УКРАЇНСЬКИЙ КРИМ. Довгоруківська яйла

Субаткан-яйла (інколи Довгоруківська яйла, крим. Suv Batqan yayla) — гірський масив (яйла) у складі Головної гряди Кримських гір.

Складається із двох структурних масивів: нижнього, висотою близько 560—1025 метрів над рівнем моря, і верхнього, представленого височиною Тирке-Яйла (заввишки близько 1000—1287 метрів над рівнем моря). Яйла складена в основному мармуроподібними вапняками.

На сході глибокою долиною річки Бурульча яйла відокремлена від сусіднього великого масиву Карабі-Яйла і невеликою Орта-Сирт-яйла, що на заході обривається досить крутими кам'янистими схилами до долини Салгира. На півдні межує з масивом Демерджі-яйла (з'єднується з ним вузьким хребтом височини Тирке-яйла), на півночі ж поступово знижується і переходить у долину між Головною та Внутрішньою грядами Кримських гір. У південній частині яйли протікає річка Суботхан.

Історично плоскогір'я мало назву Субаткан-яйла за назвою річки Субаткан (Суботхан), що протікає по ньому. Suv batqan кримськотатарською означає «поринаючий у воду». На початку XX століття увійшла в ужиток назва Довгоруківська яйла по імені землевласників Долгорукових, яким належали землі в долині Салгира, що примикають до яйли з заходу.

Основні гори Довгоруківської яйли: Буки (1023 м), Чалбаш (1003 м), Калан-Баїр (914 м), Янкой-Баїр (883 м), Базар-Оба (855 м), Коль-Баїр (818 м).

Байцар Андрій. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. Львів. нац. ун-т імені І. Франка. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. 224 с. 

Байцар Андрій. Географія Криму.: навч. посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. 358 с.

 

УКРАЇНСЬКИЙ КРИМ. Демерджі-яйла

Демерджі-яйла (Демірджі-яйла; крим. Demirci Yayla) — гірський масив (яйла) в Алуштинському регіоні Криму. Назва Демірджі (Demirci) походить від крим. demirci — коваль. У Середньовіччі греки називали гору Фуна — «паруюча». Ця назва залишилася за фортецею біля підніжжя гори.

Правильна назва масиву — Демірджі, але у другій половині XX століття широкого розповсюдження набув викривлений варіант Демерджі. В останні роки в путівниках і картографічних виданнях спостерігається тенденція повернення до споконвічного написання назви.

Демірджі-яйла належить до Головного пасма Кримських гір. Біля підніжжя гори розташоване село Лучисте, що до 1945 року називалося Демірджі. Вершини — Північна Демерджі (1 356 м) і Південна Демерджі (1 239 м). На схилах Південної Демірджі розташовано вигадливі скупчення каменів — Долина привидів.

Поблизу вершини розташована скеля Хой-Кая відома як Голова Катерини (інша назва — Голова воїна), добре помітна з траси Сімферополь — Ялта.

На схилах гірського масиву починається невелика річка Куру-Узень. На західних схилах Демерджі — Галявина МАН.

Окремі вершини Демірджі-яйли: Північна Демерджі, Південна Демерджі, Уч-Терек, Ернен-Кая, Босна, Діпліс-Хая, Байрак-Хая, Басамах-Хая, Базарбай (гора), Самар-Кая, Шан-Кая.

На відміну від інших кримських яйл, Демерджі складається не тільки з вапняку, а має численні вкраплення гальки і валунів твердих порід, схоплені вапняковим «цементом».

Байцар Андрій. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. Львів. нац. ун-т імені І. Франка. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. 224 с.

Байцар Андрій. Географія Криму.: навч. посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. 358 с.

 Південна Демерджі. Фото з Вікіпедії