1918 р. Карта Української Народної Республіки

Мапа Української Народної Республіки станом на кінець 1918 р. Масштаб в 1 дюймі 150 верст. Це одна із перших мап  з кордонами  УНР. Мапа зберігалася в родинному архіві сім'ї Голубченків у Сумах. У серпні 2015 року сім'я вирішила передати карту на зберігання до Державного архіву Сумської області. Там вона була відразу ж відреставрована і оцифрована. Цей примірник - єдиний, що зберігся відтоді. Виготовлений документ в Харкові в "Южной експедиції" за адресою вул. Сумська,15. Згідно печатки на карті, вона належала М.Г.Ільченко, що проживав в м. Суми. До 2007 року мапа пролежала на горищі. У 1918 році Україна була без Галичини,  Буковини та Закарпаття, а також південного заходу  Одещини (Ізмаїльщини) та східного Донбасу. Натомість Придністров'я - було українським. А також частина сучасних Білорусі (Берестейщина, Пінщина) та Росії (Стародубшина, яка історично є складовою частиною Черніговсько-Сіверської землі; Курщина, Білгородщина та Вороніжщина). Наприклад, згідно радянського перепису 1924-го року, у Воронежській області мешкало понад 1 млн українців, тобто більша частина населення. Але наприкінці 1930-х років почалася активна кампанія русифікації, яка включала між іншим заборону викладання української мови у школах, запис українців росіянами, зміну прізвищ у паспортах на російськомовні і так далі.

Як видно на карті, український кордон вклинювався глиб теперішньої Білорусі та Росії  на 50- 250 км. Цікаво, що на місці Білорусі написано "Білорусини", а на місці Росії — "Москалі". Це зараз слово "москаль" вважається образливим для росіян, але до встановлення московсько-більшовицької влади на Україні, воно було звичайним етнонімом (назвою народу). Українці тоді ще не дуже часто вживали назву "Росія", не тільки в побуті, а й на офіційному рівні, адже Руссю здавна вважали саме Україну, а теперішню Росію – Московією, Московщиною, Москальщиною і т. д.