Цікаві факти з історії м. Винники. 1785 р. Винники та Підберізці - перші населені пункти Галичини де було скасовано панщину

17 вересня 1785 р. — ДОГОВІР  цісарсько-королівських камеральних дібр Винники в Галичині  (підпис - М. А. Штайнер, губерніяльний радник і адміністратор як надворний комісар Гдрлічка Р.; Винники).

Присяжні обрані мужі громади Винники:

Іван Забавський, війт     

Яцко Сушко

Федько Козак

Єндрух Ружа        

Федько Сидурко   

Федько Врецьона  '

Петро Ханас

Федько Забавський

Сенько Кияк

Присяжні обрані мужі громади Підберізці:

Іван Гарапа, війт                   

Стецько Дмитерко

Степан Добош

Савко Кубай

Яцко Голий

Федько Цар-Маленький

Іван Кусь

Федько Чорний

Іван Кернога

18 вересня 1785 р. — ДОГОВІР з підданими про знесення панщини й розділення панських ґрунтів (підпис - Народний комісар Гдрлічка Р.; Львів).

19 листопада 1785 р. — ратифіковано договір про знесення панщини  у Винниках цісарем Йосифом II у Відні.

1 лютого 1786 р. — початок дії договору про знесення панщини. Винники — перший населений пункт Галичини де її було скасовано.

Передісторія.

Нова австрійська влада здійснила 1785 року опис Винник, який містить відомості про місцевий стан справ. Так, на місцевих теренах був фільварок, сім млинів зі ставами, гуральня, чотири корчми. У структурі домінікальних (панських) земель, що належали до фільварку, найбільшу площу займали рілля і сіножаті – 862 корці 20 гарнців (корець – це площа, засіяна одним корцем зерна, тобто приблизно 100 л; 1 корець дорівнював 36 гарнцям). Чиншових земель (тих, за які селяни сплачували власнику податок – чинш) було 194 корці 8 гарнців. Були описані також ґрунти: на сході й заході переважно глинкуваті, тільки на півночі є чорнозем, а на півдні переходять у сірі, змішані з піском; сіножаті здебільшого болотисті [Влох М. Винники, Звенигород, Унів та довкільні села. Чикаго. 1970. 529 c.].

Історична довідка. Дух Просвітництва вимагав негайно полегшити життя селян. Патентом про підданих від 1 листопада 1781 року Йозеф ІІ скасував кріпацтво в корінній Австрії та Богемії, 5 квітня 1782-го – в Галичині й решті земель Імперії. Панщину залишили, обмеживши до трьох днів на тиждень – до цього спонукав тимчасовий патент від 20 листопада 1781 року, підтверджений Панщизняним патентом від 16 червня 1786 року. Останній також скасовував усі дотеперішні побори, законні й незаконні, якими шляхта обкладала селян – комірне (за постояльця, котрого тримав у хаті), сольове (за кожну топку купленої соли), чопове (за кожну куплену бочку пива чи горілки), міркове (за перемірювання привезеного на панський двір збіжжя), вагове (за зважування привезених до двору тютюну й овочів), торгове (від кожної фіри, якими селянин їздив на торг), виборове (від громади за обраних війта і присяжних), святочне (дарунки для панських офіціялістів), гайдучне (на панських лакеїв), куниці (дарунок горілкою за дозвіл взяти шлюб). Панам заборонили накладати на селян грошові штрафи і збирати податки – ці функції передали домініям. Селянам натомість дозволили безоплатно збирати дрова в панських лісах і користуватися панськими пасовиськами (сервітут). На випадок голоду чи неврожаю патентом від 1 червня 1784 року зобов’язано галицький губернський уряд закладати громадські шпихліри зі збіжжям. Патент від 17 серпня 1786 року забороняв панам судити селян. Точніше дідич мав право судити, але тільки склавши відповідний іспит; оскільки таке траплялося вкрай рідко, цю функцію передали юстиціарові. У справах, що стосувалися громади, селянам дозволили обирати уповноважених (пленіпотентів) [Банах Іван. Австрійський порядок і реновація Галичини.  2021].

ДЖЕРЕЛА

Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання. Винники : ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2016. — 312 с.

Банах Іван. Австрійський порядок і реновація Галичини.  2021. 

Влох М. Винники, Звенигород, Унів та довкільні села. Чикаго. 1970. 529 c.

 

1837 р. Кароль Ауер