Мукачівська греко-католицька єпархія — церковно-адміністративна одиниця візантійського обряду, яка підпорядковується напряму Святому Престолу католицької церкви та залишається не підпорядкованою УГКЦ, ані жодній іншій митрополії. Офіційні видання Апостольського престолу подають, що статусу sui juris МГКЄ не має і в наші дні. Згідно з Annuario Pontificio 2020 року (с. 485), вона, як була раніше, так і залишається «Immediatamente sogetta alla Santa Sede», тобто безпосередньо підпорядкована Святому Престолові.
Мукачівська єпархія є матірною для Словацької та Угорської греко-католицьких церков, та частково для Крижевацької єпархії в Хорватії (Греко-католицька церква Хорватії та Сербії; охоплює Хорватію, Словенію, Боснію та Герцеговину та Сербію).
Отже, зараз етнічні русини (українці) — греко-католики, які живуть в Словаччині, належать, головним чином, до Словацької греко-католицької церкви, в Угорщині — Угорської греко-католицької церкви, в Хорватії, Сербії та Боснії та Герцеговині — Греко-католицької церкви Хорватії та Сербії.
З часу відновлення незалежності України було розпочато низку ініціатив, для досягнення повної єдності всіх греко-католиків України.
У 1995 році Римо-Католицький престіл хотів надати главі УГКЦ духовну владу над усіма греко-католиками в межах України й в тому числі над Мукачівською греко-католицькою єпархією. Але задумане не вдалося реалізувати завдяки потужному угорському лобі у Ватикані.
Одна частина священників і вірних, разом з єпископом помічником Іваном Маргітичом (1921-2003), бажали, щоб Ватикан підпорядкував Мукачівську єпархію Львівській Архієпархії (тоді головній в УГКЦ, тобто приєднав до УГКЦ ); інша частина священників і вірних, разом з ординарієм Іваном Семедієм (1921-2008) та іншим єпископом помічником – Йосифом Головачем (1924-2000), була проти зміни традиційного юрисдикційного статусу єпархії і бажали, щоб Апостольський Престіл проголосив Мукачівську єпархію остаточно “sui juris”.
Святий Престол встановив, що юрисдикційний статус Мукачівської єпархії залишиться незмінним і два тогочасних помічних єпископи отримали уряд: один у справах вірних русинського (українського) та угорського походження (Йосиф Головач), а другий – у справах Українців (Маргітич). Як визнання мультиетнічного складу єпархії, було затверджено використання в Церквах старослов’янської, української, угорської та румунської мов незалежно одна від одної.
У лютому 2021 р. віряни Мукачівської греко-католицької єпархії надіслали лист до Папи Франциска, в якому висловили занепокоєння кризовим станом справ у єпархії "коли тіло Греко-Католицької Церкви в Україні дотепер залишається розділеним" та попросили Римського Архиєрея призначити їм єпископа-українця.
27 лютого 2021 року глава Угорської греко-католицької церкви Фюлепa Кочіш просив Папу Франциска не допустити єдності УГКЦ із МГКЄ.
При цьому відомо, що для Угорщини питання МГКЄ завжди було передусім політичним і щоразу, коли Закарпаття входило до складу цієї держави, остання добивалася від Ватикану ліквідації автономії МГКЄ і підпорядкування її угорським архиєпископам в Естергомі. І навпаки, вимагала повернення МГКЄ якогось особливого статусу, як тільки втрачала українські землі.
Єпископський герб й владики Ніла, Апостольського Адміністратора Мукачівської греко-католицької єпархії
Немає коментарів:
Дописати коментар