Андрій Байцар: Українські різдвяні листівки поч. 1900-х рр. Ярослав Пстрак.

понеділок, 9 січня 2017 р.

Українські різдвяні листівки поч. 1900-х рр. Ярослав Пстрак.

Першу українську різдвяну листівку намалював Ілля Рєпін.

1898 р. російська Община Святої Євгенії за акварельними малюнками відомих художників видала серію різдвяних листівок з 10 штук накладом у 10 тис. примірників.

Серед них художником Іллею Рєпіним була підготовлена поштівка «Запорожець», яку, напевно, слід вважати першою «українською» різдвяною листівкою.

Щоправда, у сучасному розумінні її важко назвати різдвяною, оскільки на ній відсутні будь-які ознаки святкової картки. Тут зображений запорізький козак з люлькою, а майже 2/3 частини залишено для написання привітання.

Українські видавницта довоєнного часу із поліграфічною продукцією у Львові: “Видавництво артистичних карток Григорія Гануляка”, книгарня «Рідна школа», громадська організація «Комітет допомоги вдовам і сиротам священиків у Львові», “Союзний базар”, “Русалка”, “Українська преса”, "Українське мистецтво " , "Зоря", "Відродження",“Тема”, "Нова хата"; у Перемишлі: «Народний базар»; у Коломиї: "Галицька накладня"; у Кракові: “Українське видавництво”; у Празі: “Видавництво Ю. Тищенка”. Окрему групу складають художні листівки, що вийшли накладом українських громадських організацій – Пласту, Основи, Українського педагогічного товариства та ін.

Ярослав Васильович Пстрак (24 березня 1878, смт Гвіздець, Коломийський район, Івано-Франківська область — 16 березня 1916, Харків) — український живописець і графік. У 1910-х роках твори Пстрака були популярні з кольорових репродукцій на листівках.

Ажіотажний попит на вітальні художні листівки, особливо різдвяної та великодньої тематики, що виник у середовищі галичан на початку 20 століття і став доброю традицією, залучив до поліграфічної справи найкращі тогочасні малярські таланти. На період зрілої творчості Пстрака припадає «золотий вік» українських листівок, чому, безперечно, прислужився і сам Ярослав. За його оригіналами лише впродовж 1912—1914 років львівський видавець Григорій Гануляк видрукував, за оцінками Михайла Забоченя, 120 поштових карток. Особливо великим тиражем розійшлася по західноукраїнських землях яскрава листівка з портретом Тараса Шевченка пензля Пстрака, випущена видавництвом «Русалка» до сторічного ювілею Кобзаря (1914 рік).

Різдвяне колядування стало темою творів Ярослава Пстрака «Колядники» ‎(1912 - 1913) та «З колядою» (1913). У першій зображено дорослих колядників, котрі у супроводі скрипаля співають обрядові пісні під стінами сільської хати. У другій — групу сільських дітей, котрі колядують під вікном убогої хатини. До святвечірньої тематики можна зарахувати «Святий вечір», «В ніч під Різдво» і «Йордан».