Ашлама-Дере (Біюк-Ашлама, Біюк-Ашлама-Дере) — долина, балка в околицях Бахчисараю, простяглася вузькою смугою на 2 км між прямовисним плато Бурунчак і вапняковими схилами гори Беш-Кош (537 м), має клиноподібну форму, орієнтовану з північного заходу на південний схід. Її контур, що розширюється на південь та має максимальну ширину в пів кілометра (мінімальний — удвічі менше), поступово зливається з Йософатовою долиною. Вздовж всієї протяжності її перетинає дорога від передмість Бахчисарая до Біюк-Капу (південні ворота Чуфут-Кале). В урочищі Біюк-Ашлама-Дере бере початок р. Чурук-Су, що протікає Бахчисараєм, на заході міста впадає в р. Качу (загальна довжина річки 11 км).
У тальвезі (на найнижчій лінії) балки Ашлама-Дере було поселення кизил-кобінської культури (за 3,5 км на схід від Старосільської околиці міста). Відкрито І. П. Кацуром і Я. А. Дубинським 1946 р., досліджував X. І. Крис 1946, 1950, 1955 рр. Протяжність поселення вздовж балки 300 м, ширина — не менше 50 м. На площі поселення знайдено близько тисячі фрагментів кераміки, що датують VIII—VII ст. до н. е.
Байцар Андрій. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. Львів. нац. ун-т імені І. Франка. — Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. 224 с.
Байцар Андрій. Географія Криму.: навч.-метод. посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. 358 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар