Географія Криму: генуезці та веніціанці

У другій половині XIII ст. на Південному узбережжі Криму греків змінили італійські торговельні республіки — Генуя і Венеція. Хрестові походи відкрили для них доступ на ринки Сходу. Уже в XIII ст. генуезці і венеціанці отримали дозвіл від візантійських імператорів відвідувати Константинополь і торгувати на Чорному морі. Константинополь 1204 р. завоювали хрестоносці, і на місці Візантійської імперії була створена Латинська імперія. Візантійську імперію відновили лише 1261 р. за сприяння Генуї. Нова Візантійська імперія надала генуезцям та венеціанцям право вільного плавання у Чорному морі.

Природно, що між Венецією і Генуєю розгорнулася боротьба за контроль над кримськими портами. Навіть постійна загроза татарських набігів не могла зупинити італійців.

Генуезькі колонії у Північному Причорномор’ї (колонії Генуезької Ґазарії) - укріплені торгові центри генуезьких купців у ХІІІ-ХV ст. Розширюючи сферу торгових операцій після хрестових походів і борючись проти своєї суперниці Венеції, Генуя, що прагнула за підтримки Візантії монополізувати торгівлю на Чорному морі, 1266 р. домоглася від ставленика Золотої Орди в Криму Мангу-хана передачі їй у володіння Кафи (сучасна Феодосія), що стала згодом центром її колоній.

Одночасно венеціанці влаштувались у грецькому місті Солдайї (Судак). Семирічна війна за сфери впливу між Венецією і Генуєю почалася 1292 р., у ній Венеціанська республіка зазнала остаточної поразки. А 1299 р. італійські держави уклали вічний мир. Генуезці стали єдиними володарями морських комунікацій Північного Причорномор’я і Кримського півострова.

Генуя заволоділа грецькими містами Кримського узбережжя, у тому числі Херсонесом. Генуя здобула 1357 р. Чембало (сучасна Балаклава), 1365 р. Солдайю (сучасний Судак), витіснивши звідти венеціанців. Виникли нові колонії Генуї: Воспоро (на території сучасної Керчі) та ін. У Тані (Азов) мали свої квартали і генуезці, і венеціанці.

У колоніях жили українці, греки, італійці, вірмени, татари, косо- ги та інші народи. До кінця XIV ст. вони заволоділи чорноморською торгівлею. Через свої опорні пункти у Причорномор’ї генуезькі купці вели посередницьку торгівлю. Вони продавали зерно, сіль, шкіри, хутро, віск, мед, ліс, рибу, ікру з причорноморських районів, сукно — з Італії і Німеччини, олію і вино - з Греції, прянощі, коштовні камені, мускус - з країн Азії, слонову кістку - з Африки і багато інших товарів.

    Важливе значення мала торгівля полоненими (українцями, черкесами, аланами), купленими у татарських ханів і турецьких султанів. Генуезькі колонії були добре укріплені, у фортецях стояли гарнізони (залишки кріпосних споруд збереглися в Балаклаві, Судаку, Феодосії). Геную підтримували союзницькі стосунки із золотоординськими ханами, які формально були верховними володарями території колоній, однак надавали генуезцям повне самоврядування, зберігаючи владу лише над підданими ханів. Генуезька піхота 1380 р. брала участь на боці Мамая в Куликовській битві. Проте колонії неодноразово потрапили під напад і розорення з боку ханів (1299, 1308, 1344-1347, 1396-1397). Генуезці за договором з татарами 1381 р. отримали у власність Південний берег Криму. Там утворили «капітанство Готія», підпорядковане консулату Генуезької республіки в Кафі (Феодосії). До «капітанства» увійшли і колишні візантійські фортеці  Горзувіти та Алустон. У Горзувітах генуезці зруйнували все, що їм заважало, а ті споруди, що залишились, реконструювали. Після реконструкції обороноздатність фортеці зросла і вона ще упродовж століття була одним з оборонних пунктів «капітанства Готії».

Найбільшою колонією була Кафа - розвинений центр ремесел. У часи розквіту на початку XV ст. тут налічували близько 8 000 будинків, мешкало близько 70 000 осіб, що для часів середньовіччя - велика кількість. Після падіння Візантії 1453 р. Генуя поступилася чорноморськими колоніями своєму банку Сан-Джорджо. Міжнародне становище колоній погіршилось: посилився військово-політичний тиск Кримського ханства, Османської імперії; загострилися відносини з князівством Феодоро в Криму.

Подаємо перелік Генуезьких колоній у Криму в середині XV ст.:

•                  Кафа - Caffa (Феодосія);

•                  Чембало - Cembalo (Балаклава);

•                  Солдайя - Soldaia (Судак);

•                  Алустон - Lusta (Алушта);

•                  Горзувіти - Gorzuvity (Гурзуф);

•                  Воспоро - Vosporo (Керч);

•                  Джаліта - Jalite (Ялта).

•            Отже, наприкінці XIV—на початку XV ст. Генуя утвердилася на всьому Південному узбережжі Криму, безпосередньо підступивши, а подекуди й захопивши володіння князівства Феодоро. Мангупські князі вважали генуезців загарбниками. Боротьба між феодоритами і генуезцями тривала протягом усього XV ст. Генуезькі колонії, завойовані османськими військами під командуванням паші Гедика Ахмеда, 1475 р. увійшли до складу Османської держави.

ЛІТЕРАТУРА

Байцар Андрій. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. / А. Л. Байцар; Львів. нац. ун-т імені І. Франка. — Львів. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. — 224 с.

Байцар Андрій. Географія Криму : навч.-метод. посібник / А. Л. Байцар. - Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2017. - 358 с.