Ай-Петринська яйла (Ay Petri Yaylası, Ай Петри Яйласы) - знаходиться у західній частині Головної гряди Кримських гір, простягається від Байдарських Воріт до улоговини Ендек-Дере, що розташована між вершинами Рока й Ендек (1 371 м). На південному заході межує з Байдарською яйлою, на північному сході переходить плавно у Ялтинську яйлу. Середня висота - від 1 200-1 300 м н. р. м. на сході до 600-700 м н. р. м. на заході. Найвища точка яйли - г. Рока (1 346 м, розташована на крайньому північному сході яйли), а найвідоміша - мальовнича вершина Ай-Петрі (1 234 м), що височіє над Місхором.
На схилах Ай-Петринської яйли є найвищий водоспад України -Учан-Су. Кліматичні особливості Ай- Петринської яйли - низькі нічні температури (влітку до 0 °С - +5 °С), часті тумани й сильні вітри. Плато Ай-Петринської яйли карстове, сума осадів - 1 020 мм/рік. Найхолодніший місяць - лютий (- 26,5 °С). Зима продовжується з жовтня до травня. Сніг випадає з грудня до квітня, лавини бувають у січні-березні. Флора Ай-Петринської яйли нараховує понад 600 видів, у тім числі 50 ендеміків. Велика частина яйли входить до складу Ялтинського гірсько-лісового заповідника. Через Ай-Петринську яйлу проходить гірська траса Бахчисарай - Ялта, якою з Ялти на плато курсують маршрутні таксі. Також яйла з’єднана з морським узбережжям канатною дорогою Місхор - Ай-Петрі.
Байцар Андрій. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. Львів. нац. ун-т імені І. Франка. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. 224 с.
Байцар Андрій. Географія Криму.: навч. посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. 358 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар