разі знеструмлення контактної мережі освітлення та керування дверима здійснювали від акумуляторної батареї. Німецькі трамваї «Gotha G4-61» експлуатувалися до повного їх списання на маршруті № 4 (Свєнціцького — Торф'яна) до 1988 року.

У зв'язку із неможливістю використання нових односторонніх вагонів (не розрахованих на «човниковий рух») на деяких ділянках (там, де не було розворотних кілець), Дирекція львівського трамвая була змушена закрити лінії на Високий замок (маршрут № 12) та у верхній частині вулиці Івана Франка (маршрут № 10).

10 січня 1972 року на вулиці Городоцькій, поблизу цирку, переповнений вагон трамвая зійшов із рейок, внаслідок чого загинули тринадцятеро людей, що стояли на зупинці-острівці. Після аварії зупинки-острівці (безпосередньо біля колії) посеред проїжджої частини, які були виділені бордюром і гарантували безпеку пасажирам, ліквідували, а також обмежили швидкість руху вагонів на спусках.

У 1970-х роках було прийнято рішення про поступовий перехід Львова на експлуатацію трамвайних вагонів чеського виробництва. Відповідно на території трамвайного депо № 2 почали спорудження нового цеху для проведення їхнього огляду – профілакторію. В ньому також розмістилися також інші служби депо.

У 1972—1988 роках місто отримало велику кількість нових чехословацьких вагонів Tatra T4SU та Tatra KT4SU. Вагони були спроєктовані таким чином, що дозволяло її зчіплювати по два вагони, така зчіпка має назву система багатьох одиниць.

У 1976 році до Львова надійшла видозмінена модель Tatra KT4SU. (Kloubovy Tramvaj 4) — зчленований трамвай з чотирма осями. Кузов складається з двох частин, які поворотно з'єднані шарніром під підлогою і на даху. Кожна секція розташована на своєму візку, що гарантує взаємний поворот секцій кузова й оптимальний проїзд кривої. Жовто-червоні Tatra KT4SU мають панорамні вікна та прямокутні форми. У вагоні четверо чотиристулкових дверей. Вентиляцію пасажирського салону забезпечують чотири люки та кватирки. У кабіні водія з'явилися калорифери, сидіння з регулюванням висоти й амортизацією та автоматичні системи педального керування

1978 р. Відкриття Львівського трамвайно-тролейбусного ремонтного заводу (він розташувався на вулиці Городницькій), який здійснював не лише ремонт трамваїв і тролейбусів для Львова, але й ремонтував вузькоколійні трамваї для Вінниці, Калінінграда, Житомира. Одночасно із його відкриттям у 1978 році, було закрито вагоноремонтні майстерні в найстарішому львівському депо. Почалися роботи з перепрофілювання депо № 2 під обслуговування чеських трамваїв.

Його почали використовувати як службове для вагонів служби колії, тут же розмістився центральний склад підприємства. На жаль, економічна криза «вбила» цей завод в середині 1990-х років. Останні тролейбуси тут ремонтували у 1997 році для Тернополя.

Протягом 1980—1988 років до Львова надійшло 145 нових вагонів.

У 1988 році збудовано невелику ділянку по вулиці Анатолія Вахнянина у продовження гілки по вулиці Мечникова та відкрито трамвайне кільце на Погулянці. Наприкінці 1988 року на балансі двох трамвайних депо налічувалося 227 пасажирських вагонів Tatra T4SU та Tatra KT4SU.

1894 р. Перпші трамваї. Вулиці Гетьманська й Карла Людвіга

Славнозвісний трамвай №12 на Високий Замок.

1910 р. Відкриття лінії на Високий замок

6 серпня 1910 р. Кінцева трамвайного маршруту UL на Високому Замку. Трамвайний вагон «Sanok» № 142.

1939 р.

1930-і рр. Кінцева трамваю №4 на Високому Замку

1941-1944 рр. Adolf Hitler Ring (пр. Свободи)

Площа ринок. На фото зображено трамвай №7, який з липня 1940 року курсував з вулиці Енгельса (Коновальця) до центру міста.

1946 р., вул. Сталіна (тепер С. Бандери)

1946/47 рр. Трамвайне депо № 2. Вул. Промислова, 39

1950-і роки.

1950-і рр., пл. Рози Люксембург (пл. Катедральна)

1955 р. Вул. Енгельса. LOWA ET54.

1955 р. Трамвайне депо №1. LOWA ET54.

1955 р. Трамвайне депо №1. Трамвай LOWA ET54.

1956 р. Трамвай № 2. Вул. Ф.Енгельса (вул. Є. Коновальця)

1950-і рр. Трамвай № 2. Вул. Ф.Енгельса (вул. Є. Коновальця)

1957 р. LOWA ET54.

1950-і рр. Площа Ринок

Кінець 1950-х рр., перехрестя Коперника і Стефаника.

1950-і роки. Вокзал

1960 р. Вул. Івана Черняховського. LOWA ET54.

Світлина початку 1960-х років. Трамвайна зупинка-острівець, на якій трапилася аварія 1972 р.

1961 р. Вокзал

1961 р. Площа Галицька

1961 р. Площа Ринок. Трамвай LOWA ET54.

1963 р., вул. Руська. Прохолода цієї вулиці завжди вабила мешканців у спекотні дні. Але справжньою родзинкою вулиці були рейки трамваю, що перетинались і йшли паралельно. Так було не завжди. Від осені 1894 р., коли по вулиці пустили трамвай, у найвужчому місці , де не могли вільно роз'їхатись зустрічні вагони, дві колії переходили в одну. Це вимагало перемикання стрілок. На початку 1950-х, коли з головного проспекту прибрали трамвайні колії, вулиця отримала такі дві паралельні колії, що завжди дивували туристів. Стрілок вони не вимагали, то ж служили довго, аж до 2010 року, часу, коли на площі Ринок почались великі переміни. До слова, такий тип колії існував у Львові ще на одній вулиці, але також зник на 10 років раніше , при її реконструкції (ФБ, Гриць Совків).

1964 р. Площа Ринок. Трамвай LOWA ET54.

1965 р. Трамвайне депо №1. LOWA ET54.

1965 р. Вул. Леніна. LOWA ET54.

1966 р. Площа Радянська

1967 р. Львівські трамваї на площі 300-річчя Возз'єднання.

1967 р. Площа Ринок

1967 р. Вул. Підвальна

1967 р. Трамвайне депо №1. Трамвай LOWA ET54.

1967 р. Вул. І. Франка

1968 р. Вул. Миру. Трамвай LOWA ET54.

1968 р. Площа Митна

1960-і рр. Кінцева на вул. Шевченка.

1960-і рр. Вул. Кривоноса. Кінцева трамвайного маршруту №12 біля підніжжя гори Високий Замок.

1960-і рр. Трамвай на маршруті №12 на Високий Замок.

Кінець 1960-х рр. Трамвай маршруту № 12 («Sanok» № 94) рухається по вул. Радянській (Винниченка) в сторону центру.

Кінець 1960-х рр. Трамвай маршруту № 12 повертає із вул. Радянської (Винниченка) на вул. Лисенка. В кадр потрапив перехід двоколійної ділянки в одноколійну на початку вул. Лисенка.

1960-ті рр. Трамваї маршруту № 12 на вул. Радянській (Винниченка) біля Порохової вежі.

1960-ті рр. Трамвайний вагон «Sanok» № 113 спускається по вулиці Івана Франка. Приблизно в цьому місті подібний вагон перекинувся при проходженні кривої. Фото із колекції Ігоря Плотка

1960-ті рр. Площа Галицька

1960-ті рр. Площа Митна

1960-ті рр.Вул. І. Франка

Львів кінця 1960-х - початку 1970-х років. На футбол, по вул. Дзержинського.

1969-1970 рр. Маршрут 12 йде в сторону старого Трампарку

1971 р. Вул. Шеченка. Трамвай LOWA ET54.

Поч.1970-их рр., вул. Леніна

Поч.1970-х рр. Перші Чехословацькі трамваї Татра-Т4СУ в депо на Городоцькій

Поч.1970-х рр. Вул. Леніна (Личаківська)

1970 р. Трамваї на площі Радянській (сучасна площа Митна) )

1970 р. Площа Ринок

1970 р. Поворот на вул. Коперника

1970 р. Вул. 1-го Травня (Городоцька)

1971 р., кадр з фільму “Старики-розбійники”. Площа Ринок.

1971 р. Привокзальна
1971 р. Трисекційний трамвай «Gotha G4-61» на кінцевій «вул. Леніна». Автор фото – Гаральд Нейзе (Фотографії старого Львова, 2022).

1971 р. Зупинка "Ляльковий театр", наступна "Підвальна"..
1971 р. Вул. Шевченка .
1971 р., вул. 1-го Травня (Городоцька).

1971 р. Вул.Мечнікова. Lowa ET54/EB54 - доволі рідкісний у Львові трамвай . Він був призначений для роботи у двосторонньому(реверсному) режимі на лініях ,де немає розворотного кола. Вагон мав дві кабіни і двері з двох сторін .

1972 р. Вул. Підвальна.

1972 р. Вул. Підвальна

1974 р. Площа Митна. Трамвай GothaT57. Саме цей вагон намотав на свої колеса майже 1 млн км по вулицях міста, аж коли його у 1981 році списали.

1975 р. Біля театру ім. М. Заньковецької

1975 р. Пл. Ринок. Директор Львівської кондитерської фабрики "Світоч" Валентина Наумова та її донька Ольга (ФБ, Гриць Совків)

1976 р.Трамвай № 2. Вул. Підвальна

1976 р. Вул. Підвальна

1976 р. Площа Галицька

1977 р., листопад. Вул. Підвальна

1977 р. Перший у Львові трамвайний вагон «Tatra KT4SU» № 1 (із 1980 р. № 1001) на маршруті № 2 вул. Леніна – вул. Енгельса. Автор фото – Ааре Оландер

1977 р. Вул. Мечнікова

1977 р. Депо на вул.Городоцькій

1978 р. Трамваї на вулиці Підвальній. Німецькі GothaT57.

1978 р. Автор фото – Ханс Орлеманс. Трамвайний поїзд із вагонів GothaT57. № 472 і 572, який потрапив у аварію 10 січня 1972 р. Був відновлений і експлуатувався до кінця 1983 року.

1979 р. Вул. Підвальна

1979 р. Площа Галицька

Кінець 1970-х рр. Площа Галицька .
1980 р. Площа Галицька
1981 р. Вул. Підвальна
1981 р. Вул. Підвальна
1985 р., пл. 300-річчя Возз'єднання (пл. Я. Осмомисла)
1985 р. Трамвай № 2. Перехрестя Пушкіна(ген.Чупринки), Котляревського, Київська.
Липень 1985 р., вул. Підвальна.
1988 р. (приблизно). Кільце на вокзалі
1989 р. Вул. Підвальна
1980-ті рр. Вул. 1-го Травня (Городоцька).

1980-ті рр. Перехреся Шевченка і Городоцької. Трамвай завдовжки 36 метрів.

Трамвайний вагон Gotha T59 № 002 під час «Параду трамваїв» у Львові 24 серпня 2014 року

* Фотографії Старого Львова