З історії. На картах назви «Ukraine» (Україна) та «Cosaques» (Козаки) появляються
одночасно. Перша відома карта з такими написами відноситься до 1572 р. Нікола Сансон (батько
Гійома Сансона) є першим європейським картографом, який на карті 1641 р.
ототожнив Україну з Козаками Vcraіna o Paese de Cosacchі (Україна або Країна Козаків). А Гійом
Сансон вже на карті 1672 р. «Les Estats dela Couronne de Pologne,
subdivises en leurs Palatinats, qui comprennent Le Royaume de Pologne, Le Grand
Duche de Lithuanie, Le Duches de Prusse, Mazovie, Samogitie, Les Provinces de
Volhynie, et de Podolie, ou est compris L’Ukraine
ou Pays des Cosaques» (Землі Корони Польської, розділені на воєводства, які
охоплюють Королівство Польське, Велике Князівство Литовське, князівства
Пруссія, Мазовецьке, Самоготія, Провінції Волинь і Поділля входять в Україну або в Країну Козаків) позначив
на картуші (назві мапи) Україну саме як «Країна (земля) Козаків».
На карті 1672 р. Гійома Сансона та Юбера Жайо «LE ROYAUME DE HONGRIE..» ([Карта]
королівства Угорщина...) Центральне
Правобережжя та Лівобережжя назване Україною, або Країною Козаків (Vkraine ou Pays des Cosaques). На карті 1684
р. італійського географа й картографа Джакомо Кантеллі да Віньола (Giacomo
Cantelli da Vignola; 1643-1695) Середня Наддніпрянщина вже показана як Vkraina
o Paese de Cosacchi di Zaporowa (Україна або Країна Козаків Запорозьких), а на
схід від неї вказана «Україна або Країна Козаків Донських, залежних від
Московії» (Vkraina ouero Paese de Cosacchi Tanaiti Soggetti al Moscouita).
Отже, починаючи з карт Нікола Сансона (1641
р.) і аж до кінця XIX ст. Україна ототожнюється з козаками, як держава або
країна козаків.Надалі відбулася ситуативна трансформація
географічного позначення цього регіону просто словами “Cosaques” (Козаки), або
“Cosaques Zaporoski” (Козаки Запорозькі). Хоча ці терміни (“Cosaques”,
“Cosaques Zaporoski”) існували на картах протягом XVI-XIX ст.
Існує величезний масив картографічного матеріалу
з терміном «Україна», і саме це, власне, забезпечило популяризацію імені
України – саме руками Боплана, Сансона та інших видатних європейських
географів-картографів.
Карти України 1640-х рр. Г. Боплана – це
перші твори західноєвропейської картографії, присвячені спеціально Україні; на
них назву «Україна» вперше вжито для означення всієї української території
"від Московії до Трансільванії". Вони мали великий вплив на розвиток
західноєвропейської картографії у другій половині ХУІІ-ХУШ ст. та утвердження
назви "Україна" не тільки на картах Польщі та Московської держави,
які в ті часи володіли певними частинами українських земель. З цього часу
Україна у свідомості європейців відклалася, як територія із чіткими межами, як
окрема країна. Саме після карти Боплана Україна почала фігурувати на всіх
європейських мапах.
1672 р. Гійом Сансон та Юбер Жайо.
Карта «LE ROYAUME DE HONGRIE, ET LES ESTATS QUI ONT ESTÉ SUJETS ET DEPENDANS DE
SA COURONNE, sçavoir LA TRANSILVANIE, MOLDAVIE, VALAQUIE, CROACIE,
BOSNIE, DALMACIE, SERVIE, BULGARIE, OU SONT PRESENTEMENT LES
BEGLERBEGLICZ, ou GOUVERNEMENTS DE BUDE, DE TEMESWAR, DE BOSNIE, ET
PARTIE DE CELUY DE ROMELIE; LES PRINCIPAUTÉS DE TRANSILVANIE, MOLDAVIE,
VALAQUIE, ET LA REPUBLIQUE DE RAGUSE, QUI FONT AUJOURD'HUY LA PARTIE
SEPTENTRIONALE DE LA TURQUIE EN EUROPE; ET OU SONT ENCOR AUX CHRESTIENS
PARTIES DE LA HONGRIE, ET DE LA CROACIE A L'EMPEREUR, ET PARTIE DE LA
DALMACIE A LA REPUBLIQUE DE VENISE. - Dressé sur les Memoires les plus
nouueaux. Par le Sr SANSON, Geogr. Ord.re du Roy» ([Карта]
королівства Угорщина і країн, які входили до нього, а тепер складають північну
частину Туреччини у Європі. Виконана королівським географом паном Сансоном за
найновішими даними). Мова карти – французька та латинська.
Центральне
Правобережжя та Лівобережжя назване Україною, або Країною Козаків (Vkraine ou Pays des Cosaques); в
межиріччі Інгульця (Ingulet Maly R.) і Дніпра позначене Дике поле (Dzïke Polie ou Campagnes Desertes et
Inhabitées).
Українські
історико-географічні землі представлені Волинню (Volhynie), Поділлям (Podolié),
Чорною Руссю (Russie Noire) у складі Королівства Польського і названі його
прикордонними землями (Frontières des Estats de Pologne). У Причорномор'ї —
Бессарабією (Bessarabie), Тартарією Буджацькою (Tartares de Bvdziak), Тартарією
Очаківською (Tartares d'Oczakow) та Малою Тартарією (Petite Tartarie) y складі
Османської імперії; Закарпаттям – у складі королівства Угорщина (ці землі названі
християнською Угорщиною (Hongrie Chrestienne).
Гійом Сансон (Guillaume Sanson; 1633—1703), французький картограф, син
картографа Нікола Сансона, народився в Парижі. Після смерті батька в липні 1667
р., Гійом продовжив його справу. За успіхи в картографуванні був призначений
географом французького короля. В основному відомий картами Європи й Африки. Г. Сансон працював у партнерстві з Юбером Жайо, з яким
перевидавав окремі карти й атласи батька, зокрема «Atlas François», перше
видання якого вийшло в Парижі у 1695 р. і перевидавалося багато разів аж до
1719 p., та «Atlas Nouveau» (Париж, 1681).
1671
р.
Юбер Жайо отримав виключне право на
публікацію всіх карт Сансонів.
Юбер Жайо (Алексіс Юбер Жайо; Hubert
Jaillot; 1632-1712), французький гравер,
скульптор, видавець і картограф, упорядник кількох атласів, у тому числі за
матеріалами Нікола Сансона та його синів. З 1657 р. жив і працював у Парижі,
кінець XVII ст. – початок XVII ст. – на службі у короля Людовика XIV. 1670 р.
отримав титул Королівського скульптора (Sculpteur du Roi). Після смерті свого
тестя; видавця Нікола Берея І (Nicolas Berey І) у 1655 р. і шваґра видавця та
гравера Нікола Берея II (Nicolas Веrey II) купив від овдовілої своєї сестри
карти колекції Berey. 1667 р. очолив картографічну майстерню, використовуючи
початково плити Береїв. Таким чином, він одержав цінну основу, для майбутньої
видавничої діяльності. Створив картографічну фірму “Les Deux Globes” (сини та
внуки Жайо забезпечили фірмі процвітання аж до 1781 р.).
1670 р. придбав у Г.
Сансона (помер 1703 р.) та Андрієна Сансона (Adrien Sanson; помер 1718 р.) їхні
матеріали та виготовив великий атлас «Atlas nouveau contenant toutes les
partiers du monde...». 1671 р. отримав виключне право на публікацію всіх карт
Сансонів.
Початково майстерня Жейо видавала окремі
карти у видовженому форматі folio, тільки у 1681 p., у співпраці з Ґ. Сансоном,
вийшло перше видання відомого «Atlas Nouveau...» (46 карт). Друге видання 1684
р. (72 карти) і третє видання 1689 р. (80 карт).
Більшість карт в атласі належали Н. Сансону,
проте відсутність його прізвища на титульному аркуші спричинилася до хибної
версії про авторство А. Ю. Жейо, хоча сам Жейо не мав ні географічної, ні математичної
освіти. Створені ним карти були фактично копіями сансонівських карт.
1692 р. атлас (99 карт) Сансона-Жайо був
перевиданий в Амстердамі Георгом Колле і П'єром Мортьє (помер 1724) під
назвою «Atlas Royal a l’Usage de
Monseigneur le Duc de Bourgogne…», атлас мав також, як і у французькому
виданні, посвяту герцогу Бургундському; 1696 р. – зі 111 картами. У 1707/1708
рр. П'єр Мортьє видав атлас зі 168 картами. Пізніші видання Мортьє розширили
атлас ще більше – 1708 р. – 200 карт;
близько 1721 р. – 300 карт; близько 1735 р. – 400 карт.
Юбер Жайо увійшов у видавничу справу в
сприятливий момент. Починаючи з 1668 р. французький король Людовик XIV почав
вигравати свої битви. Територія Франції постійно розширювалася. Це сприяло
високому попиту на карти. 20 липня 1686 р. одержав від короля титул Géographe
du Roy.
Карти, надруковані в майстерні А. Ю. Жейо,
вигідно вирізнялися багатими та ошатними картушами роботи Шарля Сімоно (Charles
Simonneau), П'єра Брісара (Pierre Brisart), Франсуа Шово (François Chauveau) та
точною різьбою Франсуа Кумартена (François Coumartin) та Луї Кордьє (Louis
Cordier).
Немає коментарів:
Дописати коментар