Демерджі-яйла (Демірджі-яйла; крим. Demirci Yayla) — гірський масив (яйла) в Алуштинському регіоні Криму. Назва Демірджі (Demirci) походить від крим. demirci — коваль. У Середньовіччі греки називали гору Фуна — «паруюча». Ця назва залишилася за фортецею біля підніжжя гори.
Правильна назва масиву — Демірджі, але у другій половині XX століття широкого розповсюдження набув викривлений варіант Демерджі. В останні роки в путівниках і картографічних виданнях спостерігається тенденція повернення до споконвічного написання назви.
Демірджі-яйла належить до Головного пасма Кримських гір. Біля підніжжя гори розташоване село Лучисте, що до 1945 року називалося Демірджі. Вершини — Північна Демерджі (1 356 м) і Південна Демерджі (1 239 м). На схилах Південної Демірджі розташовано вигадливі скупчення каменів — Долина привидів.
Поблизу вершини розташована скеля Хой-Кая відома як Голова Катерини (інша назва — Голова воїна), добре помітна з траси Сімферополь — Ялта.
На схилах гірського масиву починається невелика річка Куру-Узень. На західних схилах Демерджі — Галявина МАН.
Окремі вершини Демірджі-яйли: Північна Демерджі, Південна Демерджі, Уч-Терек, Ернен-Кая, Босна, Діпліс-Хая, Байрак-Хая, Басамах-Хая, Базарбай (гора), Самар-Кая, Шан-Кая.
На відміну від інших кримських яйл, Демерджі складається не тільки з вапняку, а має численні вкраплення гальки і валунів твердих порід, схоплені вапняковим «цементом».
Байцар Андрій. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. Львів. нац. ун-т імені І. Франка. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. 224 с.
Байцар Андрій. Географія Криму.: навч. посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. 358 с.
.jpg)
Немає коментарів:
Дописати коментар