Мода
на вітальні святкові листівки прийшла в Україну на межі ХІХ та ХХ століть. Цей
період у світі називають “золотою ерою” для листівок, які було прийнято
надсилати своїм рідним та близьким на найбільші свята у році.
В
Україні на початку ХХ ст. над створенням листівок до свят працювало чимало
художників, подаючи цікаві ідеї щодо їхнього художнього вирішення. Серед
класиків згадаємо імена Олени Кульчицької, Святослава Гординського, Ярослава
Пстрака, Антіна Манастирського, Осипа Куриласа, Теодора Гриневича. Відомі
листівки й таких авторів як Катерина Антонович, Микола Буович, Юрій Вовк,
Оксана Глинська (Кічура), Іван Їжакевич, Володимир Кадулін, Василь Касіян, Гнат
Колцуняк, Фотій Красицький, Мирон Левицький, Осип Бокшай, Василь Дядинюк. Серед
художників, які працювали в еміграції, відомі імена творців різдвяних листівок
таких як Галина Мазепа, Едвард Козак, Яків Гніздовський, Петро Андрусів та ін.
Українські видавницта
довоєнного часу із поліграфічною продукцією у Львові: “Видавництво артистичних карток
Григорія Гануляка”, книгарня «Рідна школа», громадська організація «Комітет
допомоги вдовам і сиротам священиків у Львові», “Союзний базар”, “Русалка”,
“Українська преса”, "Українське мистецтво " , "Зоря",
"Відродження",“Тема”, "Нова хата";
у Перемишлі: «Народний базар»; у Коломиї:
"Галицька накладня"; у Кракові:
“Українське видавництво”; у Празі: “Видавництво
Ю. Тищенка”. Окрему групу складають художні листівки, що вийшли накладом
українських громадських організацій – Пласту, Основи, Українського
педагогічного товариства та ін.
ДЯДИНЮК
Василь (01. 01. 1900, с. Лучинець Могилів. пов. Поділ. губ., нині
Мурованокуриловец. р-ну Вінн. обл. – 21. 01. 1944, Відень) –
художник-монументаліст і графік. Автор серії портретів «Володарі України»,
виданих як комплект кольор. листівок. 1936 брав участь в оформленні «Показу
виробів укр. промислу в Львові». 1938 отримав 2-у премію за кращий маляр. твір
на конкурсі в музеї НТШ. Від 1926 – учасник худож. виставок у Львові, Кракові,
Відні, Парижі, Празі, Філадельфії та Нью-Йорку. Персон. – у Коломиї (1926).
Наприкінці 1943 з родиною приїхав до Відня, де захворів і помер. 1952 у Нац.
музеї в Львові знищено бл. 10-ти творів митця. Нині кілька графіч. робіт Д.,
зокрема палітурка до зб. «Земля і залізо» Є. Маланюка (1929), портрети Б.
Хмельницького та І. Мазепи (не датовані, цинкографія), герб України (не
датований, лінорит), зберігаються в архіві Слов’ян. б-ки при Нац. б-ці Чес.
Респ. у Празі. Іменем Д. 1990 названо вулицю в Коломиї.«Ангел пастирям мовив…» («Українське видавництво», Краків)
|
Немає коментарів:
Дописати коментар