Григорій Юрій Струмило - володар Винник (XV ст.)

Григорій Юрій Струмило гербу Наленч  (? — після 1471 р.) —  український галицький шляхтич, урядник Королівства Польського, львівський хорунжий, засновник м. Кам'янка-Струмилова (тепер — Кам'янка-Бузька), володар Винник 1453—1454 рр. 

1448—1453 рр. — судові процеси, які тривали за майно Винник і Млинівців між Миколою Тивуном із Млинівців і Григорієм Юрієм Струмилою з Винник.

Польський геральдик та генеалог Адам Бонецький стверджував, що Струмили гербу Домброва підписувались з Дмосина у Вишгородській землі, а їх гілкою були Кішки. Також він припускав, що львівський каштелян Юрій Струмило міг бути сином Юрія (Юшка) Струмила, найвищого ложничого, чи підкоморія ВКЛ. Можливо, це він — дідич Димошина, що 23 серпня 1442 р. отримав від короля Владислава ІІІ запис 200 гривень на тоді ще селі Золочеві з околицями (полями, луками, лісами). Мав посаду tenutarius (лат.) в Кам'янці-Струмиловій.

15 травня 1456 р. у Львові суддя земський подільський Зиґмунт з Новосідлищ підписав документ, яким львівський хорунжий Ю. Струмило з Димошина записав монахам-францісканцям у Львові своє село Чишки зі солтиством та монастирем.

Як «протектор» городян Львова  брав участь в залагодженні конфліктної ситуації в місті (конфлікт зі старостою Анджеєм Одровонжом). У квітні 1460 р. для її вирішення король Казимир IV приїхав до Львова. Король, що вислухав обидві сторони, сприяв вирішенню ситуації на користь міщан, затвердив давні права городян.

19 квітня 1460 р. король Казимир IV відіслав справу львівського бургомістра, радних і громадян  зі Струмилою про межі Львова з селом Винники.

17 серпня 1461 р. як львівський підкоморій розмежовував території сіл Острів та Лучани.

В «Актах гродських і земських» є запис, що в липні 1464 р. Юрій Струмило та Анджей Одровонж були призначені комісарами для розмежування землеволодінь між селами Гонятичі, Кагуїв, Черкаси.

13 грудня 1464 р. Юрій Струмило очолив cтворену «конфедерацію міста Львова» проти старости А. Одровонжа, який тоді перебував на сеймі в Пйотркуві, через дії старости проти міщан. Її підписали 43 шляхтичі.

1471 р. Юрій Струмило, як власник Кам'янки-Струмилової, збудував замок з каплицею Успіння Пресвятої Діви Марії, заснував римсько-католицьку парафію та був фундатором парафіяльного храму Святого Духа, збудованого за міською брамою на Глинянському передмісті. Він домігся для міста Магдебурзького права.

1471 р. (цілий рік) через львівського возного Якуба, представник Івана Одновського (Гербурта) Ігнат з Руденців домагається штрафу від Струмила за відмову дати інтромісію (введення у володіння) на Винники. Але тивун Струмила Тишко і возний Страх 6 разів під різними приводами відтягують справу з постійним аргументом: «Я не можу дати інтромісію на маєтки мого пана без його дозволу». Не відомо, чи отримав Винники Одновський, на той час напевно також вже католик, чи ні.

Наступна дата 1476 р. засвідчує, що Винникам серед інших сіл призначено покарання за відмову платити надимне. Схоже, що Іван Одновський Винник не отримав.

Донька Олена (Гелена) стала дружиною Сигізмунда Кердея, сина Грицька Кердейовича.

ДЖЕРЕЛА

* Байцар Андрій. Видатні винниківчани: Науково — краєзнавче видання. — Львів—Винники, 2012. — 88 с.

  * Байцар Андрій. «Винники» (науково-популярне краєзнавче видання). 2015 р. 

*  Байцар Андрій. Історія Винник в особах: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. — 180 с.

* Boniecki Adam. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Lwów, 1912. — Cz. 1. — t. 15. — S. 163—165. (пол.)

* Łoziński W. Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku. — Lwów : nakładem księgarni H. Altenberga, 1904. — T. 2. — S. 33—45. (пол.)