Показ дописів із міткою Бахчисарай. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Бахчисарай. Показати всі дописи

вівторок, 2 червня 2020 р.

Український Крим. Девлет-Сарай

Історико-культурний комплекс «Девлет-Сарай» розташований у Салачику (Старосілля) на околиці Бахчисарая, на території палацового комплексу другої столиці Кримського ханства. З об’єктів палацового комплексу, що був на цьому місці з другої половини XV ст. до 1532 р. (до заснування Бахчисарая), сьогодні відкриті для огляду мавзолей (дюрбе) перших Ґереїв (1501), в якому поховані вісімнадцять членів правлячої сім’ї, в тому числі Хаджі Ґерей (помер 1466 р.), його син Менглі Ґерей І (помер 1515 р.) та онук Сахіб Ґерей І (помер 1551 р.). Поруч із мавзолеєм знаходяться руїни мечеті, ймовірно, XV ст. Тут же розміщена будівля єдиного збереженого в Криму вищого навчального закладу ханського часу - медресе Зинджирли (1500-1501). По сусідству з медресе 2008 р. виявлені і нині відкриті для огляду руїни ханських лазень (хаммам) XV ст. Окрім об’єктів періоду Кримського ханства, на цій території є могила видатного кримськотатарського просвітителя, редактора і пись- менникя-пуб лі циста І. Гаспринського (1851—1914), а також нова будівля медресе Зинджирли (1909), в якій розташувався Музей історії кримськотатарської державності, науки і культури «Девлет» (Відділ Кримського історичного музею «Ларішес») та Науково-дослідний центр музею. Колекцію музею «Ларішес» почали формувати з 2004 р. у Франції, проте існувала вона у форматі інтернет-музею. Сьогодні вона налічує понад 1 500 оригіналів найцінніших експонатів ХІІІ-ХХ ст., придбаних засновником музею «Ларішес» Гулівером Альтіним у 35-ти країнах світу, у понад 300 містах.
ЛІТЕРАТУРА
Байцар Андрій. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. / А. Л. Байцар; Львів. нац. ун-т імені І. Франка. — Львів. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. — 224 с.
Байцар Андрій. Географія Криму : навч.-метод. посібник / А. Л. Байцар. - Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2017. - 358 с.

субота, 24 серпня 2019 р.

УКРАЇНСЬКИЙ КРИМ. Челтер-Коба


Челтер-Коба (Чільтер-Коба; укр. Челтер-Коба, Чільтер-Коба, крим. Çilter Qoba, Чильтер Къоба) — один з печерних монастирів Криму, який засновано приблизно в ХІІІ-ХІУ ст. на північних рубежах князівства Феодоро, поблизу Сюйренеької фортеці. Відомий також як монастир Св. Феодора. Назва Челтер-Коба в перекладі з кримськотатарської буквально означає Решітка-печера, або Печерна решітка. Розташований на відстані 1 км від с. Велике Садове. Комплекс монастиря складається з печерного головного храму, келій і трапезної, з’єднаних між собою прорубаними у скельному моноліті стежками. У монастирі налічують понад 50 печер, розташованих у 4 яруси.

ЛІТЕРАТУРА
Байцар Андрій. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. / А. Л. Байцар; Львів. нац. ун-т імені І. Франка. — Львів. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. — 224 с.
Байцар Андрій. Географія Криму : навч.-метод. посібник / А. Л. Байцар. - Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2017. - 358 с.



УКРАЇНСЬКИЙ КРИМ. Сюйренська фортеця

Сюйренська фортеця (Шиварин, Сциварин) — середньовічне укріплення в Криму. Зведене ймовірно візантійцями у VI–XI століттях задля контролю Бельбекських воріт. У пізньому середньовіччі використовувалося як феодальний замок. Знаходиться за 2 км від селища Куйбишеве (Бахчисарайського району) і за 1 км від сіл Велике і Мале Садове (колишнє Кучук-Сюйрен), на краю мису Кулі-бурун (Баштовий мис). Однак численні археологічні знахідки поблизу фортеці дають підставу датувати її XII ст. Загальна площа Сюйренських укріплень становить 1,7 га. Від самої фортеці залишились дві куртини оборонної стіни (довжина близько 92 м), на стику яких височіє напівзруйнована десятиметрова вежа, викладена з вапнякових блоків. Діаметр вежі - близько 8 м. Збереглися також частина стіни за 240 м на південний схід від вежі та руїни житлового будинку.
ЛІТЕРАТУРА
Байцар Андрій. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. / А. Л. Байцар; Львів. нац. ун-т імені І. Франка. — Львів. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. — 224 с.
Байцар Андрій. Географія Криму : навч.-метод. посібник / А. Л. Байцар. - Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2017. - 358 с.
З Вікіпедії


УКРАЇНСЬКИЙ КРИМ. Бельбецький каньйон


Бельбецький каньйон чи Бельбекський каньйон (Бельбецькі, або Албацькі Ворота, крим. Belbek boğazı, Бельбек бог'ази) — ділянка звуження долини р. Бельбек між селищем Куйбишеве і с. Танкове, де річка перетинає Внутрішню гряду Кримських гір. Довжина каньйону - 5 км, висота бортів — 65—70 м, ширина у найвужчому місці — 300 м. Бельбецький каньйон має важливе наукове значення. Його природний геологічний розріз є еталоном для вивчення стратиграфії верхньої крейди і нижнього палеогену Криму. Вниз за течією річки добре простежуються відклади туронського (білі вапняки і мергелі) і датського (сірі вапняки і пісковики з характерною фауною) верхньокрейдових ярусів; далі виходять вапняки монтського, мергелі і пісковики танетського палеоценового ярусів, а також глини нижнього еоцену. Для всього розрізу характерна значна кількість викопної фауни. На схилах каньйону ростуть скельний і пухнастий дуби, грабинник, дерен, шипшина, держидерево. На одному з південно-західних схилів (лівий берег Бельбеку) є реліктовий тисовий гай з 2 000 дерев, який рішенням Кримського облвиконкому 1980 р. оголошено заповідним об’єктом місцевого значення.
Постановою Ради Міністрів УРСР 1975 р. Бельбецький каньйон оголошено пам’яткою природи загальнодержавного значення.
 * Байцар Андрій. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. Львів. нац. ун-т імені І. Франка. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. 224 с. 
* Байцар Андрій. Географія Криму.: навч. посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. 358 с.  
* Подгородецкий. П. Д.  Крым: природа. Симферополь, изд. Таврия, 1988 г. ISBN 5-7780-0002-2
З Вікіпедії



УКРАЇНСЬКИЙ КРИМ. Киз-Кермен



Киз-Кермен (крим. Qız Kermen, Къыз Кермен) — городище в Бахчисарайському районі Криму, поблизу села Машине. Назва з кримськотатарської мови перекладається як «дівоча фортеця» (qız — дівчина, kermen — фортеця). Збереглося в основі оборонної стіни; залишки кладки IV- III ст. до н. е., що, найвірогідніше, були збудовані за допомогою мешканців Херсонеса. У VIII-IX ст. на залишках укріплення попередніх епох і збудували цю стіну. Довжина городища понад 1 км. Ширина сягає 250 м. Воно розміщене на гірському плато на краю мису Киз-Куле. Із заходу поселення обмежене ущелиною Кая-Араси, зі сходу - балкою.


ЛІТЕРАТУРА
Байцар Андрій. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. / А. Л. Байцар; Львів. нац. ун-т імені І. Франка. — Львів. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. — 224 с.
Байцар Андрій. Географія Криму : навч.-метод. посібник / А. Л. Байцар. - Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2017. - 358 с.
Світлина з Вікіпедії

УКРАЇНСЬКИЙ КРИМ.Тепе-Кермен - печерне місто



Тепе-Кермен (Замок на вершині) — невелике печерне місто в Криму біля села Кудриного Бахчисарайського району. Тепе-Кермен в перекладі з тюркської означає «фортеця на вершині (пагорбі)». Місто існувало в період з VI до XIV ст. Комплекс розташований на вершині гори-останця висотою 535 м н. р. м. (225 м над оточуючими долинами). Висота обривів з півдня та заходу сягає 12 м. Найкраще збережені сліди перебування населення - комплекс печер (близько 250 камер), які відображають усю різноманітність типів, що трапляються в печерних містах Криму.
Найвідоміші печерні храми городища Тепе-Кермен це «Церква з баптистерієм» та «Церква з ризницею».

«Церква з баптистерієм» має ширину від 4,5 до 5,3 метра та довжину близько 11 метрів. Приміщення храму розділено на дві частини — церкву та баптистерій, і витягнуто не так, як заведено зазвичай — по осі, яка спрямована до вівтаря, а поперек, по осі, що має спрямованість північ-південь.
Вівтарна частина печерної церкви займає практично повністю центральну частину приміщення, на вівтарній перешкоді видно вирубані в скелі два хрести. У баптистерії можна побачити купіль висічену у формі хреста. Уздовж стін і просто в підлозі печерного храму вирубані могили та ніша-гробниця.
«Церкву з баптистерієм» вважають унікальним пам'ятником середньовічної архітектури Криму. Вона має баптистерій, вівтар, винесений всередину, і поперечне розташування нефа. Храми з подібним архітектурним розташуванням у Криму більше ніде не трапляються.


ЛІТЕРАТУРА
Байцар Андрій. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. / А. Л. Байцар; Львів. нац. ун-т імені І. Франка. — Львів. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. — 224 с.
Байцар Андрій. Географія Криму : навч.-метод. посібник / А. Л. Байцар. - Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2017. - 358 с.