Революція 1848 р.
створила умови для скасування всіх пережитків кріпосництва. Імператор Фердинанд
I 17 квітня 1848 р. видав Закон про скасування феодальних повинностей селян
Галичини. У Законі вказувалось: 1) панщинні й інші повинності скасовуються з 15
травня 1848 р.; 2) чинні сервітути (громадські володіння) — ліси, пасовища,
луки, водоймища тощо, якими селяни користувалися спільно з паном, залишаються
недоторканими; 3) селяни, які забажають користуватись сервітутними правами,
мають давати за це відповідну плату, що буде визначатись добровільною угодою
між ними й поміщиками; 4) за втрату повинностей поміщики звільняються від
«опікунських обов'язків.
5 червня 1848 р. —
богослужіння в церкві, під гомін дзвонів священник оголосив про скасування
панщини і про створення у Львові «Головної Руської Ради».
7 вересня 1848 р. Фердинанд І підписав Указ, яким заборонялась панщина у всіх частинах імперії. Цей Указ розширював Закон від 17 квітня деякими пунктами про права селян і їхні стосунки з поміщиками. Йшлося про те, що поміщики втрачали верховну владу над селянами, котрі переставали бути їхніми підданими й оголошувалися громадянами держави. Скасовувалася відмінність між домінікальними і рестикальними землями, оскільки і ті, й інші ставали вільною власністю. Це призвело до того, що селяни ставали власниками земельних наділів.
7 вересня 1848 р. Фердинанд І підписав Указ, яким заборонялась панщина у всіх частинах імперії. Цей Указ розширював Закон від 17 квітня деякими пунктами про права селян і їхні стосунки з поміщиками. Йшлося про те, що поміщики втрачали верховну владу над селянами, котрі переставали бути їхніми підданими й оголошувалися громадянами держави. Скасовувалася відмінність між домінікальними і рестикальними землями, оскільки і ті, й інші ставали вільною власністю. Це призвело до того, що селяни ставали власниками земельних наділів.
Звільнення кріпаків
у Габсбурзькій імперії в 1848 р., піднісши їхній юридичний статус та політичні
права, не полегшило економічного становища. В сутності проблема крилась у
підвищенні вартості життя й зменшенні прибутків. Основним тягарем, що висів на
селянах, був борг за отримані в 1848 р. землі. Спочатку віденський уряд обіцяв
власними грішми покрити кошти, пов'язані з передачею землі, але в 1853 р.,
після відновлення порядку, він переклав на селян більшу частину цих витрат. На
додаток селяни підлягали прямому й непрямому оподаткуванню, включаючи утримання
шкіл, шляхів тощо. На пам’ять про скасування панщини у Винниках був встановлений хрест, де сьогодні
знаходиться Братська могила воїнів УГА (кут вул. І. Франка та Стрілецької).
Фердинанд I (1793—1875 рр.,
правління 1835—1848 рр.). Імператор, що страждав на різноманітні захворювання,
державних талантів не мав й добровільно відмовився від влади.
ЛІТЕРАТУРА
Байцар Андрій. Винники туристичні:
Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники :
Друксервіс, 2016. — 312 с.
Байцар Андрій.
Історія
Винник в особах: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. —
Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. — 180 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар