У домонгольський період (VII XIII ст.) іслам у Причорномор’ї поширювався
здебільшого внаслідок поступової ісламізації різних тюркських племен і народів.
Першими мусульманство прийняли правителі Хазарії, що у VIII ст. запровадила
свій протекторат над значною частиною Криму. Проте хазари головно залишались
язичниками, а їхня знать і кагани, після тривалих вагань між ісламом,
християнством та іудаїзмом, вибрали іудаїзм. Уже на початку IX ст., коли каган
Обадій перейшов в іудейську віру, Хазарський каганат остаточно випав з ареалу
ранньої мусульманської цивілізації. Новий імпульс тюрко-мусульманська культура
Криму отримала в X XI ст. від половецько-кипчацьких кочових племен, що рухались
від берегів Волги та Уралу у східноєвропейські, причорноморські степи, захоплюючи
й північну частину півострова. В ХІІ-ХІІІ ст. у середовищі перших мусульман
Криму створено першу пам’ятку кримськотатарської мови - словник «Кодекс
Куманікус».
Розвиток ісламу в Криму пов’язаний з приходом
монголо-татар 1223 р. Татари, що прийшли в Крим, були язичниками. Проте вже в
другій пол. XIII ст. іслам у Криму почав поширюватися. У XIV ст., за часів хана
Узбека (1312-1342), іслам набув статусу державної релігії Кримського ханства.
Звернемо особливу увагу на обставини, що дають змогу зрозуміти значення
ісламського чинника у кримськотатарській історії та культурі. Насамперед це
доволі раннє (принаймні для європейського контексту) проникнення ісламу. По-друге,
це наявність двох шляхів мусульманського впливу: з півдня і з півночі - із
сельджуцької Туреччини і з Великого степу з його кочовими ордами та державними
структурами, уламками стародавнього Тюркського каганату. По-третє - це
традиційне співіснування у Криму різних релігій. Іслам у Криму ніколи не
насаджували силою. Правителі Кримського ханства (Золотоординського улусу), а
згодом і переважна маса населення прийняли його добровільно й не заважали своїм
сусідам сповідувати християнську, іудейську чи будь-яку іншу віру, поклонятися
вогню або язичницьким божествам.
Спочатку нова релігія поширювалася серед знаті і лише
потім проникла в широкі верстви населення кочівників-скотарів. Іслам у Криму
був сунітського спрямування і проник сюди із Малої Азії від турків-сельджуків.
Мусульманським центром у Криму в той час став Солхат.
Уже в другій половині XIII ст. тут збудували перші мечеті. Одна з них,
споруджена 1288 р., сьогодні є найстарішою мечеттю Криму.
У 1314 р. тут побудовано мечеть Узбека, а потім
добудовано медресе (мусульманське духовне училище) та кілька мечетей і
монастирів.
У Солхаті проживали духовні судді - кадії,
учені-богослови, мулли, шейхи, тобто вищі релігійні ієрархи.
Поступово адміністративний центр зі Старого Криму перенесли до Кирк-Єра, а
потім до Бахчисарая. Услід за ними туди перемістили і релігійний центр,
збудували мечеті, а також найбільше в той період духовне мусульманське училище
- Зинджирли-медресе.
Зинджирли-медресе збудував 1500 р. кримський хан Менґлі І
Ґерей. Медресе мало надати престижу вченості новій резиденції ханів - на
противагу медресе хана Узбека в покинутому ними Солхаті. Це - найстаріша
збережена будівля навчального закладу в Україні, єдине вціліле медресе Криму
(околиці Бахчисарая, поряд із мавзолеєм Хаджі Ґерея).
До кінця XV ст. практично все тюркське населення
півострова стало мусульманським. Цьому сприяло і те, що Кримське ханство
потрапило в залежність від Османської імперії, де іслам відігравав важливу роль
у всіх сферах життя. Відставати від метрополії було неможливо. У всіх кримських
містах з XV до XVIII ст. будували численні мечеті. Серед них - мечеті Кебір
Джамі у Сімферополі, Джума Джамі у Євпаторії, Тохтали Джамі, Хан Джамі у
Бахчисараї, Аджи-бей у Судаку, Муфтій Джамі у Феодосії та багато інших. Тільки
у Бахчисараї налічували 32 мечеті.
У Євпаторії збудували мусульманський монастир (Текіє
дервішів) - єдиний з тих, що зберігся у Криму. Унікальну пам’ятку
кримськотатарської архітектури датують XVI XVIII ст. Конкретних даних щодо часу
спорудження монастиря не збереглося. Деякі історики вважають, що Текіє дервішів
- одна з перших на території Криму культових споруд Османів. «Текіє дервіш»
означає притулок дервішів (у перекладі з перської дервіш означає жебрак).
Дервішество бере початок з Індії. Текіє монастир мандрівних мусульманських
ченців.
На цей період у Криму запроваджують змішане духовно-адміністративне
управління. Муфтій, глава духовного управління, перебував за державним рангом
відразу після хана. Далі йшли кадії — духовні судді, що розглядали й цивільні
справи.
ЛІТЕРАТУРА
Байцар Андрій. Крим. Нариси історичної,
природничої і суспільної географії: навч. посіб. / А. Л. Байцар; Львів. нац.
ун-т імені І. Франка. — Львів. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка,
2007. — 224 с.
Байцар Андрій. Географія Криму :
навч.-метод. посібник / А. Л. Байцар. - Львів : ЛНУ імені Івана Франка,
2017. - 358 с. Зинджирли-медресе збудував 1500 р. кримський хан Менґлі І Ґерей.
Немає коментарів:
Дописати коментар