вівторок, 3 вересня 2019 р.

З історії Криму. Іслам у Криму


     У домонгольський період (VII XIII ст.) іслам у Причорномор’ї поширювався здебільшого внаслідок поступової ісламізації різних тюркських племен і народів. Першими мусульманство прийняли правителі Хазарії, що у VIII ст. запровадила свій протекторат над значною частиною Криму. Проте хазари головно залишались язичниками, а їхня знать і кагани, після тривалих вагань між ісламом, християнством та іудаїзмом, вибрали іудаїзм. Уже на початку IX ст., коли каган Обадій перейшов в іудейську віру, Хазарський каганат остаточно випав з ареалу ранньої мусульманської цивілізації. Новий імпульс тюрко-мусульманська культура Криму отримала в X XI ст. від половецько-кипчацьких кочових племен, що рухались від берегів Волги та Уралу у східноєвропейські, причорноморські степи, захоплюючи й північну частину півострова. В ХІІ-ХІІІ ст. у середовищі перших мусульман Криму створено першу пам’ятку кримськотатарської мови - словник «Кодекс Куманікус».
Розвиток ісламу в Криму пов’язаний з приходом монголо-татар 1223 р. Татари, що прийшли в Крим, були язичниками. Проте вже в другій пол. XIII ст. іслам у Криму почав поширюватися. У XIV ст., за часів хана Узбека (1312-1342), іслам набув статусу державної релігії Кримського ханства. Звернемо особливу увагу на обставини, що дають змогу зрозуміти значення ісламського чинника у кримськотатарській історії та культурі. Насамперед це доволі раннє (принаймні для європейського контексту) проникнення ісламу. По-друге, це наявність двох шляхів мусульманського впливу: з півдня і з півночі - із сельджуцької Туреччини і з Великого степу з його кочовими ордами та державними структурами, уламками стародавнього Тюркського каганату. По-третє - це традиційне співіснування у Криму різних релігій. Іслам у Криму ніколи не насаджували силою. Правителі Кримського ханства (Золотоординського улусу), а згодом і переважна маса населення прийняли його добровільно й не заважали своїм сусідам сповідувати християнську, іудейську чи будь-яку іншу віру, поклонятися вогню або язичницьким божествам.
Спочатку нова релігія поширювалася серед знаті і лише потім проникла в широкі верстви населення кочівників-скотарів. Іслам у Криму був сунітського спрямування і проник сюди із Малої Азії від турків-сельджуків.
Мусульманським центром у Криму в той час став Солхат. Уже в другій половині XIII ст. тут збудували перші мечеті. Одна з них, споруджена 1288 р., сьогодні є найстарішою мечеттю Криму.
У 1314 р. тут побудовано мечеть Узбека, а потім добудовано медресе (мусульманське духовне училище) та кілька мечетей і монастирів.
У Солхаті проживали духовні судді - кадії, учені-богослови, мулли, шейхи, тобто вищі релігійні ієрархи.
     Поступово адміністративний центр зі Старого Криму перенесли до Кирк-Єра, а потім до Бахчисарая. Услід за ними туди перемістили і релігійний центр, збудували мечеті, а також найбільше в той період духовне мусульманське училище - Зинджирли-медресе. 
    Зинджирли-медресе збудував 1500 р. кримський хан Менґлі І Ґерей. Медресе мало надати престижу вченості новій резиденції ханів - на противагу медресе хана Узбека в покинутому ними Солхаті. Це - найстаріша збережена будівля навчального закладу в Україні, єдине вціліле медресе Криму (околиці Бахчисарая, поряд із мавзолеєм Хаджі Ґерея).
До кінця XV ст. практично все тюркське населення півострова стало мусульманським. Цьому сприяло і те, що Кримське ханство потрапило в залежність від Османської імперії, де іслам відігравав важливу роль у всіх сферах життя. Відставати від метрополії було неможливо. У всіх кримських містах з XV до XVIII ст. будували численні мечеті. Серед них - мечеті Кебір Джамі у Сімферополі, Джума Джамі у Євпаторії, Тохтали Джамі, Хан Джамі у Бахчисараї, Аджи-бей у Судаку, Муфтій Джамі у Феодосії та багато інших. Тільки у Бахчисараї налічували 32 мечеті.
У Євпаторії збудували мусульманський монастир (Текіє дервішів) - єдиний з тих, що зберігся у Криму. Унікальну пам’ятку кримськотатарської архітектури датують XVI XVIII ст. Конкретних даних щодо часу спорудження монастиря не збереглося. Деякі історики вважають, що Текіє дервішів - одна з перших на території Криму культових споруд Османів. «Текіє дервіш» означає притулок дервішів (у перекладі з перської дервіш означає жебрак). Дервішество бере початок з Індії. Текіє монастир мандрівних мусульманських ченців.
На цей період у Криму запроваджують змішане духовно-адміністративне управління. Муфтій, глава духовного управління, перебував за державним рангом відразу після хана. Далі йшли кадії — духовні судді, що розглядали й цивільні справи.
ЛІТЕРАТУРА
Байцар Андрій. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. / А. Л. Байцар; Львів. нац. ун-т імені І. Франка. — Львів. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. — 224 с.
Байцар Андрій. Географія Криму : навч.-метод. посібник / А. Л. Байцар. - Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2017. - 358 с.  
Зинджирли-медресе збудував 1500 р. кримський хан Менґлі І Ґерей.

Немає коментарів:

Дописати коментар