Йосиф СТЕФАНИШИН - учасник визвольних змагань у Другій світовій. Освічена людина, як на ті часи, казали що закінчив Варшавську політехніку, був за фахом інженером - електриком, ще навчався у консерваторії грі на акордеоні. Але, замість інструменту довелось у руки взяти зброю. По завершенні війни, як і багато наших хлопців, довгенько не виходив з лісу. Після віроломного сталінського указу про те, що всім, хто повернеться, буде збережене життя і вони зможуть зажити мирно у сім'ях. Прийшов додому, до батьків, замельдувався. Згодом його запросили на роботу на тютюнову фабрику для налагодження електрогосподарства. Та тільки завершили, як Йосифа відразу заарештували та відправили етапом. Взяв в дорогу перше необхідне і акордеон. Казали, що за цей інструмент його в дорозі і убили. Де спочиває не знаю, хоча, колись давно, мій батько називав населений пункт в росії. Так було зруйноване життя Йосифа, його батьків та нареченої - моєї тітки Гелени. І не тільки (зі спогадів винничанки п. Дани Зегельбах).
Немає коментарів:
Дописати коментар