Парохи м. Винники: Дурбак Всеволод-Іван Теофілович (капелан дивізії "Галичина")

З 1946 р. по 1948 р.  парохом у Винниках був о. Дурбак Всеволод-Іван Теофілович (1910 р. н.). Отець Дурбак  — один із перших капеланів  українських військових формувань часів Другої світової війни. Був капеланом українського батальйону «Роланд», після розформування якого повернувся до Львова. Однак уже на початку 1942 р. на прохання майора Є. Побігущого  (командира українського Шутцманшафтс батальйону) митрополит А. Шептицький делегував його на посаду капелана цього батальйону. Пізніше о. Дурбак був полковим капеланом дивізіону зброї СС Добровольчої дивізії «Галичина». Після боїв під Бродами залишився в Україні, за завданням Проводу ОУН приєднався до Ініціативної групи о. Костельника і перейшов з греко-католицької в православну віру. Отець Костельник навіть пропонував його кандидатуру на священника Собору св. Юра у Львові.

 *Байцар Андрій. Видатні винниківчани: Науково-краєзнавче видання. Львів-Винники, 2012. — 88 с.

*Байцар Андрій. Винники: Науково-популярне краєзнавче видання. Львів-Винники: ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2015. — 100 с.

*Байцар Андрій. Винники туристичні. Науково-краєзнавче видання. Винники: Друксервіс, 2016.  312 с.

*Байцар Андрій.  Історія Винник в особах. Науково-краєзнавче видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017.  180 с.

 

 

Щось не видно Степана Бандери там і Українського тризуба

1936 р. Сянок

                                                   

                                                          Фото з FB Олександр Богун

Пам'яті винниківчанки Олесі Саноцької

 Олеся Саноцька (24 лютого 1970 р., м. Львів — 24 квітня 2016 р., м. Винники) — художник, директор Львівської міської громадської організації «Спільнота взаємодопомоги «Оселя». Закінчила Львівський державний коледж декоративного та ужиткового мистецтва ім. Івана Труша. Працювала художником-декоратором, була волонтером громадської організації «Дорога». Після стажування у польських і французьких організаціях, що займаються проблемами залежності й бездомності, почала вивчати соціальну роботу. 2002 р. заснувала спільноту «Оселя».

Вона пішла з життя, залишивши по собі спільноту, яка має свій кодекс честі і живе за правилом «Непотрібних людей і непотрібних речей не буває». Оселівці самі заробляють собі на хліб, розбудовуються, облаштовують свою територію, планують своє майбутнє. Вони годують на вулиці бідних людей, влаштовують для потребуючих Великодні сніданки та Різдвяні вечері, збирають у свої контейнери, встановлені на вулицях, речі, що з ними діляться львів’яни, випускають журнал «Просто неба», працюють в «Майстерні добрих справ», проводять покази вуличної моди, збираючи кошти на підтримку слабших людей нашого суспільства, збираються на зустрічі у своїй літературній вітальні.

Похована на старому Винниківському цвинтарі. На честь Олесі Саноцької названа одна із вулиць Винник.

*Байцар Андрій.  Історія Винник в особах. Науково-краєзнавче видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017.  180 с.