1930-ті рр. Ресторація К. Достала у Винниках

1930-ті рр. — ресторація К. Достала (початок сьогоднішньої вул. Крушельницької, ліва сторона, між будинком, що межує з Рукавичкою й аптечним складом). Світлина з FB Гриць Совків.

 

Винниківчани. 1930-ті рр. Родина українських патріотів Возьних

 

1938 р. Я. Возьний на святі крилошанства о. Г. Гірняка (з архіву О. Булича)

1930-ті рр.. Ярослав Возьний (стоїть праворуч від брата Володимира) разом із батьками: Яковом та Стефанією (з архіву О. Булича)

1930-ті рр.. Ярослав Возьний (з архіву О. Булича)

Ярослав Якович Возьний — націоналіст, секретар винниківської філії товариства "Просвіта". 26 червня 1941 року був розстріляний НКВС у львівській тюрмі "на Лонцького".

Будучи студентом-юристом, він провадив активну громадську та просвітню діяльність у Винниках. Неодноразово мав доповіді на виховні та ідеологічні теми для близько 90-та людей, навчив читати й писати 18 дорослих винниківчан на курсі для неписьменних. Завжди підкреслював важливу роль освіти.

З приходом радянської влади потрапив під пильне око спецслужб, а однієї ночі за ним таки приїхало каральне НКВС. До в'язниці потрапив за статтею 54-10-11 КК УРСР, тобто за "антирадянську діяльність", а саме за антирадянську пропаганду та агітацію і за участь в контрреволюційних організаціях. Був вбитий під час масових розстрілів політв'язнів у в'язницях Львова у віці 27-ми років. Місце поховання невідоме. Кримінальної справи не збереглося.

 Володимир Якович Возьний (13.12.1910 р. Новосілка —  1948 р. Винники). Мешканець м. Винники, учасник ОУН-УПА, член виділу товариства "Просвіта" у Винниках (за матеріалами Остапа Булича).

Пам'ять Ярослава Возьного та Володимира Возьного є вшанована сквером родини Возьних у Винниках (за матеріалами О. Булича). 

 

Україна - Країна Козаків, а теперішня Росія - Московія. 1721 р. Джон Сенекс

З історії.  На картах назви «Ukraine» (Україна) та «Cosaques» (Козаки) появляються одночасно. Перша відома карта з такими написами відноситься до 1572 р.  Нікола Сансон (батько Гійома Сансона) є першим європейським картографом, який на карті 1641 р. ототожнив Україну з Козаками  Vcraіna o Paese de Cosacchі (Україна або Країна Козаків). А Гійом Сансон вже на карті 1672 р.  «Les Estats dela Couronne de Pologne, subdivises en leurs Palatinats, qui comprennent Le Royaume de Pologne, Le Grand Duche de Lithuanie, Le Duches de Prusse, Mazovie, Samogitie, Les Provinces de Volhynie, et de Podolie, ou est compris L’Ukraine ou Pays des Cosaques» (Землі Корони Польської, розділені на воєводства, які охоплюють Королівство Польське, Велике Князівство Литовське, князівства Пруссія, Мазовецьке, Самоготія, Провінції Волинь і Поділля входять в Україну або в Країну Козаків) позначив на картуші (назві мапи) Україну саме як «Країна (земля) Козаків».

На карті 1672 р. Гійома Сансона та Юбера Жайо «LE ROYAUME DE HONGRIE..» ([Карта] королівства Угорщина...) Центральне Правобережжя та Лівобережжя назване Україною, або Країною Козаків (Vkraine ou Pays des Cosaques). На карті 1684 р. італійського географа й картографа Джакомо Кантеллі да Віньола (Giacomo Cantelli da Vignola; 1643-1695) Середня Наддніпрянщина вже показана як Vkraina o Paese de Cosacchi di Zaporowa (Україна або Країна Козаків Запорозьких), а на схід від неї вказана «Україна або Країна Козаків Донських, залежних від Московії» (Vkraina ouero Paese de Cosacchi Tanaiti Soggetti al Moscouita).

Отже, починаючи з карт Нікола Сансона (1641 р.) і аж до кінця XIX ст. Україна ототожнюється з козаками, як держава або країна козаків.Надалі відбулася ситуативна трансформація географічного позначення цього регіону просто словами “Cosaques” (Козаки), або “Cosaques Zaporoski” (Козаки Запорозькі). Хоча ці терміни (“Cosaques”, “Cosaques Zaporoski”) існували на картах протягом XVI-XIX ст.

Існує величезний масив картографічного матеріалу з терміном «Україна», і саме це, власне, забезпечило популяризацію імені України – саме руками Боплана, Сансона та інших видатних європейських географів-картографів.

Карти України 1640-х рр. Г. Боплана – це перші твори західноєвропейської картографії, присвячені спеціально Україні; на них назву «Україна» вперше вжито для означення всієї української території "від Московії до Трансільванії". Вони мали великий вплив на розвиток західноєвропейської картографії у другій половині ХУІІ-ХУШ ст. та утвердження назви "Україна" не тільки на картах Польщі та Московської держави, які в ті часи володіли певними частинами українських земель. З цього часу Україна у свідомості європейців відклалася, як територія із чіткими межами, як окрема країна. Саме після карти Боплана Україна почала фігурувати на всіх європейських мапах.

Джон Сенекс (John Senex; 1678–1740), англійський картограф та гравер Він також був астрологом, геологом і географом королеви Великобританії Анни, редактором і продавцем антикварних карт і, що найважливіше, творцем карти світу кишенькового формату. Він володів бізнесом на Фліт-стріт у Лондоні, де продавав карти. Він народився в Ладлоу, графство Шропшир, а помер у Лондоні.

Основні картографічні праці:

·        «A New Map of Great Britain»  (Нова карта Великої Британії), бл. 1710 р.

·        «Atlas»  (20 карт видано без назв), 1711 р.

·        «Map of Ireland» (Карта Ірландії), 1712 р.

·        «The English Atlas» (Англійський атлас), 1714 р.

·        «An Actual Survey of all the Principal Roads of England and Wales» (Актуальний огляд усіх основних доріг Англії та Уельсу), 1719 р.

·        «A New General Atlas of the World»  (Новий загальний атлас світу), 1721 р.

1721 р. Карта “Moscovey in Europe from the latest Observations” (Московія...). Слобожанщина та Лівобережна Україна – напис Country of the Cosaques (Країна Козаків).

*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020.  640 с.

*Байцар Андрій. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ КАРТАХ. Монографія. Львів: ЗУКЦ, 2022.  328 с. 

*Байцар Андрій. НАЗВИ УКРАЇНИ АБО ЇЇ ЧАСТИН НА ГЕОГРАФІЧНИХ КАРТАХ (XII–XIX ст.) / Сучасні напрямки розвитку географії України: монографія / [за заг. редакцією проф. Лозинського Р. М. Львів, 2022. С. 29-91.

*Байцар Андрій. ГЕОГРАФІЯ ТА КАРТОГРАФІЯ УКРАЇНСЬКИХ ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ ЗЕМЕЛЬ (XII ст. – поч. XX ст.). Монографія. Львів-Винники, 2023. 295 с.