1904
р. "Етнографічна карта Європейської Росії" (Этнографическая карта
Европейской России). Карта містилася у «Великій енциклопедії» (Большая
энциклопедия: Словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания). Карта
була складена в масштабі 1 : 15 000 000. У легенді серед слов’янських
народів позначено великорусів (росіян),
малорусів (українців), білорусів,
поляків і болгар. Стародубщина, частина Воронежчини, Таганрогщина, Кубань
(тепер в складі Росії) – заселені українцями. ВОРОНЕЖЧИНА – історичний географічний
край Подоння у північно-східній частині Слобожанщини в межах Російської
Федерації, де, переважно в південних районах, компактно проживають українці,
котрі кількома міграційними хвилями 17 та 18 століть заселяли, обороняли від
ординців і освоювали ці терени Дикого Поля. 1857 у Воронежчині мешкало 1,3 млн осіб, половина з яких були
українцями. За переписом 1897 – їх уже 36,2 %, або 854 093 особи. В окремих
повітах українці становили більшість (в Острогозькому – 90 %, Богучарському –
80 %, Бірюченському – 70 %).
Джерела
Большая
энциклопедия: Словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания. Т. 16. –
СПб., 1904.
Немає коментарів:
Дописати коментар