субота, 24 серпня 2019 р.

УКРАЇНСЬКИЙ КРИМ. Бельбецький каньйон


Бельбецький каньйон чи Бельбекський каньйон (Бельбецькі, або Албацькі Ворота, крим. Belbek boğazı, Бельбек бог'ази) — ділянка звуження долини р. Бельбек між селищем Куйбишеве і с. Танкове, де річка перетинає Внутрішню гряду Кримських гір. Довжина каньйону - 5 км, висота бортів — 65—70 м, ширина у найвужчому місці — 300 м. Бельбецький каньйон має важливе наукове значення. Його природний геологічний розріз є еталоном для вивчення стратиграфії верхньої крейди і нижнього палеогену Криму. Вниз за течією річки добре простежуються відклади туронського (білі вапняки і мергелі) і датського (сірі вапняки і пісковики з характерною фауною) верхньокрейдових ярусів; далі виходять вапняки монтського, мергелі і пісковики танетського палеоценового ярусів, а також глини нижнього еоцену. Для всього розрізу характерна значна кількість викопної фауни. На схилах каньйону ростуть скельний і пухнастий дуби, грабинник, дерен, шипшина, держидерево. На одному з південно-західних схилів (лівий берег Бельбеку) є реліктовий тисовий гай з 2 000 дерев, який рішенням Кримського облвиконкому 1980 р. оголошено заповідним об’єктом місцевого значення.
Постановою Ради Міністрів УРСР 1975 р. Бельбецький каньйон оголошено пам’яткою природи загальнодержавного значення.
 * Байцар Андрій. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. Львів. нац. ун-т імені І. Франка. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. 224 с. 
* Байцар Андрій. Географія Криму.: навч. посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. 358 с.  
* Подгородецкий. П. Д.  Крым: природа. Симферополь, изд. Таврия, 1988 г. ISBN 5-7780-0002-2
З Вікіпедії



Немає коментарів:

Дописати коментар