вівторок, 22 серпня 2023 р.

Винниківчани. 1940-і рр.

 

На фото: Йосиф Стефанишин, пані Гена Петрівська (винниківська аптекарка), перша з кінця - Гелена Зегельбах. З архіву п. Дани Зегельбах.

Йосиф СТЕФАНИШИН - учасник визвольних змагань у Другій світовій. Освічена людина, як на ті часи, казали що закінчив Варшавську політехніку, був за фахом інженером - електриком, ще навчався у консерваторії грі на акордеоні. Але, замість інструменту довелось у руки взяти зброю. По завершенні війни, як і багато наших хлопців, довгенько не виходив з лісу. Після віроломного сталінського указу про те, що всім, хто повернеться, буде збережене життя і вони зможуть зажити мирно у сім'ях. Прийшов додому, до батьків, замельдувався. Згодом його запросили на роботу на тютюнову фабрику для налагодження електрогосподарства. Та тільки завершили, як Йосифа відразу заарештували та відправили етапом. Взяв в дорогу перше необхідне і акордеон. Казали, що за цей інструмент його в дорозі і убили. Де спочиває не знаю, хоча, колись давно, мій батько називав населений пункт в росії. Так було зруйноване життя Йосифа, його батьків та нареченої - моєї тітки Гелени. І не тільки (зі спогадів винничанки п. Дани Зегельбах).

Винниківчанка. 1944 р.

 Фото 14 лютого 1944 р. Винниківчанка Гелена Загельбах  23.07.19 23 р. н. (по другому чоловікові (учаснику визвольних змагань Івану Патрайку) Патрайко).

субота, 19 серпня 2023 р.

Перша друкована карта. 1472 р. Гюнтер Цайнер

 Гюнтер Цайнер (Günther Zainer;1430 - 1478) - один з перших німецьких друкарів. Родом зі Страсбурга. З 1468 р. до своєї смерті працював в Аугсбургу. Він видав близько 80 видань, включаючи 2 німецькі видання Біблії та перший друкований календар. У 1472 р. надрукував «Етимологію» Ісідора Севільського. В книзі було опубліковано найдавніший друкований зразок класичної карти T-O. Вона ілюструє першу сторінку глави XIV «Етимології» Ісидора Севільський (на ньому материки показані як володіння синів Ноя: Сима, Яфета і Хама).

Карта Т-О або Orbis terrae (лат. куля Землі). Це тип середньовічної карти світу, на якій світ зображений у вигляді колеса, згідно з поглядами Ісидора Севільського та Беата Льєбанського. Світ поділяється на три частини — Європа, Африка та Азія, причому остання приблизно дорівнює за величиною двом іншим. Європу від Африки відокремлює Середземне море, Африку від Азії — Червоне море або річка Ніл, Європу від Азії — Егейське море, Босфор або річки Тигр та Євфрат. У сукупності всі ці водойми утворюють літеру Т. Звідси друга назва цього типу карти — карта Т-О (О — світовий океан, що огинає ойкумену). У центрі такої карти, як правило, містилися Свята земля та Єрусалим — «пуп Землі» (ombilicum mundi) і арена найбільших подій світової історії, описаних в Біблії.

Карти Т-О відображали старозавітну традицію про тричастинний поділ світу між синами Ноя — Симом, Хамом і Яфетом. Вперше така карта (Беатова карта) була створена приблизно в 780 р. іспанським монахом Беатом Льєбанським в Кантабрії, на півночі сучасної Іспанії. Це була ілюстрація до 12-томного видання «Коментарі до Апокаліпсиса» на основі схеми, представленої в Ісидора Севільського, архієпископа Севільї, у книзі «Етимологія» на початку VII ст.

 


пʼятниця, 18 серпня 2023 р.

"Україна", "Галичина" та "Лодомерія" на американській карті Польщі. 1811 р.

 

 1811 р. Американська карта Польщі. Меттью Кері (Matthew Carey). Карта «POLAND, Shewing the Claims of Russia, Prussia & Austria, until the late Depredations, the extent of which cannot as yet be ascertained».На карті зображені українські історико-географічні землі: Галичина, Лодомерія, Червона Русь, Podolіа (Поділля), Volhyniа (Волинь) і Ukrain (Україна) - Правобережна Наддніпрянщина.


четвер, 17 серпня 2023 р.

«Bohemia Rose» (алегорична, фітоморфна карта ).1677 р. Крістоф Веттер та Вольфганг Кіліан

 

Алегорична карта – це географічна карта на якій за допомогою алегорії зображаються ті чи інші географічні об’єкти (континенти, частини світу, держави, регіони, міста і т. д.). Алегорія (дав.-гр. λληγορία іносказання або приповідь утілення двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями та характерними ознаками приховуваного.

Фітоморфна карта - це алегорична карта на якій географічні об’єкти уподібнюються до рослини.

Алегорична, фітоморфна карта «Bohemia Rose» (Троянда Богемії). Карту склав сілезький картограф Крістоф Веттер (Christoph Vetter; 1575-1650), а вигравірував на міді Вольфганг Кіліан (Wolfgang Kilian) у 1668 р. Карта була включена до «Epitome historica rerum bohemicarum» (1677) Богуслава Бальбіна, національної історії та географії Богемія від античності до наших днів.

Ця карта створена для Леопольда I (1640-1705), імператора Священної Римської імперії. Леопольд був обраний імператором Священної Римської імперії в 1658 р. (титул «імператор»  був у його родині Габсбургів протягом століть). Однак, усвідомлюючи зростаючу слабкість цієї інституції. Леопольд натомість спрямував свою політичну енергію на консолідацію своїх австрійських, угорських і богемських династичних територій. Відень мав стати центром цієї нової імперії, яка згодом перетворилася на подвійну монархію Австро-Угорщини. Карті надано власний девіз Леопольда «Iustitia et Pietatae» (Справедливістю та благочестям), а богемські володіння імператора представлені у вигляді троянди, що виростає з родючого ґрунту імперії та укоріненою у самому її центрі. На цій карті показано Прагу в центрі, а листя квітки, що представляє Баварію, Австрію, Моравію, Сілезію та стебло, що веде вниз до родючої землі Відня – політичного центру Габсбургів. Пелюстки поділяються на 18 адміністративних одиниць Богемії, включаючи саму Прагу. Над текстом написано: «У Богемських лісах виросла граційна троянда, а поряд з нею стоїть охоронець лев».

Троянда була популярним регіональним символом у Південній Богемії. Емблемою роду Розенберг (Розмберк) була троянда з п'ятьма пелюстками. Родина правила цією територією понад двісті років. Вони були відомі як «Майстри троянди». Багато місцевого населення прийняли троянду як символ, а «Фестивалі п’ятипелюсткової троянди» відзначаються й сьогодні.