З НОВИМ РОКОМ! 1959 р.

ВИННИКИ. 1941 р. червень.

Світлина з FB Leopolitana i kresowiana

Гуцули. 1902 р. Северин Гобст

Малюнок Северина Обста з книги «W. Szuchiewicz. Huculszczyzna. T. I. Lwów 1902».

Володимир Осипович Шухевич (псевдонім і криптоніми — Шумило, В. Ш.; 15 березня 1849, Тишківці, Городенківський район, Івано-Франківська область — 10 квітня 1915, Львів) — український громадський діяч, етнограф, педагог і публіцист, дійсний член НТШ. Дід головного командира УПА генерала Романа Шухевича.

Карта Гуцульщини. 1902 р. Володимир Шухевич.

Карта з книги «W. Szuchiewicz. Huculszczyzna. T. I. Lwów 1902».

Володимир Осипович Шухевич (псевдонім і криптоніми — Шумило, В. Ш.; 15 березня 1849, Тишківці, Городенківський район, Івано-Франківська область — 10 квітня 1915, Львів) — український громадський діяч, етнограф, педагог і публіцист, дійсний член НТШ. Дід головного командира УПА генерала Романа Шухевича.

ВИННИКИ. Вулиця Львівська. Світлина поч. ХХ ст.

З історії театрального життя у Винниках при Народному домі

21 вересня 1924 р.  відкрито дім читальні «Просвіта».

У міжвоєнний період у Винниках при читальні «Просвіта» (1924-1939 рр.) діяв аматорсько-театральний гурток, яким керували (були членами т. зв. «управи») Володимир Гупка (голова), Філомена Москва (секретар), Василь Гнатовський (господарство і декорації), Степан Олексів (режисер). Членами гуртка були близько 50 винниківчан. Гурток мав свою бібліотеку, в якій налічувалося близько 300 п’єс. Бібліотека передплачувала 8 журналів і щоденників, в ній було 779 томів літератури. Також при  «Просвіті» діяв  хор та «дута і мандолінова орхестра». Хором керував Євстахій Шпаківський. 28-30 жовтня 1925 р. — виступ в Народному домі Українського наддніпрянського театру Ольги Міткевич. Вистави: «Циганка Аза», «Вій», «Пан Твардрвський».

«35-ліття чит. „Просвіти” у Винниках» (газета Діло №289 від 29.12.1932):

“Ювилейне свято і його прикрий епільоґ. Арештування. В неділю, 25, грудня ц. р. відбулося в Винниках прегарне свято з нагоди трицятьпятьлітя істнування тамошньої читальні „Просвіти”. На свято зложилися промова і привіти, а далі реферат про діяльність читальні і накінець хорова продукція і вистава “Наталки Полтавки”. Ціле свято робило дуже миле вражіння. Вступне слово виголосив о. декан Гірняк, парох Винник, реферат про трицятьпятьлітню діяльність читальні д-р Ярослав Левицький, а привіти складали від Головного Виділу „Просвіти” голова Т-ва д-р Іван Врик, від повітової львівської філії „Просвіти” дир. С. Маґаляс і накінець від філії  “Просвіти” на Львів місто п. П. Петрик. Промова, привіти і реферат мали наскрізь діловий культурно-освітний характер.

Одначе свято чомусь не подобалося комендантові місцевого постерунку поліції. Він ще в часі самого свята візвав делегатів зі Львова і стягнув з них ґенералія. В якій ціли? Пізніше при нагоді він заявляв, що зробив це тому, що промови і привіти мали політичний характер. Крім того він теж того самого дня заявив одному з львівських делегатів, що сам він мазур і по українськи слабо розуміє. Якже в такому випадку він міг зрозуміти промови? Якже міг у тих чистоосвітніх, фахових привітах та промовах дослухатись аж політичних енунціяцій це його тайна. Але тим мабуть справа не вичерпана. Бо ось у ночі з понеділка на вівторок (з 26 на 27 грудня) поліційна станиця в Винниках перевела цілу низку арештувань між тамошніми громадянами. Арештовані в Винниках такі громадяни: о. парох і декан Гірняк, адвокат д-р Щуровський, нотар. кандидат д-р Ярослав Левицький, д-р Врецьона (лікар), студенти Копач, Кульчицький і Домазар і міщанин Копач. Цікаво, чи ці арештування звязані теж з ювилеєм читальні?»

15-19 листопада 1933 р. — виступ в Народному домі Українського народного театру імені Івана Тобілевича зі Станіславова. Вистави та оперети: «Гра на замку», «Пепіна», «Королева кіна», «Бродвей», «Мотря».

11-12 листопада 1935 р. — виступ в Народному домі Українського народного театру імені Івана Тобілевича зі Станіславова. Вистави: «Дівча з Маслосоюзу» та «Гори говорять».

У післявоєнний період колишній дім читальні «Просвіта» виконував функції клубу. Тут деякий час знаходилася бібліотека для дорослих, діяли різноманітні гуртки й секції, зокрема і театральний гурток. 

2 грудня 2018 р. в Народному домі відбулася прем’єра музично-розважальної вистави «Тільки в нашім кабареті» (театр «Срібне коло», художній керівник Мирослава Сидор-Ружицька). Автор сценарію – Мирослава Сидор-Ружицька. Чарівними й неповторними були на сцені у своїх ролях Мирослава Сидор, Наталія Вінярська, Ігор Чобіток, Андрій Шніцар із своєю дружиною Мартою Шніцар, Назар Папіж зі своєю донькою Яриню Папіж, Марта Літовченко, Христина Дявіл, Христина Леськів, Богдан Дубік, Роман Опалевич.  

 *Байцар Андрій. Винники туристичні. Науково-краєзнавче видання. Винники: Друксервіс, 2016.  312 с.

*Байцар Андрій.  Історія Винник в особах. Науково-краєзнавче видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017.  180 с.

*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020.  640 с.

*Байцар Андрій. Природа та історія м. Винники й околиць. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020.  420 с.

 

2  грудня 2018 р. Прем’єра музично-розважальної вистави «Тільки в нашім кабареті» (театр «Срібне коло»).

Автобуси марки «Ursus AW» (курсували в 1930-их рр. з Винник до Львова)

1928 р. - 1941 р. — автостанція по теперішній вул. Галицькій (біля будинку  Винниківської міської ради; біля фабричних воріт).

1931 р. 10 серпня. Розклад руху автобусів з Винник до Личаківської рогатки

Восени 1931 р. автобусний парк Львова поповнився автобусами «Зауер» польського виробництва, що дозволило скоротити інтервали руху на автобусних маршрутах.  
1930-ті рр. — автостанція по теперішній вул. Галицькій (біля будинку теперішньої Винниківської міської ради; біля фабричних воріт).

20 вересня 1939 р. Німецькі солдати на Чортовій (Чатовій) скелі

9-20 вересня 1939 р. — проведення переговорів радянських військових з представниками німецького командування щодо способу зайняття Львова. Перемовини велися за півкілометра на схід від Винник,  на шосе на Золочів, між Винниками і Підберізцями (там був розміщений штаб Київського воєнного округу). Від німецької сторони був представник старшини і перекладач з Винник п. Теодор Мацьків, з радянської – двоє (комбриг Курочкін і полковником Петро Фотченков). Вимогами радянської сторони було негайно відступити від Львова.

Німецькі солдати на Чортовій скелі. 
Вид на Львів (Світлини з FB Leopolitana i kresowiana)

20 вересня 1939 р. Німці у Винниках

19-20 вересня 1939 р. — проведення переговорів радянських військових з представниками німецького командування щодо способу зайняття Львова. Перемовини велися за півкілометра на схід від Винник,  на шосе на Золочів, між Винниками і Підберізцями (там був розміщений штаб Київського воєнного округу). Від німецької сторони був представник старшини і перекладач з Винник п. Теодор Мацьків, з радянської – двоє (комбриг Курочкін і полковником Петро Фотченков). Вимогами радянської сторони було негайно відступити від Львова.

Німецький офіцер відпочиває. Світлина з FB Leopolitana i kresowiana