ДАВНЯ ІСТОРІЯ ВИННИК. ХРОНОЛОГІЯ ПОДІЙ

XXVIII тис. до н. е. — V ст. н. е. — ДАВНЯ ДОБА.

XXVIII тис. до н. е. (верхній палеоліт) — людина вперше заселила околиці Винник (г. Чортова скеля).

XII—VI тис. до н. е. (мезоліт) — поселення.

5500—2750 рр. до Хр. — ТРИПІЛЬСЬКА ЦИВІЛІЗАЦІЯ.

V тис. до н. е. — поселення лінійно-стрічкової кераміки (урочище «Лазки»).

IV тис. до н. е. — поселення лендельської культури (урочища «Торговиця» і «Лазки»).

IV тис. до н. е. — поселення лійчастого посуду і трипільської культури (г. Жупан).

III тис. до н. е. — поселення лійчастого посуду і трипільської культури

(урочища «Голянівка» і «Лазки», г. Жупан, г. Лисівка).

III—II тис. до н. е. — поселення культур шнурової кераміки та комарівської

(урочище «Лазки», г. Чортова скеля).

1800 р. до н. е. — поселення, оточене земляним ровом (територія сучасної тютюнової фабрики).

VII—III ст. до н. е. — СКІФСЬКА ЦИВІЛІЗАЦІЯ.

VII—VI ст. до н. е. — поселення ранньоскіфського часу (г. Шипшина, урочище «Голянівка»).

III—II ст. до н. е. — поселення пшеворської культури (урочище «Торговиця»).

III—V ст. — поселення черняхівської культури (урочище «Кут»).

V—VI ст. — У СКЛАДІ СКЛАВІНСЬКОГО СОЮЗУ.

I тис. (середина) — проживання праукраїнців на околицях Винник.

VI—X ст. — У СКЛАДІ ХОРВАТСЬКИХ КНЯЗІВСТВ ТА ВЕЛИКОЇ (БІЛОЇ) ХОРВАТІЇ.

IX—XX ст. — урочище «Торговиця» (район верхньої частини теперішньої вул. Шевченка; територія біля Винниківської школи мистецтв, між г. Лисівка та г. Жупан) — історичний центр Винник.

993 р. — 1215 р. — У СКЛАДІ КИЇВСЬКОЇ РУСІ.

993 р. — підкорення Великим князем київським Володимиром Великим білих хорватів, остаточне приєднання Підкарпаття  до складу Київської Русі.

1084 р. (близько) — 1144 р. — У СКЛАДІ ЗВЕНИГОРОДСЬКОГО КНЯЗІВСТВА.

1144 р. — 1199 р. — У СКЛАДІ ГАЛИЦЬКОГО КНЯЗІВСТВА.

1199 р. — 1215 р. — У СКЛАДІ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОГО КНЯЗІВСТВА .

1215 р. — 1253 р. — У СКЛАДІ КОРОЛІВСТВА ГАЛИЧИНИ ТА ЛОДОМЕРІЇ.

Угорський король Андраш II, який в цей період володів Галичем, звернувся до папи римського Іннокентія III з проханням дати папське благословіння на Землі Галицько-Волинської держави, коронувати їх заради створення  на їхній  основі окремої держави-королівства Галичини, а також доручити естергомському архієпископу Іоанну доставити корону  та коронувати  Коломана (син Андраша II) від імені Святого Престолу. Восени 1215 р. Коломан був коронований і став першим королем Галичини та Лодомерії.

1253 р. — 1387 р. — У СКЛАДІ РУСЬКОГО КОРОЛІВСТВА (ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ).

XIII ст. (кінець) — XIV ст. (кінець) — Штехери  володарі Винник. Винники перебували у власності родини Штехерів близько 100 років.

1290/1300 рр. — король Лев Данилович подарував війтові Бертольдові Штехеру млин «Сільський кут» зі ставом поблизу Львова, а також село Малі Винники з млином, ставом, корчмою, хутір Підберізці та місцевість «Підпреськ».

XIII ст. — дерев'яний замок у Винниках.

XIV ст. (початок) — Матеус Штехер  (львівський війт німецького походження; син першого львівського війта Бертольда Штехера) володар Винник.

1349 р. — 1387 р. — У СКЛАДІ РУСЬКОГО КОРОЛІВСТВА (протистояння з Польщею та Угорщиною).

22 серпня 1352 р. — перша письмова згадка про Винники (за короля Казимира ІІІ).

1352 р. — XIV ст. (кінець)— Юрій (Григорій) Штехер (син Матеуса, львівський міщанин і дідич) володар Винник.

1365 р. — перша письмова згадка про с. Млинівці (територія навколо Винниківського озера).

1 листопада 1378 р. — Владислав Опольський (намісник угорського короля Людвіка в Галичині) підтвердив право на землі с. Малі Винники львівському міщанину і дідичеві Юрію (Григорію) Штехеру (внуку Бертольда Штехера).

1823 р. Антон Ланґе. «Винники у Львівській окрузі». На гравюрі подано панораму Винник з Діброви.