Ялтинська яйла (крим. Yalta yaylası, Ялта яйласи) — оточує з північного заходу та заходу набережну низовину та затоку, при якій розміщена Ялта - Ялтинський амфітеатр. Із заходу Ялтинська яйла переходить в Ай-Петринську яйлу, межею між яйлами є улоговина Ендек- Дере; зі сходу - обмежується г. Кемаль-Егерек (1 529,5 м). Ущелиною Уч-Кош (р. Тува) Ялтинська яйла відокремлена від Нікітської яйли.
Найпомітніша вершина з боку м. Ялта - г. Лопата (1 406 м). Є безіменні вершини висотою понад 1 430 м за 1 км та 2 км на північний схід від г. Лопата. В Ялтинській яйлі поширені карстові форми рельєфу: улоговини, куести, печери та провалля. Рослинність - гірськолучна з рідколіссям сосни; охороняється у межах Ялтинського гірсько-лісового заповідника.
Байцар Андрій. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. Львів. нац. ун-т імені І. Франка. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. 224 с.
Байцар Андрій. Географія Криму.: навч. посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. 358 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар